ПОЛИТИКА+

аналитическое сетевое издание

Кримчани задоволені анексією півострова Росією
Крим. 04 лютого 2015 року (ПолітКом). 82% жителів Криму підтримують анексію півострова; 11% – скоріше підтримують, ніж навпаки; 2 % – скоріше не підтримують; 2% – повністю не підтримують; 3% – не змогли визначитися. Світова дослідницька організація “GFK” (Gesellschaft f?r Konsumforschung) оприлюднила результати опитування серед зареєстрованих жителів півострова Крим,... Подробнее

У. Черчилль называл Балканы «мягким подбрюшьем Европы». Экстраполируя афоризм на нынешнюю ситуацию, можно утверждать, что сейчас «Кавказ – мягкое подбрюшье Евразии». Определенные надежды по решению кавказского вопроса возлагались на саммит, проводимый председательствующим в ОБСЕ Казахстаном в Астане (декабрь 2010 г.), где именно «кавказская тема» вызвала острую полемику. Однако Саммит завершился лишь переподтверждением принципов ОБСЕ (ожидаемый План действий не был принят, а в процессе согласования Декларации саммита практически все конкретные моменты были выхолощены). Но мероприятие все же стало очередным шагом на пути минимизации конфликтогенного потенциала на общеевропейском пространстве.

Подробнее

Системные противоречия этнонациональной и государственнической (этатистской) парадигм стали основной причиной усиления конфликтогенного потенциала в общемировом масштабе (что вылилось в многочисленные конфликты и силовые противостояния). Государства имеют общий интерес в развитии принципа взаимного признания суверенитета. Современная система на глобальном уровне становится достаточно стабильной (уровень глобальной конфликтности существенно уменьшился). Однако на региональном уровне она преобразуется в сосредоточение подсистем, становящихся все более независимыми от глобальных, в силу чего глобальные факторы сдерживания конфликтности становятся все менее действенными.

Подробнее
Скачать в формате PDF Подробнее

Набуття сучасним громадянським суспільством міжнародного виміру – об’єктивна реалія сучасного суспільного розвитку. Вона визначається важливою інституціональною роллю, яку даний соціальний феномен поряд з національною державою та транснаціональним бізнесом об’єктивно покликано відіграти в соціально-економічному розвитку як окремих країн, так і глобального співтовариства в цілому. Цивілізаційні чи регіональні особливості та відмінності громадянських суспільств не скасовують потреби й можливості його формування в усіх країнах і регіонах світу.

Подробнее
Отчёт по результатам массового опроса, проведённого в г.Кривой Рог СКАЧАТЬ Подробнее

Возрождение идеи Великого шелкового пути (ВШП) началось еще в 1990 году, когда состоялась стыковка железных дорог Китая и Советского Союза в Центральной Азии. Сейчас железнодорожные пограничные станции Дружба (Казахстан) и Алашанкау (Китай) являются важным транспортным звеном на самом коротком пути из Китая в Европу.

Подробнее

Стратегічне співтовариство – структурно-функціональна складова соціополітичної системи, що розвивається і формалізує цінності, стереотипи, міфи, знання, та навіть інтуїцію тих, хто бере участь у процесі вирішення проблем національної безпеки. До його цілей входить збереження, наступність і розвиток уявлень про національну безпеку на засадах «стратегічної культури» не тільки в національному, але й в міжнародному (принаймні регіональному) вимірах. Однак реалії становлення міжнародного «стратегічного співтовариства» неоднозначні.

Подробнее

Отечественному (прежде всего российскому и украинскому) экспертному сообществу американский политолог Семюель Филипп Хантингтон (1927-2008) известен преимущественно как автор концепции «столкновения цивилизаций» и один из ведущих теоретиков политической транзитологии (разработчик концепции «волн демократизации»).

Подробнее

Нігілістичні соціальні настрої щодо проблем національної безпеки, є особливо проблемними в площині конфлікту між довгостроковими та короткостроковими цілями – орієнтація на швидкий результат, а не на пошук оптимальної «моделі безпеки». В баченні національної безпеки спостерігаються залишки технократизму, що є викликом дегуманітаризації підходів до політики безпеки та дегуманізації стратегії безпеки.

Подробнее