ПОЛИТИКА+

аналитическое сетевое издание

Міжнародний форум «Формування порядку денного головування України в ОБСЄ у 2013 році» Міжнародний форум «Формування порядку денного головування України в ОБСЄ у 2013 році»
4 жовтня 2012 року у конференц-залі Академії наук України відбувся міжнародний форум «Формування порядку денного головування України в ОБСЄ у 2013 році», який був спільно... Міжнародний форум «Формування порядку денного головування України в ОБСЄ у 2013 році»

4 жовтня 2012 року у конференц-залі Академії наук України відбувся міжнародний форум «Формування порядку денного головування України в ОБСЄ у 2013 році», який був спільно організований Регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень у м. Одесі, Інститутом Євро-Атлантичного співробітництва та Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. Головна мета Форуму — представити та обговорити рекомендації для Уряду України, в першу чергу Міністерства закордонних справ України, щодо пріоритетів та основних кроків під час Українського головування в ОБСЄ у 2013 році, які були підготовлені українськими експертами. Розуміючи важливість цієї події для зовнішньої політики України та рівень відповідальності, який головування накладає на країну, організатори проекту зібрали кращих експертів та представників громадянського суспільства для обговорення питань пов’язаних з головуванням.

Форум відкрив Андрій Єрмолаєв, Директор Інституту стратегічних досліджень у своєму виступі зазначив, що не так часто в Україні вдається об’єднати зусилля різних інституцій задля підготовки консолідованого документу з конкретними рекомендаціями у сфері зовнішньої політики. В той же час, сильна позиція і реалістичний порядок денний головування в ОБСЄ на 2013 рік означає для України зміцнення її ваги не лише в рамках цієї організації але ствердження в якості вагомої і значущої складової системи європейської безпеки. Подібні ініціативи потребують не тільки активної роботи відповідальних державних установ, а й використання усього потенціалу експертного середовища.

Вячеслав Яцюк, в.о. директора Політичного департаменту МЗС України, керівник Робочої групи із забезпечення підготовки та здійснення головування України в ОБСЄ у 2013 році у своїй промові підкреслив, що місце України в просторі ОБСЄ є унікальним, адже, якщо провести умовну лінію від Ванкувера до Владивостоку, то ми знаходимось як раз посередині, і однаково добре себе почуваємо як на Сході, так і на Заході. На думку дипломата, головування в ОБСЄ це не лише справа Уряду. Це повинно стати загально національною справою, і цей захід є тому підтвердженням.

Директор Регіонального представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі Урсула Кох-Лаугвітц, наголосила, що головування України в ОБСЄ стане найбільш помітною роллю, яку та відігравала з початку своєї незалежності, але головування це не лише честь, а й виклик.

Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва повідомив, що під час Форуму експерти, які на протязі п’яти місяців готували позиційний документ щодо українського головування, виносять його на публічне обговорення, щоб долучити ще більше експертів та сформувати консолідовану позицію українського експертного та громадянського середовища.

Перша сесія була присвячена обговореннюміжнародного контексту українського головування. Зокрема спікери та учасники намагалися відповісти на такі питання, який міжнародний контекст українського головування, що є викликами сучасних міжнародних відносин, які основні пріоритети діяльності ОБСЄ сьогодні та що ми можемо взяти від попереднього головування Казахстану, Литви та Ірландії.

Олександр Павлюк, East-West Institute (Відень, Австрія), у своєму виступі зазначив, що останні 10 років ми спостерігаємо певну кризу ідентичності всередині самої ОБСЄ, останній саміт в Астані наприкінці 2010 року продемонстрував, що країни-члени не готові сьогодні сказати, що є основною спільною метою організації.

Мадіна Джарбусинова, Координатор проектів ОБСЄ в Україні, підкреслила, що ОБСЄ є живим організмом, оскільки в її мандаті забезпечення безпеки стоїть в самому широкому сенсі цього слова. Свого часу пані посол була активно задіяна у казахстанському головуванню ОБСЄ, тому поділилася власним досвідом. Зокрема, нагадала, що Казахстан намагався використовувати свої сильні сторони, як то міжнаціональну злагоду в середині країни. А основним слоганом головування стала концепція 4Т – Traditions – Transparency – Tolerance – Trust.

Учасники Другої сесії: Бачення українського головування в ОБСЄ у 2013 році намагалися проаналізувати, яким повинно бути головування України, чи вплине воно на її міжнародну репутацію, та які можливості та ризики українського головування існують сьогодні.

Євгеній Цимбалюк, заступник керівник Робочої групи із забезпечення підготовки та здійснення головування України в ОБСЄ у 2013р. представив офіційну позицію МЗС України, підкресливши, що одним із завдань українського головування є збалансувати роботи у всіх трьох вимірах діяльності ОБСЄ. Серед пріоритетів, які обговорюються сьогодні, він назвав зміцнення самої організації, забезпечення спадкоємності головування задля ефективності, врегулювання конфліктів, енергетична безпека, ДЗЗСЄ, управління кордонами, торгівля людьми, співробітництво щодо зовнішніх викликів як то Афганістан та Північна Африка тощо.

Віталій Кулик, заступник керівника Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства запропонував учасникам Форуму виступити з ініціативою проведення Форуму сприяння врегулювання Придністровського конфлікту в Україні наступного року. Крім того, пан Кулик висловив готовність винести Позиційний документ щодо рекомендацій до порядку денного на засідання Координаційної Ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України.

Олександр Титарчук, Директор Інституту міжнародних досліджень у своєму виступі зупинився щодо українських перспектив, послався на доповідь Міністра закордонних справ, в якій зазначається, те, що в плині Українського головування не варто очікувати якихось «революційних» змін ні в Києві, ні у Відні. Більше того, кожне нове головування, на думку української сторони, не повинно розглядатися в якості т.зв. проривного початку.

На думку Олександра Сушка, наукового директора Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, трьома ключовими компонентами бачення головування України в ОБСЄ є багатосторонність, відкритість та громадська участь, так як українське громадянське суспільство має значний якісний протягом останніх років, збільшується його вплив. Однак йому не вистачає ініціативи, а головування в ОБСЄ стане для українських НУО своєрідною перевіркою того, наскільки вони готові оперувати в міжнародному середовищі. В той же час, він наголосив, що Україні варто планувати реалістично, але прагнути більшого.

Посол Молдови в Україні Іон Стевіле розповів, що його дуже часто питають, яким він бачить українське головування. На його думку, воно повинно бути яскравим, активним та ефективним, і їм дуже приємно, що питання врегулювання Придністровського конфлікту стало одним з пріоритетів українського головування.

Директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії Григорій Перепелиця, поставив питання, чого ми хочемо досягти як головуюча країна – бути лише модератором чи досягти чогось більшого. На його думку, ми мало приділяємо уваги балансу наших пріоритетів та намірів, і ставимо мало конкретних пріоритетів, як то боротьба із торгівлею людьми

Під час Третьої сесії куратори робочих груп представили Позиційний документ щодо «Формування порядку денного головування України в ОБСЄ у 2013 році», який готувався на протязі п’яти місяців експертами в сфері безпеки, міжнародних відносин, прав людини, міжетнічних відносин, політичних прав т громадянського суспільства.

Куратор проекту, провідний науковий співробітник Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в Одесі Ганна Шелест розповіла, що учасники робочих груп вирішили підготувати документ не відповідно до основних вимірів діяльності ОБСЄ, а відповідно до тих тем, які можуть стати пріоритетними під час головування. Структура документу передбачає постановку проблеми, відповідь на питання, що вже робиться в ОБСЄ в цій чи іншій сфері, які сильні сторони України в цьому питанні, які існують ризики, та пропонуються конкретні рекомендації для майбутнього головування. Основними темами документу стали: загальностратегічні питання, врегулювання конфліктів, питання безпеки та роззброєння, управління кордонами, екологічна безпека, свобода слова і політичні права, дотримання прав національних меншин, корінних народів, рома та сінті, боротьби з нетерпимістю і дискримінацією та роль громадянського суспільства.

Старший науковий співробітник Регіонального філіалу НІСД у м.Одесі Юлія Сербіна презентувала напрацювання робочої підгрупи «Свобода слова і політичні права». В ході роботи над проектом групою експертів були вироблені рекомендації, які умовно можна означити трьома напрямками: посилення інституційної і організаційної спроможності громадянського суспільства, зміцнення виборчих процесів в окремих країнах-членах ОБСЄ, продовження діяльності ОБСЄ в сфері захисту прав журналістів, розпочате Литовським й Ірландським головуванням.

Молодший науковий співробітник Інституту сходнознавства імені А.Кримського Олена Сирінська презентувала рекомендації групи «Права національних меншин”. Так однією з основних рекомендацій робочої групи, що працювала за цим напрямком, стало введення у польових місіях та координаційних бюро ОБСЄ окремої посади експерта з питань дотримання прав рівності статей та меншин, в обов’язки якого входили б моніторинг ситуації з дотриманням прав меншин (національних, мовних тощо) в країні, реагування на випадки очевидних порушень засобами м’якого лобіювання з метою попередження конфліктних ситуацій, та контроль за втіленням проектів із захисту прав меншин в країнах-учасницях ОБСЄ. Олена Сирінська повідомила, що робоча група підтримала ідею проведення Міжнародного форуму щодо відновлення прав кримських татар та запропонувала низку культурних та моніторингових проектів, метою яких є моніторинг стану із дотриманням прав національних, мовно-культурних меншин, рома і сінті та популяризація їх культури. Також група звернула увагу на необхідність проведення заходів з інтеграції різних меншин (включно із меншинами емігрантського походження та біженцями) до суспільств країн перебування регіону ОБСЄ та необхідності проведення міжнародних науково-практичних конференцій з питань політики ідентичностей, під час яких би урядовці країн-учасниць ОБСЄ та науковці могли б обговорити можливість варіанту запровадження її як доповнення до діючої політики мультикультуралізму. На думку експертів робочої групи, під час головування України в ОБСЄ нашій країні слід спрямовувати зусилля на зміцнення принципів рівності та боротьбу з різними видами дискримінації, в тому числі за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, та провести заходи із подолання стереотипів шляхом формування об’єктивних уявлень про осіб африканського, азійського походження, представників меншин за допомогою учбових програм, підручників, історії та інститутів історичної пам’яті, ЗМІ тощо. Крім того, Україна як головуюча країна могла б ініціювати низку проектів спрямованих на дотримання релігійних свобод в країнах регіону ОБСЄ, в тому числі щодо питань повернення майна релігійним організаціям та недопущення дискримінації за релігійною ознакою.

З повним текстом документу можна ознайомитись на сайтах http://od.niss.gov.ua/http://euroatlantica.info/,http://uaforeignaffairs.com/Коментарі та доповнення приймаються до 10 листопада на адресу osce_ua_2013@ukr.net.

Остання сесія Форуму була присвячена Ролі громадянського суспільства під час головування України в ОБСЄ у 2013. Учасники Форуму поставили питання, чи створює головування в ОБСЄ вікно можливостей для громадського сектора головуючої країни? Як використати головування в ОБСЄ заради громадянських цінностей та інтересів? Які можуть бути ніші та інструменти залучення громадянського суспільства.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людиниВалерія Лутковська розпочала сесію з думки, що сьогодні українське громадянське суспільство є настільки фахово підготовленим, що може впливати на державні рішення – доля закону про наклеп є тому чудовим прикладом. Вона наголосила на важливості гуманітарного виміру діяльності ОБСЄ та підтвердила свою готовність до постійного діалогу з громадянським суспільством та експертним середовищем.

Ігор Жданов, Голова Громадської Ради при МЗС України розповів про подальшу долю проекту, а саме плани щодо проведення експертних круглих столів та затвердження рекомендацій на засідання Громадської Ради

Експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталя Беліцер зупинилася на важливій темі щодо ролі громадянського суспільства у вирішення конфліктів на пострадянському просторі, де діалог між представниками неурядового сектору конфліктних регіонів за посередництва українського громадянського суспільства може стати серйозним поштовхом для політичних рішень. Крім того, вона привела позитивний приклад вирішення кримського питання, який Україна може просувати для інших регіонів.

Віталій Кулик виступив з пропозиціями, щодо проведення паралельно з щорічною Нарадою міністрів країн-членів ОБСЄ у Києві громадянського форуму за всіма питаннями міністерської наради. Крім того, на його думку варто підготувати доповідь про стан громадянського суспільства, за прикладом такої, що щорічно готується як додаток до Послання Президента. Крім того, пан Кулик наголосив, що громадянське суспільство дуже часто готує рекомендації до органів влади, але мало потім моні торить стан їх виконання, тому важливо наступного року продовжити цей проект, щоб розуміти, що саме використано, як взагалі Україна виконує свої зобов’язання перед ОБСЄ, та наскільки її дії як головуючою співпадають із заявленими пріоритетами.

Для довідки:

Перша робоча зустріч Проекту відбулась 27 березня 2012 р. в Одесі, в результаті якої були сформовані робочі групи за основними пріоритетами українського головування, які на протязі п’яти місяців розробляли рекомендації щодо українського головування. Ці рекомендації були представлені на обговорення широкому колу громадськості, експертам, дипломатам, політикам під час Форуму 4 жовтня 2012 року в Києві. Фінальні рекомендації будуть затверджені на засіданні Громадської Ради при МЗС України наприкінці 2012 року.

Коментарі та доповнення до ПОЗИЦІЙНОГО ДОКУМЕНТУ щодо порядку денного головування України в ОБСЄ у 2013 р. приймаються до  10 листопада на адресу osce_ua_2013@ukr.net

завантажити