ПОЛИТИКА+

аналитическое сетевое издание

Чи є сила у «третьої сили»? Чи є сила у «третьої сили»?
Аналіз електоральних позицій партій „третьої сили” на виборах-2012” 11 жовтня 2012 року в ІА „RegioNews” відбулася презентація проекту „Чи є сила у «третьої сили»? Аналіз... Чи є сила у «третьої сили»?

Аналіз електоральних позицій партій „третьої сили” на виборах-2012”

11 жовтня 2012 року в ІА „RegioNews” відбулася презентація проекту „Чи є сила у «третьої сили»? Аналіз електоральних позицій партій „третьої сили” на виборах-2012”.

Як зазначив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій КУЛИК, даний проект має вже довгу історію. Центр кожного електорального циклу робить аналіз програматики українських партій. І якщо оцінювати їх якість в історичній ретроспективі, то мусимо констатувати, що якість, відповідність функціям, які мають виконувати передвиборчі програми, креативність знижуються. Відбувається гламуризація програмних документів, вихолощення з них конкретики. Це особливо стосується програм політичних сил, які позиціонують себе в якості „третьої сили” (УДАР, „Україна – вперед!”, Радикальна партія Ляшка).

За словами Віталія КУЛИКА, всі партії в ніші „третя сила” є лідерськими. Тому електоральний вибір стосовно них ґрунтується не оцінці програми, а на особистісному ставленні до того або іншого політика. Також, експерти Центру досліджень проблем громадянського суспільства відзначають наявність конфлікту між короткостроковими й довгостроковими цілями програм. Більшість програм є незбалансованими — обіцянки «швидкого щастя» (багаторазове підвищення зарплат і пенсій) не підкріплюються аналізом наслідків для реалізації в довгостроковій перспективі.

На думку експерта Інституту практичної політики Людмили ЛУКІНОВОЇ, партії „третьої сили” занадто переймаються „аксесуарами”: залученням до партійних списків митців, спортсменів, позитивний образ яких мав зіграти на користь рейтингу партії. „Звичайно, що ці митці та спортсмени користуються народною повагою та довірою. Проте, не обов’язково, щоб гарний актор чи спортсмен зможе стати гарним політиком. Конвертувати спортивний чи мистецький бренд в політичний проект вдавалося не багатьом. Видатний культурист та актор Шварценеггер перетворився на більше ніж посереднього губернатора Каліфорнії, який неодноразово підводив цей найбільший штат США до межі банкрутства”.

Також Людмила ЛУКІНОВА зазначила, що „третя сила” відрізняється ідеологічною всеядністю. Політичний дизайн УДАРу, „Україна – вперед!” чи Радикальної партії Ляшка — це типова політтехнологічна конструкція “хапай усіх”.

За словами керівника дослідницьких програм ТОВ „SocIntel” Руслана ПАВЛЕНКА, всі три політичні сили позиціонуються як опозиція існуючій владі. Проте їх опозиційна фраза вступає у явне протиріччя при аналізі персонального складу кандидатів в мажоритарних округах (за виключенням політпроекту Ляшка). Так, дивна ситуація в мажоритарних округах Київської області — УДАРом висунуті люди, пов’язані з бізнес-структурами, з фінансово-промисловими групами, і які не мають жодного стосунку до опозиційності та не можуть бути опозиційними політиками за своєю природою.

Руслан ПАВЛЕНКО зазначив, що попри націоналістичну риторику „ударівців” на Західній Україні, результати голосування „фокусної” фракції УДАРУ в Київраді показові. Так, УДАР додав кілька голосів, щоби пройшло рішення „проти” збереження назви вулиці Мазепи та не дав жодного голосу за увічнення пам’яті Петлюри”.

За словами Руслана ПАВЛЕНКА, Віталій КЛИЧКО — не новий політик. Він вже двічі програвав вибори київського міського голови. В 2006 році він не пройшов до Верховної Ради, куди балотувався одним списком із лідером ПОРИ Владиславом Каськівим, який перейшов від „помаранчевих” на службу до влади. В новітній історії України проекти „третіх сил” насправді ставали технологічними проектами влади (це було при Кучмі, при Ющенку та при Януковичі). В 2010 році в якості „третьої сили” позиціонувався Сергій Тігіпко, і три мільйони голосів потім перейшли за Януковича. Проект «Кличко» може перетворитися на «Тігіпко — 2».

В той же час, Віталій КУЛИК, вважає, що партії „третьої сили”, якщо вони хочуть самозберегтися після виборів-2012 мають проникнути в тканину суспільства, розбудувати мережу своїх парторганізацій на місцях, а основне забезпечити єдність своїх рядів у парламенті та проводити послідовну політику.

Контакти:

т.+380931127907

cdpgs@ukr.net

politika.org.ua