ПОЛИТИКА+

аналитическое сетевое издание

Нова виборча система та відповідальне громадянство. Перезавантаження Нова виборча система та відповідальне громадянство. Перезавантаження
Під час подій на Майдані усі говорили, що “Стратегічна мета Майдану — це зміна ситеми влади”. Це те, за що стояли і проливали свою... Нова виборча система та відповідальне громадянство. Перезавантаження

Під час подій на Майдані усі говорили, що “Стратегічна мета Майдану — це зміна ситеми влади”. Це те, за що стояли і проливали свою кров сотні тисяч патріотів по всій Україні і, на жаль, продовжують проливати її сьогодні в боротьбі проти російської окупації. Однак на сьогодні Система залишається незмінною.

Що нам робити? Як змінити Систему?!

Як кажуть: «Коли не знаєш з чого почати – почни з початку!»

Оскільки спосіб обрання влади (вибори) — це є початок легітимності будь-якої влади, тому починати треба саме звідси. Спочатку народ обирає владу на виборах, а далі вже відбуваються усі інші процеси: формування системи органів влади, розподіл повноважень між органами влади і т.д. Тому зміну системи потрібно починати зі зміни способу обрання влади.

У чому проблема України і звідки ростуть корені корумпованої влади?

Все починається з народу. Народ – єдине джерело влади в Україні — і передає свої повноваження шляхом проведення виборів, оскільки на сьогодні це єдина демократична процедура наділення владою.

В існуючій системі основною проблемою є колективна безвідповідальність, яку ми самі встановили і підтримуємо. Зараз ми маємо ситуацію, коли кожен громадянин, якому виповнилося 18 років — має право обирати. Все це звучить дуже красиво, але на практиці це перетворилося у систему, де голоси купують/продають і навіть «віджимають» під погрозами звільнення з роботи і т.д. Все відбувається за принципом “проголосували і забули”.

В Україні була і чиста мажоритарна система, і пропорційна, і змішана, і «відкриті списки» на останніх місцевих виборах були, а результат — один і той самий. Обирають популістів, некомпетентних демагогів і корумпованих казнокрадів.

Останні виборчі кампанії показують, що гроші найкраще забезпечують результат. Як правило, за допомогою підкупу (продуктовий набір), скупки голосів (по 300-500 гривень) і за півлітра горілки можна забезпечити перемогу будь-якого негідника.

Технологія проста. Спочатку людей доводять до злиднів, а потім спекулюють на стражданнях і купують голоси. Про яку появу середнього класу ми можемо говорити? Олігархам просто не вигідно руками своїх кишенькових партій створювати умови для появи конкурентів.

Якщо зобразити схематично процедуру проведення виборів в Україні, то вона відбувається за наступним замкненим колом:

Нова виборча система та відповідальне громадянство. Перезавантаження

Чому у нас виникають майдани? Тому що громадянське суспільство, яке складає близько 10% громадян, в своєму розвитку в кілька разів вище за державні інститути і політикум. Цей креативний клас досить гостро реагує на несправедливість і відчуження влади від людей. І саме вони виходять на Майдан, коли прірва між владою і громадянином досягає рівня Маріанської западини.

Можна перемогти на Майдані, можна скинути чергового Януковича, захищати країну на війні, але замість оновлення та зміни системи на виборах, більшість виборців продасть свій голос черговому популістському олігархічному проекту.

Практично усі політичні еліти скуповують голоси виборців за дрібний прайс. Вони беруть безпосередню участь у зміцненні олігархічного правління в Україні і ділять політичну ренту.
Що ж робити, як розірвати це замкнене коло?

Все починається з відповідальності громадянина, який голосує.

Громадянин має бути відповідальним за свій вибір перед виборами, під час виборів та після виборів. Механізми втілення цієї ідеї можуть бути різними і мають відповідати вимогам поточної ситуації в країні та застосуванням усіх можливих запобіжників.

Для того, щоб починати дискусію, пропонуємо таке визначення термінів:

Громадя́нин — людина певної країни. Ця приналежність є формально юридично оформленою. Як член певного соціуму громадянин має певні права та обов’язки, щодо цього соціуму і підпорядковується певним (прийнятим в громаді) нормам поведінки. Громадянами є ті, хто підписав Суспільний договір і склав іспит на знання: а) української мови; б) історії України; в) основ конституційного ладу. Це дає право громадянам голосувати, бути обраними і обіймати посади в органах державної влади та силових структурах. Право створювати і бути членами політичних партій мають тільки громадяни.

Житель — людина певної країни. Ця приналежність є формально юридично оформленою. У порівнянні з громадянином має менше обов’язків та прав. Не має права обирати та бути обраним.

Делегат — громадянин, котрого обирає місцева громада відкритим голосуванням з метою делегування йому повноважень по обранню депутатів різних рівнів, міського/сільського голови та Президента.

Безумовний дохід

— кошти, які поступають безпосередньо на банківський рахунок громадянина, як сплата за користування надрами та іншими природними ресурсами Держави. Такий дохід не оподатковується та є безумовним правом громадянина.

Досвід інших країн

Дивлячись на свіжий і дуже цікавий досвід Ісландії, де сам народ написав нову конституцію, а також на досвід прямої демократії бразильського міста Порто Алегро, ми приходимо до ідеї відповідального громадянства, яке на практиці втілюється через 2-рівневу виборчу систему. Прості громадяни повинні обрати з-поміж себе достойних – відповідальних громадян, тих, хто не належить до жодної існуючої політичної партії, кожного з таких «делегатів» повинні відрекомендувати як мінімум 10 громадян. При цьому громадяни самі відкритим голосуванням обирають делегата.

Саме відповідальні громадяни (делегати) – повинні стати тими, хто потім буде фахово обирати поміж кандидатів у президенти/депутати України, контролювати їх діяльність, а у разі якщо ті оберуть хибний шлях – відкликати їх в найкоротші терміни.

Відповідальним громадянином є той, хто:

Відповідає критеріям – вимогам до делегата (віковий ценз (від і до), досвід роботи, відсутність судимості, позапартійність та ін.). • склав іспити на знання: а) української мови; в) основ Конституційного ладу; г) політичної історії України. • підписав новий Суспільний договір; • взяв на себе обов’язок служити (військова або альтернативна служба) • бере участь в співуправлінні країною.

Це дає право відповідальним громадянам: • голосувати та здійснювати постійний контроль за обраними. • відкликати депутатів, мерів та ін. обраних осіб з займаних посад; • Отримувати безумовний дохід від експлуатації природних ресурсів держави (як гарантію незалежності від політичних партій).

Що це означає на практиці?

Де-факто це означає, що владу в державі буде обирати розумна меншість, яку призначить (відрекомендує) сам народ. І народ достеменно знатиме, хто ці люди і чи можна їм довіряти, бо це будуть ваші друзі/батьки/брати/сестри/сусіди. Жодного призначення зі сторони та жодного нав’язування. Ця делегована меншість зобов’язується створити та виконувати новий Суспільний Договір та повсякденно слідкувати за обранцями і в разі потреби швидко замінити їх. Так само замінений може бути і сам делегат на вимогу громадян, які його обрали.

Трохи інфографіки:

Нова виборча система та відповідальне громадянство. Перезавантаження

Що нам дає така 2-рівнева система виборів заснована на відповідальному громадянстві?

1) Зменшення витрат на проведення виборів у 5-7 разів — через 10-кратне зменшення кількості виборців, яких потрібно обслуговувати в день виборів.
2) Зменшення імовірності маніпулювання вибором — розумними і активними людьми, які свідомо обрали шлях відповідального громадянства, дуже важко маніпулювати. Їх не купиш за 500 гривень чи пакет гречки.
3) Втілення на практиці основного принципу меритократії — приведення до влади достойних. Вже сам факт того, що правом голосу народ наділятиме лише тих, кого вважатиме достойним і тих, хто відповідає мінімальним (пороговим) критеріям дає великий шанс, що кращі оберуть кращу владу і кращі прогресивні ідеї, а не більші “пакети гречки”.
4) Обрання професійних менеджерів, які забезпечать сталий розвиток країни. Ймовірність проскочити в парламент різного роду політиканів, демагогів і інших «кровосісів» зменшиться на порядок, якщо обиратимуть розумні і досвідчені громадяни.
5) Громадяни завжди будуть знати, хто обрав для них владу. Це буде конкретна людина, яку вони знають в лице, яка взяла на себе відповідальність обрати (для них і для себе) людей з конкретною програмою дій. І з якого завжди можна запитати. Тому є великий шанс, що нарешті зникне колективна безвідповідальність як зі сторони народу за свій вибір, так і зі сторони обранців за їхню бездіяльність.
6) Протидія узурпації влади через постійне чергування делегатів. Делегат — це не “месія”, і процедура його заміни та/або відкликання повинна бути такою ж простою, як і процедура його призначення. Якщо делегат не справляється зі своєю роботою, його можуть відкликати простою більшістю голосів люди, які його обрали.
7) Залучення до виборів громадян, які з тих чи інших підстав перебувають за кордоном. 2-рівнева система виборів цілком може передбачати дистанційне голосування, що дозволить громадянам, які перебувають у відрядженнях за кордоном приймати активну участь у виборах без шкоди для їхньої ділової активності. Так само голосувати за свій регіон змогли б переселенці з окупованих територій, які були змушені виїхати під натиском окупації, а це сотні тисяч гідних українців з Донбасу та Криму.
8) Можливість швидкого та дешевого впровадження електронного урядування. Із 10-кратним зменшенням кількості кінцевих виборців затрати на технічне обладнання процесу електронного голосування знижуються пропорційно.

Дворівнева виборча система, заснована на відповідальному громадянстві – це перший крок до якісних змін, пусковий гачок, який зможе запустити та забезпечити укладення нового Суспільного Договору заснованого на новій системі народовладдя.

Для України сьогодні життєво необхідним є виокремити активних, розумних, енергійних людей, які готові взяти на себе відповідальність за долю своєї країни, зможуть сприйняти необхідні новації і провести потрібні реформи. Ці люди мають стати провідниками трансформації суспільства та взяти на себе відповідальність за реформування країни. І якщо ми говоримо, що перший етап революції Гідності дав нам свободу, то другий має створити передумови до появи відповідального громадянства.

Для отримання якісної влади мають бути певні вимоги як до кандидатів, так і до виборців. У багатьох розвинених країнах немає “загального виборчого права”, натомість мешканці країни поділяються на “громадян” та “негромадян” (або жителів).

Статус «негромадянина» багато в чому пов’язаний з обмеженням прав. Так у Латвії негромадяни не можуть служити в правоохоронних органах, охороняти в’язниці, працювати чиновниками, адвокатами, нотаріусами, фармацевтами, працівниками Служби державних податків, РАЦСів і ін. Також існують обмеження в соціальних і економічних правах: у придбанні нерухомості, у правах на приватизаційні сертифікати, в підрахунку пенсійного стажу, у праві володіти зброєю, у виїзді без віз в деякі країни ЄС тощо.

P.S. Скоро настане час “Ч”

Цього року Євросоюз, Америка та Росія будуть спонукати Україну до внесення законопроекту про вибори на окупованих територіях. Наступний крок – легітимізація окупаційних режимів і внесення змін до Конституції щодо особливого статусу ОРДЛО.

Запровадження Інституту відповідального громадянства та 2-рівневої системи виборів унеможливить окремий статус для окупованих територій, оскільки голосувати будуть не просто мешканці з окупованих територій, а відповідальні громадяни, серед яких сотні тисяч, які вимушено покинули свої домівки, це стане запобіжником від потрапляння до парламенту антиукраїнських сил і запорукою того що справжній голос Донбасу таки почують.

Богдана Бабич, Михайло Петелицький, Сергій Миронюк для Хвиля.нет