Петро Бажан
У політичних кулуарах про коаліцію між БЮТ і Партією регіонів говорять уже досить давно і на повному серйозі. Зокрема, ще 29 травня про це говорила Віра Ульянченко – нещодавно Глава Київської області, а нині – керівник Секретаріату Президента.

Громадяни України стають свідками того, як панівна верхівка спокійно грає у футбол виборчим правом – дата виборів Президента Україна досі є дуже таємничою і відомою лише для посвячених. Мало того, деталі створення “широкої коаліції” висвічують інший бік справи — те, що всенародних виборів може і не бути…

Юлія Тимошенко останнього тижня проявила неймовірну активність, яка засвідчує одну банальну і властиву Юлії Володимирівні річ — загравати з виборцем.
Почнемо зі з”їзду місцевих громад, де підіймалися питання про циркулювання податків на місцевому рівні. Фактично, це було загравання з місцевими “князьками”, яким обіцяють можливість легалізовувати набуті шляхом “намахування” населення кошти.

Народові ж “та, що косу носить” показала себе з іншого боку — як захисник прав народу, особливо, оборонців вітчизни. Схема продумана була гарно: відкрите засідання Кабміну, де Єханурова обвинуватили в “відкатуванні” грошей на військовослужбовцях. Цей вчинок спрямований на іншу цільову групу, в основному, тих, на кому заробляють місцеві чиновники. Проблема “нагрівання коштів” на армії турбує як самих солдат, харчування яких, потребує бажати кращого, так і їх батьків, яких дуже турбує доля дітей. А тих в Україні немало.

Традиційно армія має високий рівень довіри в населення, її ресурс люблять використовувати, на правах Головнокомандуючого, президенти всіх країн. Єхануров — людина Ющенка, отже, удар, спрямований проти нього — це удар по можливому піднятті рейтингу Віктора Андрійовича за рахунок позування в камуфляжі або чергового параду на День Незалежності. І факт тут не в тому, що вся ситуація є наклепом (це справа компетентних органів), а в тому як під виглядом “відкритості влади” робиться типове політичне кілерство.

Подивимося, як запускалася інформація про широку коаліцію. Спочатку такий діяч як Томенко у своїх коментарях газеті “БЛИК” заперечував можливість коаліції. Обурення народу та президента відмивалося розмовами про європейський досвід Бельгії та Німеччини. Наразі — це річ, яку штаби не ховають. Подекуди лише обговорюється можливе переформатування коаліції із запрошенням туди Блоку Литвина та, принаймні на рівні розмов, НСНУ.

Ще кілька днів тому розмови про широку коаліцію здавалися інформаційною атакою з боку Президента. Зокрема, опубліковані “Українською правдою” матеріали здавалися аж занадто негативно забарвленими. Зокрема: “обрання президента в парламенті – і цю посаду найближчі десять років має обійняти Віктор Янукович. “ Люди давно розчарувалися в Майдані, але таке формування явно плює в душу мітингувальникам п”ятилітньої давності. Ніхто не любить, коли його в очі звуть “лохом”. Але коаліція набуває чітких обрисів.

У своєму виступі Дмитро Табачник пояснив зміну принципу виборів президента тим, що в Бельгії не обирають короля, а в Німеччині Президента.

Здається, народний депутат не врахував тієї деталі, що згадані ним посадові особи займаються представницькими функціями з незначними можливостями ініціативи. Натомість, якщо вірити матеріалові “УП”,то главі державі залишається “концентрація за президентом силового блоку, пов’язаного з гарантуванням державної безпеки (пропонується, щоб керівники СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної адміністрації призначалися президентом одноосібно), президент також зможе пропонувати Верховній Раді кандидатуру генпрокурора протягом повноважень парламенту шостого і сьомого скликання, крім того, президент матиме право вносити кандидатуру голови НБУ також протягом шостої і сьомої каденції парламенту.” Термін перебування парламенту ж пропонується продовжити до 2014 року.

Станом на четверте червня, Ганна Герман із Партії регіонів констатує те, що домовленостей досягнуто. Місцем спіткання став пункт про обрання Президента парламентом, адже, як заявила політик сайту “Корреспондент”, Віктор Янукович прагне, щоб вибір робив увесь народ.

Варто сказати, що фоном для розгортання коаліціади є заяви екстремних (крайніх) сил, до того ж, як справа, так і зліва. Полярності надаються різні: Вітренко бачить коаліцію як зраду росії, а ВО “Свобода” - як спробу промосковського заколоту.

Спікер Володимир Литвин теж зайняв свою позицію - намагається стояти осторонь і аналізувати всю ситуацію з точки зору конструктивності та блага держави. Висловлюючись за створення коаліції, він висловився і за те, що її варто вивести з тіні та поправки до Конституції направити до Конституційного Суду.

Президент України, який зараз намагається боротися за створення команди з вірних людей навколо себе офіційно застеріг БЮТ, про що є інформація на офіційному сайті. Про саму ситуацію він висловився так: «На мій погляд, ми не маємо справи з ідеологічними силами. Ми маємо справу з силами, які готові за те, що належить до приватних чи корпоративних інтересів, все решту продати» . Там само Гарант Конституції закликає виборців стати на захист своїх прав. Що було би непогано, але є одне заперечення — уже не 2004 рік і лідером громадських акцій буде вже не Ющенко. Ще на початку чуток про коаліцію представник Секретаріату Президента Ігор Попов натякав на можливість розпуску ради президентом.

Насильницьким захопленням влади під гаслами на кшталт “Вернем стране власть!” запахло ще на початку року. Утворення на кшталт “Геть усіх!” епатували військовими навчаннями на випадок війни з Росією та збирали навколо себе тих, хто втратив здатність платити за депозитами та власників авто. Проект було згорнуто з використанням “людей в камуфляжі” - організації “Щит”. Далі ми бачили перемогу в Тернополі ВО “Свобода”, відомої своїми заявами у бік як зовнішніх, так і внутрішніх ворогів. У тому числі в ефірі “Камеді-клабу”.

З наданням Україні траншів МВФ подібні громадські ініціативи та марші перестали масово висвітлюватися. Натомість, пішла хвиля повідомлень про те, що криза минає. Відсутність даних Держкомстату не давала можливості перевірити, який стан речей в Україні наразі. Це і зараз є загадкою.

Переведення виборів із всеукраїнського масштабу у всепарламентський може стати дешевшим для сил із амбіціями: домовитися з 450-ми дешевше і більше контролюється, ніж з усіма виборцями.

Прості виборці ж мають розуміти, що ними не просто граються, але й намагаються відібрати можливість взяти участь на виборах. На рівні побуту — це були зайві гроші за роботу в штабах, проведення агітації тощо. Схоже на те, що з “маленьким українцем” уже не бажають ділитися навіть крихтами. Натомість зменшують кількість бюджетних місць на навчання і граються курсом долара. А громадянин, схоже, лише міцніє. І коаліція “Соборності і відродження” врятує його від дерибану — навіть ціною зменшення зарплат і підвищення цін. Тому що ціна об”єднання України, розділеною на “біло-блакитну” та “помаранчеву” значно вища за добробут особи.