Андрей Масло: Bloomberg: Украина — лишь фигура в российской переоценке — Блоги | OBOZ.UA

Тем, кто постоянно подозревает в неверности, Bloomberg сегодня утром представил занимательную статью. Вот ее перевод:

УКРАИНА — ЛИШЬ ФИГУРА В РОССИЙСКОМ ИГРЕ ПЕРЕЗАГРУЗКИ.

Следующий текст представлен на оригинальном языке.

Підхід президента США робить дії Вашингтона більш логічними, але не менш ганебними.

Нам потрібно подивитися на підхід Дональда Трампа до припинення війни Росії проти України з іншої перспективи. Те, що він намагається досягти, -- це перезавантаження відносин із Росією, де майбутнє Києва -- це просто найцінніша карта для обміну в руках президента США.

З цієї перспективи цілком зрозуміло, чому Україна та Європа не брали участі у високому діалозі між Путіним і представниками адміністрації Трампа в вівторок. Ця зустріч була присвячена взаєминам між США та Росією, а не українським питанням. Водночас стає очевидним, чому Трамп намагається змалювати президента України Володимира Зеленського як перешкоду для досягнення миру в конфлікті.

Якщо розглядати цю ситуацію в контексті великої угоди, стає зрозумілим, чому "мастера угод" розпочав свій шлях не з мирних переговорів, а з телефонних бесід із Володимиром Путіним. Під час цих розмов він швидко погодився на основні вимоги Москви. Ці поступки включають відмову від можливості вступу України до НАТО, повернення окупованих територій та вимогу провести вибори в умовах війни, що дозволить усунути Зеленського. Це можна розглядати як перший крок до так званої "денацифікації" Києва, на якій наполягає Кремль.

Цей підхід пояснює присутність Кіріла Дмитрієва в Ер-Ріяді, який є директором Російського фонду прямих інвестицій і головним представником Путіна у сфері енергетичних інвестицій. Цей випускник американського університету та колишній банкір Goldman Sachs повідомив журналістам у столиці Саудівської Аравії, що Трамп є видатним вирішувачем проблем. А однією з ключових проблем є те, що США втратили 300 мільярдів доларів російських інвестицій через війну.

Як і в ситуації з вимогою Трампа про передачу Україні природних ресурсів вартістю 500 мільярдів доларів, важливо не лише те, чи є ця цифра точнішою, а й те, наскільки вона вражаюче велика. Дмитрієв зазначив, що американські компанії можуть повернутися до Росії вже в другому кварталі цього року, хоча деяким з них може бути важко відновити свої позиції на ринку. Іншими словами, яку суму Росія повинна заплатити США, щоб отримати бажане в Україні?

За даними Єльської школи менеджменту, на початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року в Росії працювало 457 американських компаній. З них 23 досі працюють у звичайному режимі, 100 -- включно з такими гігантами, як Procter & Gamble -- продовжують діяльність, але скоротили масштаби. Решта призупинили операції або повністю вийшли з ринку. Серед останніх -- Exxon Mobil Corp., чий 30-відсотковий пакет акцій у нафтовидобувному проєкті на Далекому Сході Росія експропріювала в жовтні 2022 року. Exxon оцінила цей пакет приблизно в 4 мільярди доларів -- і не виключено, що Путін міг би його повернути.

Отже, тем для обговорення більш ніж достатньо. Скасування економічних санкцій є вагомим інструментом у руках Трампа. Однак, як заявив державний секретар США Марко Рубіо, це поступка, на яку США підуть лише після остаточної угоди. І тут знову видно, що адміністрація Трампа більше зацікавлена в перезавантаженні відносин із Росією, ніж у справедливих умовах для України. Інакше, як зазначив Даніель Фрід, колишній високопосадовець Держдепартаменту США за обох партій, скасування санкцій логічніше було б використати як стимул для Москви дотримуватися майбутнього перемир'я.

Результати зустрічі, що відбулася у вівторок в Ер-Ріяді, також підтверджують цю тенденцію. Рубіо повідомив, що сторони досягли угоди про відновлення дипломатичних та економічних зв’язків, і лише після цього розпочнуть переговори щодо України. Він акцентував увагу на "значних можливостях для співпраці з Росією в геополітичній та економічній сферах", які виникнуть внаслідок завершення конфлікту.

Рубіо явно не мав на увазі жодної вигоди для українського народу. Під час його перебування в Ер-Ріяді, Київ опинився під тиском з боку США, щоб погодитися на вимоги Трампа передати 50% прибутків від усіх природних ресурсів, портів та інфраструктури в якості оплати військової допомоги, без жодних зустрічних зобов'язань. Такі умови скоріше нагадують репарації, які накладають переможці на тих, хто програв. І вони, безсумнівно, були сформульовані так, щоб Україна їх відкинула — таким чином Трамп отримував би можливість звинуватиити Зеленського у зриві переговорного процесу.

Якщо ви вважаєте, що великі країни не мають права нападати на менші, руйнувати міста та вбивати мирних жителів, то на своїй пресконференції у Мар-а-Лаго Трамп досяг нового рівня аморальності. Він не тільки висміяв падіння рейтингу Зеленського після трьох років війни та закликав Україну провести вибори просто зараз, а й звинуватив Київ у початку війни.

Слід підкреслити: як я зазначав після виступу віцепрезидента Джей-Ді Ванса в Мюнхені минулого тижня, для Трампа та ультранаціоналістичних політичних сил усюди на Заході Росія зовсім не сприймається як ворог. У їхньому сприйнятті Путін є союзником у боротьбі проти лібералізму, як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні. Тим часом Україна стала символом захисту ліберального світового порядку.

Навіть якщо ці обставини роблять дії Трампа більш зрозумілими, це не може виправдати їхню цинічність і неправдивість. Україна не є ініціатором цієї війни. І вторгнення Путіна не сталося через страх перед НАТО, як я зазначав раніше.

Організація виборів під час воєнного стану не відповідає принципам демократії — навпаки, це може бути визнано неконституційним, дестабілізуючим і практично нездійсненним заходом. Хоча популярність Зеленського дійсно знизилася з початку війни, твердження Трампа про 4% підтримки є абсолютно безпідставними. Останні соціологічні дослідження вказують на те, що рейтинг президента України становить 57%, що перевищує показники багатьох світових лідерів, включаючи самого Трампа, чий рейтинг близько 46%.

Що стосується вимоги Трампа про компенсацію США в розмірі 500 мільярдів доларів -- це також дезінформація. США не надали Україні 350 мільярдів доларів, як заявляв Трамп. За даними Кільського інституту світової економіки в Німеччині, який ретельно відстежує всю допомогу Україні, станом на кінець 2024 року США виділили загалом 114 мільярдів доларів, з яких 64 мільярди пішли на військову підтримку -- переважно зі складів або на замовлення американських виробників зброї.

Крім того, США не несуть значно більший тягар, ніж інші союзники України, як це заявляє Трамп. Насправді, Америка систематично витрачала менше коштів, ніж європейські країни. Що стосується витрат у відсотках від ВВП, то США займають лише 15-те місце серед 20 найбільших донорів Україні.

Проте, у цьому питанні Трамп має рацію: Сполучені Штати залишаються важливим гравцем для України. Це стосується як постачання різних типів зброї, так і їхнього статусу як найпотужнішої військової та ядерної країни на глобальному рівні.

Можливо, Трамп здивує всіх і доб'ється справедливої угоди для України в межах свого перезавантаження. Я щиро сподіваюся на це.

Наразі жодна з дій чи висловлювань лідера вільного світу не вселяє надії на краще. Здається, ми стаємо свідками угоди, що буде укладена за рахунок українського народу та майбутньої стабільності Європи. Цю угоду, ймовірно, підпишуть двоє надзвичайно цинічних керівників, які сприймають слабших лише як ресурси для власної вигоди, а до переговорів підходять лише з тими, кого вважають сильними опонентами.

P.S. Дуже приємно, що такі поважні медіа, як Bloomberg, активно долучилися до протистояння дезінформації. Сподіваємося, що Трамп, зіткнувшись із подібними матеріалами, усвідомить, що його курс був занадто радикальним, і з часом трохи коригуватиме свої дії. Адже привабливий імідж для виборців є надзвичайно важливим для кожного політика. А поки що продовжуємо рухатися вперед...