Дмитрий Алексеенко: Изменение тарифной политики США: мировые экономические последствия и проблемы для Украины — Блоги | OBOZ.UA

2 апреля 2025 г. Президент США Дональд Трамп объявил о введении пошлин на импорт товаров из более чем 180 стран мира, что отмечает начало новой, турбулентной эпохи в международной торговле.

Далее текст на языке оригинала:

Основна концепція нової тарифної політики США полягає у встановленні базового 10% мита на імпорт з усіх країн, що вступило в дію 5 квітня 2025 року. До цієї бази додаються індивідуальні підвищені мита для окремих країн, які мають значний торгівельний профіцит з США або, на думку Адміністрації США, використовують "нерівні" торгівельні практики. Ці додаткові мита набувають чинності з 9 квітня.

Розмір додаткових тарифів суттєво варіюється: КНР стикнеться з митом у 34%, країни Європейського Союзу - 20%, Японія - 24%, Республіка Корея - 25%, Індія - 26%, тоді як Велика Британія, Австралія, Нова Зеландія та більшість країн Південної Америки отримали мінімальну ставку в 10%. Найвищі ставки сягають 46% для В'єтнаму та 50% для Лесото. Україна потрапила до групи країн з мінімальним 10% тарифом - на одному рівні з такими партнерами США як Австралія, Велика Британія, Туреччина й ОАЕ.

Слід підкреслити, що при аналізі "взаємності" тарифів адміністрація Білого дому враховувала не лише офіційні митні ставки інших держав, але й нетарифні перешкоди, а також "валютні маніпуляції" – свідоме зниження курсу національних валют з метою здобуття торгових переваг.

Запровадження нових американських тарифів миттєво спричинило потрясіння на світових фінансових ринках. Лише за два дні ринкова капіталізація компаній індексу S&P 500 впала на 5 трлн доларів США, а з моменту інавгурації Дональда Трампа у січні - на майже 8 трлн доларів США. Індекс Nasdaq увійшов у "ведмежий ринок", втративши понад 20% від свого піку в грудні 2024 року. Фондові ринки Японії та Європи також зазнали найбільшого тижневого падіння з березня 2020 року - початку пандемії COVID-19.

Ціни на нафту зазнали значного зниження: ф'ючерси на нафту марки Brent опустилися до найнижчого рівня за чотири роки, приблизно до $65 за барель, в той час як WTI досягла важливої позначки в $62 за барель. Це значення нижче точки беззбитковості багатьох американських виробників сланцевої нафти, яка в середньому становить близько $65.

Запроваджені торгові обмеження призведуть до традиційного стагфляційного ефекту, що означає поєднання економічного спаду з підвищенням цін. Звичайні американці вже незабаром відчують наслідки на своїх кишенях: ціни на імпортовані товари зростуть, а за ними потягнуться й ціни на вітчизняні аналоги. Поки жителі США намагатимуться впоратися з інфляцією, викликаною дорожчими імпортними товарами, виробники в країнах-експортерах зіткнуться зі зниженням попиту та будуть змушені знижувати ціни, аби зберегти свої бізнеси. Глобальна економіка, що десятиліттями спиралася на ефективні виробничі та логістичні мережі, вимушена буде адаптуватися, що призведе до зменшення продуктивності. Що стосується американських виробників, вони отримають тимчасову перевагу перед конкуренцією, проте історія свідчить: компанії, що мають захист від конкурентів, швидко втрачають мотивацію до інновацій.

Торгові партнери Сполучених Штатів вже активно розробляють або оголошують нові заходи у відповідь. Китай, наприклад, вирішив ввести додаткові мита в розмірі 34% на всі товари з Америки. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн зауважила: "Ці наслідки можуть мати катастрофічний вплив на мільйони людей по всьому світу. Ми готові до дій і плануємо подальші заходи для захисту наших інтересів".

Ситуація з новими тарифами ставить Федеральну резервну систему США перед складним вибором. З одного боку, підвищення тарифів створює додатковий тиск на інфляцію, що зазвичай веде до необхідності підвищення облікових ставок. З іншого боку, це підвищує ризик економічного спаду, що, в свою чергу, може вимагати зниження ставок. Крім того, нова тарифна політика може поставити під загрозу статус долара США як глобальної резервної валюти. Коли інші країни стикаються з високими тарифами на свій експорт до США, їх зацікавленість у збереженні доларів як резервних активів зменшується, що може прискорити вже існуючі процеси дедоларизації в міжнародній торгівлі та інвестиціях.

Вплив на територію України

В Україні наслідки нових тарифів США викликають неоднозначні реакції. З одного боку, країна потрапила до категорії держав, на які поширюється мінімальний тариф у розмірі 10%. З іншого боку, навіть цей порівняно невисокий рівень мит може завдати серйозної шкоди українським експортерам, особливо в металургійній сфері. У 2024 році обсяг українського експорту до Сполучених Штатів становив $874 млн, з яких $363 млн були пов'язані з чавуном, а $112 млн — з трубами. Враховуючи повернення 25% мита на сталь за часів адміністрації Дональда Трампа та нове 10% мито, українським металургам доведеться зіштовхнутися з надзвичайно важкими умовами.

Слід зазначити, що торгівельний баланс України з США залишається від'ємним — у 2024 році Україна імпортувала американські товари на загальну суму $3,4 млрд. Це відкриває певні шанси для проведення переговорів, оскільки у виконавчому указі Трампа зазначено, що країни можуть домовлятися про зниження мит, якщо вони вживають заходів для покращення свого торгівельного балансу з США.

Для України також є важливим, що глобальні наслідки тарифної політики США є переважно негативними для РФ. Сповільнення світової економіки та потенційна глобальна рецесія неминуче призведуть до падіння цін на енергоносії та сировину - основу російського експорту. Насамперед падіння цін на нафту матиме величезний вплив на доходи російського бюджету. Крім того, ескалація торгівельної війни між США та КНР, створить додатковий тиск на китайську економіку, що опосередковано вплине на російсько-китайську торгівлю. За даними Центрального банку РФ, частка КНР в експорті Росії у 2024 році склала 31% (порівняно з 30% у 2023 році), а в імпорті - 39% (порівняно з 37% у 2023 році).

У той же час, через те, що Росія не потрапила до переліку країн, на які поширюються нові американські тарифи, її економіка може отримати певні конкурентні переваги. Відсутність додаткових митних обмежень для російських товарів на фоні введення таких бар'єрів для більшості інших країн світу може сприяти зміцненню позицій російського експорту на ринку США. Це особливо стосується таких товарів, як мінеральні добрива, металургійна продукція та деякі хімікати, де Росія та США зберегли певні торговельні зв’язки, незважаючи на санкції.

Вплив на обмінні курси та світову фінансову стабільність.

Тарифна політика Трампа вже викликала істотну волатильність на валютних ринках. Щодо курсу американського долара, інфляційний тиск, спричинений тарифами, може змусити Федеральну резервну систему зберігати підвищені процентні ставки, що могло б підтримати долар (найімовірніший сценарій). З іншого боку, можливий економічний спад у США до кінця року та зменшення міжнародної торгівлі можуть послабити позиції американської валюти.

Країни, які займаються експортом, особливо ті, що зіткнулися з найвищими митними ставками, спостерігають значний тиск на свої національні валюти. Наприклад, китайський юань, південнокорейська вона, японська єна та євро вже показують ознаки ослаблення. Це може призвести до подальшого загострення звинувачень з боку США у "маніпуляціях з валютою".

Для України ця ситуація створює додаткові виклики для стабільності гривні. Погіршення умов експорту до США, у поєднанні з потенційним скороченням доступу до європейських ринків (якщо ЄС не продовжить торгівельні преференції влітку 2025 року), може негативно вплинути на валютні надходження. Водночас якщо глобальна нестабільність спричинить падіння цін на нафту та газ, це частково компенсує негативний вплив на платіжний баланс України. Але падіння цін на сировинні товари та продовольство матиме, своєю чергою, негативний ефект на український експорт.

Нові тарифи, введені Сполученими Штатами, представляють собою найсерйозніший виклик для глобальної торгової системи з моменту її створення після Другої світової війни. Очікується, що для відновлення промислового сектору в США, а також для адаптації ланцюгів постачання відповідно до цілей, які ставить адміністрація Дональда Трампа, знадобиться чимало років. Водночас споживачі можуть зіткнутися з підвищенням цін, світова економіка ризикує потрапити в рецесію, а інші країни можуть ввести аналогічні мита на американські товари.

Глобальні економічні потрясіння, викликані тарифними конфліктами, формуватимуть нову картину світової торгівлі, в якій переважатиме протекціонізм на шкоду свободі торгівлі. Одночасно з цими змінами відбуватиметься розподіл глобальної економіки на регіональні торгові блоки, що несе як виклики, так і нові можливості для України. Нашій країні слід активізувати структурні реформи та розширити як ринки зовнішньої торгівлі, так і асортимент власного експорту, поступово знижуючи залежність від сировинних товарів на користь продукції з більшою доданою вартістю. Лише такий стратегічний підхід дозволить адекватно реагувати на виклики тарифних конфліктів і скористатися новими можливостями, які виникають у процесі перебудови глобальних економічних зв'язків.