Дмитро Олексієнко: Нові тарифи США: світові економічні впливи та виклики для України – Блоги | OBOZ.UA
2 квітня 2025 року Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження мит на імпорт продукції з більш ніж 180 країн, що символізує старт нової, складної ери в глобальній торгівлі.
Головна ідея нової тарифної політики США полягає в запровадженні основного мита у розмірі 10% на імпорт з усіх країн, яке стартувало 5 квітня 2025 року. До цього базового рівня додаються спеціально встановлені підвищені мита для окремих держав, які мають значний торговельний профіцит з США або, на думку американської адміністрації, застосовують "недобросовісні" торгівельні практики. Ці додаткові мита почнуть діяти з 9 квітня.
Розміри додаткових митних тарифів значно різняться: для Китаю встановлено ставку у 34%, для держав Європейського Союзу - 20%, Японії - 24%, Республіки Корея - 25%, а Індія має тариф у 26%. У той же час, Велика Британія, Австралія, Нова Зеландія та більшість країн Південної Америки користуються найнижчою ставкою у 10%. Найвищі ставки досягають 46% для В'єтнаму і 50% для Лесото. Україна потрапила до категорії країн з мінімальним тарифом у 10%, що ставить її на один рівень з такими партнерами США, як Австралія, Велика Британія, Туреччина та Об'єднані Арабські Емірати.
Варто зазначити, що при оцінці "взаємності" тарифів Білий дім враховував не лише формальні митні ставки інших країн, але й нетарифні бар'єри та "валютні маніпуляції" - навмисне заниження курсу національних валют для отримання торгівельних переваг.
Запровадження нових митних тарифів з боку США миттєво викликало серйозні коливання на глобальних фінансових ринках. Усього за два дні ринкова капіталізація компаній, що входять до індексу S&P 500, знизилася на 5 трлн доларів, а з моменту інавгурації Дональда Трампа в січні - на майже 8 трлн доларів. Індекс Nasdaq потрапив у так званий "ведмежий ринок", втративши більше 20% від свого максимуму, досягнутого в грудні 2024 року. Також фондові ринки Японії та Європи пережили найбільше тижневе падіння з березня 2020 року, коли почалася пандемія COVID-19.
Ціни на нафту зазнали значного зниження: ф'ючерси на нафту марки Brent опустилися до чотирирічного мінімуму приблизно $65 за барель, тоді як WTI досягла важливої позначки в $62 за барель. Це значно нижче рівня беззбитковості для багатьох американських виробників сланцевої нафти, який в середньому становить $65.
Введення торговельних обмежень спричинить традиційний стагфляційний вплив — поєднання економічного спаду з підвищенням цін. Згодом, звичайні американці відчують це на власних фінансах: ціни на імпортовані товари зростуть, що, у свою чергу, призведе до підвищення вартості американських товарів. Поки американці боротимуться з інфляційними наслідками підвищення цін на імпорт, країни-експортери відчують зменшення попиту, змушуючи місцевих виробників знижувати ціни, щоб зберегти свої підприємства. Глобальна економіка, що протягом багатьох років формувала ефективні виробничі та логістичні ланцюги, вимушена буде адаптуватись, що неминуче призведе до зниження продуктивності. Що стосується американських виробників, вони здобудуть короткочасний захист від зовнішньої конкуренції, але історичний досвід свідчить, що компанії, які не відчувають конкуренції, швидко втрачають мотивацію до інновацій.
Торгівельні партнери США вже готують або оголосили відповідні заходи. Китай оголосив про запровадження додаткових 34% мит на всі американські товари. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн заявила: "Наслідки будуть катастрофічними для мільйонів людей у всьому світі. Ми готові реагувати, ми готуємо подальші пакети заходів для захисту наших інтересів".
Нові тарифи створюють дилему для Федеральної резервної системи США. З одного боку, тарифи підвищують інфляційний тиск, що зазвичай вимагає підвищення процентних ставок. З іншого боку, вони підвищують ризик рецесії, що зазвичай вимагає їх зниження. Новий тарифний режим може також підірвати роль долара США як світової резервної валюти. Коли країни стикаються з високими тарифами на свій експорт до США, мотивація тримати долари як резервну валюту зменшується, що прискорить вже наявні тенденції до дедоларизації міжнародної торгівлі та інвестицій.
Вплив на Українську державу
Для України наслідки нових американських тарифів є неоднозначними. З одного боку, Україна потрапила до групи країн з мінімальним 10% тарифом. З іншого боку, навіть цей відносно низький рівень мит створює серйозні проблеми для українських експортерів, особливо в металургійній галузі. У 2024 році обсяг українського експорту до США склав $874 млн, з яких $363 млн припадало на чавун і ще $112 млн - на труби. З урахуванням того, що за Адміністрації Дональда Трампа повертається 25% мито на сталь, а також додається нове 10% мито, умови для українських металургів стають надзвичайно складними.
Варто підкреслити, що торгівельний баланс між Україною та Сполученими Штатами залишається негативним — у 2024 році Україна імпортувала американські товари на загальну суму $3,4 млрд. Це створює певні можливості для ведення переговорів, оскільки виконавчий указ президента Трампа передбачає, що країни можуть домовлятися про зниження мит, якщо вживають заходів для вирівнювання свого торгівельного балансу з США.
Для України важливо усвідомлювати, що глобальні наслідки тарифної політики США переважно негативно позначаються на Російській Федерації. Сповільнення світового економічного зростання та ймовірна глобальна рецесія призведуть до зниження цін на енергоресурси та сировину, які є основою російського експорту. Зокрема, зниження вартості нафти суттєво вплине на доходи бюджету Росії. Додатково, загострення торговельної напруги між США та Китаєм створить додатковий тиск на китайську економіку, що, в свою чергу, негативно позначиться на російсько-китайських торговельних відносинах. Згідно з даними Центрального банку РФ, у 2024 році частка Китаю в експорті Росії становитиме 31% (порівняно з 30% у 2023 році), а в імпорті - 39% (в порівнянні з 37% у 2023 році).
Водночас через невключення Росії до списку країн, на які поширюються нові тарифи США, російська економіка може отримати певні конкурентні переваги. Відсутність додаткових митних бар'єрів для російських товарів на фоні запровадження таких бар'єрів для більшості інших країн світу може призвести до відносного посилення позицій російського експорту на американському ринку. Це особливо стосується таких позицій як мінеральні добрива, металопродукція та деякі види хімічної промисловості, де Росія і США зберегли певні торгівельні відносини попри санкції.
Вплив на курси валют та глобальну фінансову стабільність
Тарифна політика адміністрації Трампа викликала істотні коливання на валютних ринках. Щодо курсу долара США, інфляційний тиск, спричинений тарифами, може змусити Федеральну резервну систему зберігати високі процентні ставки, що, в свою чергу, сприятиме зміцненню долара (найбільш вірогідний сценарій). Проте, з іншого боку, ймовірний економічний спад у США до кінця року та зменшення обсягів міжнародної торгівлі можуть ослабити позиції американської валюти.
Країни, що експортують товари, особливо ті, які підпадають під найвищі митні ставки, стикаються з серйозними труднощами щодо своїх національних валют. Валюти, такі як китайський юань, південнокорейська вона, японська єна та євро, вже показують тенденції до ослаблення. Це може призвести до посилення звинувачень з боку США щодо "валютних маніпуляцій".
Для України ця ситуація створює нові виклики, що стосуються стабільності гривні. Погіршення умов експорту до США, в поєднанні з можливим обмеженням доступу до європейських ринків (якщо ЄС не продовжить торговельні преференції влітку 2025 року), може негативно позначитися на валютних надходженнях. Однак, якщо глобальна нестабільність призведе до зниження цін на нафту та газ, це може частково зменшити негативний вплив на платіжний баланс України. У той же час, зниження цін на сировинні товари та продовольство, навпаки, негативно вплине на український експорт.
Нові тарифи, запроваджені США, становлять найбільшу загрозу для міжнародної торгової системи з моменту її створення після Другої світової війни. Очікується, що для відновлення промисловості в Америці, а також для коригування ланцюгів постачання та досягнення цілей, які ставить перед собою адміністрація Дональда Трампа, знадобляться роки. У цей же час споживачі можуть зіткнутися з підвищенням цін, світова економіка ризикує впасти в рецесію, а інші країни можуть ввести свої власні мита на продукцію з США.
Світові економічні потрясіння, викликані тарифною війною, формуватимуть новий контекст для міжнародної торгівлі, де протекціонізм займе провідні позиції, витісняючи вільну торгівлю. Одночасно з цими змінами відбуватиметься розподіл глобальної економіки на регіональні торговельні угруповання, що створить як виклики, так і нові можливості для України. Нашій державі необхідно прискорити впровадження структурних реформ та розширити як зовнішньоторговельні ринки, так і асортимент власного експорту, поступово знижуючи залежність від сировинних товарів на користь продукції з більшою доданою вартістю. Лише такий стратегічний підхід дозволить нам ефективно реагувати на виклики тарифних війн і максимально використати нові можливості, які виникають в умовах зміни глобальних економічних відносин.
