Єгор Фірсов: Які наслідки чекають на нас, якщо США вирішить нас залишити?

Валерій Пекар: Які наслідки нової американської політики для України? ZAXID.NET

Я не хотів публікувати цей великий текст, але вирішив.

Якщо Америка нас покине. Мій субʼєктивний погляд.

Одного разу до нас завітав журналіст з Америки і поцікавився, чим саме ми можемо похизуватися у нашій армії.

Я почухав потилицю. Не хотілося його ображати, але з американського в моїй бригаді - яка, на хвилиночку (!), третій рік тримає першу лінію на найскладнішому напрямку - в нас був лише Starlink...

В уяві обивателів, і навіть політиків, є багато того, що вже давно не відповідає дійсності. Ситуація на полі бою змінюється дуже швидко і те, що вчора вважалось "богом війни", сьогодні у воєнному пантеоні далеко не на перших місцях.

Отже, щоб зрозуміти наслідки можливої зупинки американської допомоги для фронту, давайте проаналізуємо в чому ми сьогодні реально залежні від США.

По-перше, це не стільки зброя, скільки комунікація. Starlink! Якщо він вийде з ладу, проблеми виникнуть одразу: піхота на позиціях, розвідники, екіпажі безпілотників, артилеристи, а також штаби бригад і батальйонів — всі покладаються на Starlink.

Завдяки WhatsApp, можна без зусиль зв'язатися навіть з найвіддаленішими позиціями та вести відео розмову з бійцем. Після знищення будь-якої цілі за допомогою FPV-дрона, ми миттєво передаємо це відео до штабу, що дозволяє командирам в реальному часі оцінювати обстановку на фронті.

Якщо Starlink буде відключений, то вже в перші години може виникнути хаос в управлінні. Крім того, деякі дрони, які функціонують лише завдяки супутниковому зв'язку, можуть зазнати збоїв.

Відверто кажучи, я вважаю, що Starlink навряд чи буде відключено. Це не просто призупинення підтримки, а явний крок на користь Росії. Сумніваюся, що нова адміністрація наважиться на таку очевидну агресію щодо українського народу.

Однак, ми повинні бути до цього готові. І вже "вчора" почати працювати над альтернативними способами забезпечення зв’язку.

Наприклад, супротивник розробив альтернативний канал зв'язку - це Wi-Fi мости, які забезпечують широкий доступ до бездротового інтернету.

Час в нас ще є. Без паніки. Але цей ресурс треба використовувати ефективно, бо проблеми можуть початись дуже неочікувано.

Інший важливий аспект, в якому ми значною мірою залежимо від Сполучених Штатів, - це система протиповітряної оборони. Особливо йдеться про Patriot і боєприпаси до них. Необхідно терміново знайти альтернативні варіанти, як для постачань, так і для самих технологій. Інакше наші міста залишаться без захисту. Це питання повинно стати одним з пріоритетних на переговорах з європейськими партнерами.

Тепер перейдемо до позитивних новин. Цю війну справедливо називають "першою дроновою", оскільки основна частина атак виконується за допомогою дронів різних моделей. В основному, ці безпілотники не виробляються в США. Проте, відомо, що США, у тому числі через неурядові канали, підтримують фінансування деяких проектів у цій сфері.

Спочатку дрони були китайські. Зараз є FPV, які майже повністю (разом з комплектуючими!) вироблені в Україні.

Орієнтовно, від 80% усіх уражень здійснюються дронами. Використання інших видів зброї значно знизилось у порівнянні з 22-23 роком.

В даний час застосування артилерії зменшилося в десятки разів у порівнянні з інтенсивним використанням у 2022 році, навіть з боку супротивника. Артилерійські системи зазнали значного зношення, кількість снарядів суттєво скоротилася, а їхня точність залишає бажати кращого. Сьогодні артилерія використовується лише для важливих, але вузькоспеціалізованих завдань, або для забезпечення прикриття безпілотників у несприятливих погодних умовах.

Щодо снарядів для дронів - то тут взагалі в нас працює "тіньовий ВПК", який і за великого бажання знищити неможливо.

У численних підземеллях та сільських домівках виготовляються боєприпаси різних видів. Старі радянські міни розбираються, вибухові речовини обробляються у мультиварках, і створюються ті снаряди, які нам необхідні. Виробництво охоплює широкий спектр - від фугасів до термобаричних боєприпасів. Це, звісно, лише загальний опис. Насправді ми налагодили цілу індустрію для самостійного забезпечення снарядами для дронів.

Серед них вже функціонує близько п'ятдесяти ліцензованих виробників букмекерських контор.

Саме цей "неформальний" і офіційний військово-промисловий комплекс надав нам боєприпаси, які знищили 80 відсотків цілей протягом минулого року.

Все це я кажу до того, що Himars і гаубиці "777" вже не є безсумнівними лідерами на полі бою. На передовій домінують дрони!

До речі, щодо Himars. Нажаль, ворог вже давно знайшов можливості спуфінгу наших пострілів підміною координат. Ракети прилітають, але не туди... Ефективність Himars. на жаль. знизилась.

Не впевнений, чи усвідомлюють це американці, але є одна гірка реальність: комплекси, вартість яких сягає сотень мільйонів доларів, інколи не дають бажаного результату. Їх слід було використовувати для активного знищення противника вже в перший рік війни. Однак тоді у нас була обмежена кількість боєприпасів. Час, коли ми могли реалізувати значні можливості, було втрачено.

Далі - протитанковий комплекс Jevelin. Звичайно, це важлива штука. Вона врятувала нас в перші місяці. Але зараз - це давно не та зброя, яка є вирішальною на полі бою. Якщо на місяць є декілька результативних застосувань Jevelin по всьому фронту - то це добре. Для порівняння - дрони роблять більше 10 тисяч верифікованих уражень на місяць.

Тепер щодо розвідки Пентагону. Хоча це не зовсім у моїй сфері, я вважаю, що Сполучені Штати могли обмінюватись стратегічними даними про наміри противника, переміщення військових сил та інформацією з супутникових зйомок. Безумовно, будь-яка інформація про супротивника має велике значення.

Важко визначити, чи зможуть європейські країни або інші країни стати альтернативним постачальником таких розвідувальних даних. Це може ускладнити наші можливості для досягнення цілей на території Російської Федерації.

Проте можу з упевненістю стверджувати, що підрозділи, такі як взводи, роти та бригади, ніколи не використовували дані Пентагону в систематичному порядку для знищення конкретних ворожих позицій на фронті. (Це, можливо, траплялося зрідка, лише в рамках спеціальних операцій, як виняток).

Сучасні військові конфлікти відзначаються високою маневреністю та динамікою. Коли танк відкриває вогонь з певної позиції, ця точка залишається важливою лише на короткий час. Після стрільби танк миттєво переміщується, щоб сховатися, навіть зачищаючи свої сліди.

Отже, ефективність самого бойового процесу зупинки передачі розвідувальної інформації не повинна зазнати жодного впливу.

Я, в принципі, спостерігаю більше ризиків для фронту, пов'язаних із труднощами в нашій піхоті, ніж із зупинкою підтримки з будь-якого боку. Але це вже наше завдання.

Варто зазначити, що, крім вже згаданих ініціатив, США підтримують безліч інших програм. Серед них - наші освітні проекти, які не є військовими, а також існують установи, що мають вплив і також забезпечують нас фінансовою допомогою.

Але в даний момент мова йде про надзвичайну важливість.

Я також не прагну применшувати значення жодного типу озброєння. У військовій стратегії різноманітність є ключовим фактором.

Навіть якщо це Javelin, який було задіяно лише раз на рік під час потужної зливи, коли всі дрони вийшли з ладу.

Цей текст не про те, що можна просто відправити всіх до біса і протистояти ворогу, як РФ, без зовнішньої підтримки. Як відомо, разом легше долати труднощі. Але, якщо раптом станеться так, що ми залишимося без допомоги США чи, навіть, під тиском адміністрації Трампа, важливо пам'ятати: український народ за ці роки пройшов значний шлях і досягнув чималих успіхів. На щастя, в військовому плані наша залежність від партнерів значно зменшилася.

Слід зрозуміти: наші надійні партнери в цей час - це дрони. А також ті талановиті майстри, які їх створюють. Вони гарантовано не підведуть.

Отже, якщо трапиться таке, без допомоги США нам буде важко, інколи навіть дуже важко. Війна не припиниться миттєво; Україні доведеться заплатити серйозну ціну за мир у Європі, яку могло б уникнути. Нехай відповідальність за це ляже на плечі певних політиків, а не на звичайних американців. Але ми зможемо вистояти, якщо будемо єдині, як у перші дні...