Енергетичні перспективи Кремля: чи відкриє Дональд Трамп нові горизонти для Росії?
Попередній термін Дональда Трампа виявив його схильність до ведення діалогу з Кремлем та інтерес до "прибуткових угод", замість застосування систематичного тиску.
Потенційна угода між адміністрацією Дональда Трампа та Росією може мати серйозний вплив на енергетичний баланс Європи та світові енергетичні ринки загалом.
При цьому найгіршим сценарієм є повернення російської енергетичної експансії на світових ринках через морські поставки скрапленого природного газу.
Санкції, накладені на російські енергетичні підприємства, значно зменшили шанси Москви на розширення свого експорту. Проте, їх можливе послаблення може призвести до серйозних наслідків.
Україна може опинитися в непростій ситуації, якщо Росія здобуде нові шляхи для експорту своїх енергоресурсів.
Відповідно, послаблення санкцій не лише підтримає Кремль фінансово, але й поставить під загрозу європейські зусилля зі зменшення залежності від російських енергоресурсів.
Зупинка транзиту російського газу через територію України з 1 січня 2025 року стала важливим моментом у трансформації енергетичного ландшафту Європи. Втрата українського маршруту ще більше обмежує можливості Росії щодо експорту природного газу до країн ЄС, особливо після припинення постачань через "Північні потоки", які зазнали ударів від санкцій і актів вандалізму.
З 2022 року Захід розпочав низку санкційних заходів проти російської енергетичної галузі, що обмежили доступ компаній "Газпром" і "Новатек" до технологічних ресурсів та фінансування. Важливим етапом стало внесення проєкту "Арктик СПГ-2" до санкційного переліку, що ускладнило Москві реалізацію намірів щодо збільшення експорту зрідженого газу вдвічі.
Обмеження, накладені Європейським Союзом, Сполученими Штатами та Великою Британією, в значній мірі унеможливили постачання критично важливих елементів для російських проектів у сфері зрідженого природного газу, що призвело до суттєвих ускладнень у їхньому розвитку.
На фоні цих подій Росія активно досліджує можливості для обходу санкцій та відновлення поставок газу на міжнародні ринки.
Попередній термін Дональда Трампа на посаді виявив його тенденцію до ведення діалогу з Москвою та бажання досягати "вигідних угод", а не здійснювати систематичний тиск.
Сьогодні ситуація змінилася, і політика нової адміністрації США може стати більш суворою, але ризик "вигідних угод" для розподілу енергетичних ринків все ще існує.
У рамках американської політики, що стосується війни в Україні, така стратегія може передбачати зменшення обмежень на постачання російських енергоресурсів в обмін на офіційне завершення збройних протистоянь або встановлення "замороженого конфлікту".
Одним із ключових елементів такої угоди може стати відновлення доступу російського скрапленого природного газу до міжнародного ринку.
Адміністрація Трампа вже мала досвід у пом'якшенні енергетичних санкцій, зокрема стосовно Ірану та Венесуели. У найгіршому випадку подібна стратегія щодо Росії може призвести до відновлення експорту з "Арктик СПГ-2", дозволити впровадження західних технологій і зняти бар'єри для співпраці з європейськими та азійськими споживачами.
Для України це призведе до серйозних стратегічних загроз і ризиків: посилення ролі Росії на світовій енергетичній арені, збільшення її доходів від експорту, зниження мотивації для Європейського Союзу переходити на альтернативні джерела енергії, а також ослаблення міжнародної коаліції, що виступає проти агресії.
Якщо уряд Трампа вирішить послабити енергетичні санкції, це відкриє Росії шлях до відновлення та потенційного збільшення експорту її зрідженого природного газу.
Незважаючи на санкції, Росія продовжує розвивати свої потужності в сфері виробництва зрідженого природного газу, зосереджуючи увагу на проектах "Арктик СПГ-2" та "Мурманськ СПГ". Однак відсутність доступу до західних технологій і фінансових ресурсів ставить під сумнів здійснення цих планів.
Експортна стратегія Росії передбачає перенаправлення уваги на азійські ринки, особливо на Китай та Індію. Однак, без західних технологій та страхування судноплавства, розширення обсягів перевезення зрідженого природного газу стає значно важчим.
Якщо санкції будуть зняті, Москва зможе не тільки відновити реалізацію зупинених проєктів, але й поновити свою присутність на європейському ринку, пропонуючи газ за більш вигідними цінами в порівнянні з конкурентами.
Цей розвиток подій призведе до значних негативних наслідків як для України, так і для Європи.
Перш за все, це загрожує енергетичній стабільності Європейського Союзу та ускладнить впровадження ініціативи REpowerEU, що має на меті зменшити залежність від російських енергетичних ресурсів.
По-друге, це послабить санкційний тиск на Росію, дозволивши їй отримати фінансові ресурси для нарощення військово-промислового комплексу та підготовки до нових фаз агресії.
Повернення недорогого російського зрідженого природного газу в Європу може стати серйозним викликом для енергетичної безпеки регіону.
Внаслідок широкомасштабного вторгнення ЄС зменшив свою залежність від російського газу, перейшовши на активні закупівлі зрідженого природного газу з США та Катару. Якщо санкції будуть пом’якшені, деякі європейські трейдери можуть відновити тісні зв’язки з Росією, що підриває позиції тих країн, які закликають до більш рішучих дій проти Кремля.
Україна може втратити ключовий козир у своїх переговорах з партнерами стосовно посилення санкцій.
Окрім цього, новий сплеск розширення російського СПГ на європейському ринку може уповільнити інвестиційні процеси в сфері відновлювальної енергетики та зменшення викидів в промисловості.
Масштабне повернення російського газу на європейський ринок є більш ніж просто економічною проблемою. Це становить загрозу для відновлення російських корумпованих мереж впливу, які в минулому формували політичний порядок денний через фінансові маніпуляції та хабарництво.
Немає сумнівів, що у разі відновлення російського газового впливу Кремль знову розгорне масштабні операції з підкупу політиків, медіа та громадських діячів.
Газові гроші слугують не лише економічним ресурсом, а й інструментом, що застосовується для підриву європейської єдності, дестабілізації політичних систем та впливу на ключові стратегічні рішення.
У разі скасування санкцій, ми можемо очікувати відновлення колишніх корупційних механізмів, які вже продемонстрували свою дієвість для Москви.
Кожен, хто виступає за зменшення обмежень, повинен дати відповідь на одне просте запитання:
Чи доцільно Європі знову піддаватися ризику газової залежності від Росії?
Україна разом зі своїми міжнародними союзниками має вжити активних заходів, щоб запобігти відродженню російської експансії на глобальному ринку зрідженого природного газу, що може виникнути через потенційне ослаблення санкцій.
Передусім українській дипломатії слід активізувати взаємодію з основними партнерами в Європейському Союзі та Сполучених Штатах, акцентуючи увагу на ризиках, пов'язаних із можливими компромісами з Кремлем. Укріплення коаліції країн, які підтримують санкційні заходи, повинно стати головним завданням.
Ключовим етапом є активна роль у розробці енергетичної стратегії Європи.
Україна має підтримувати довгострокові зобов'язання щодо повної відмови від російського газу та активно сприяти ініціативам, які спрямовані на розвиток відновлювальних джерел енергії, покращення енергоефективності та зменшення викидів в промисловому секторі.
Одночасно важливо розвивати власні здібності для експорту електричної енергії до Європейського Союзу, посилюючи енергетичні взаємини з країнами-сусідами.
На міжнародній арені необхідно продовжити співпрацю з державами G7 для запровадження вторинних санкцій проти підприємств, що сприяють Росії в ухиленні від санкцій.
Лише жорсткий контроль і стратегічне партнерство дозволять зупинити енергетичну експансію Кремля та захистити довгострокові інтереси України.
Необхідно укріплювати коаліцію держав, які виступають за санкційний тиск, а також сприяти диверсифікації енергетичних джерел у Європі. Лише єдина міжнародна позиція зможе зупинити російське розширення на енергетичних ринках і підвищити енергетичну безпеку України та її союзників.
