Європа на допомогу: як формується Коаліція для підтримки ініціативи "Добробат"
Володимир Крейденко, депутат Верховної Ради України.
Україна переживає тяжкі часи війни — серед постійних повітряних тривог, ракетних і дронових атак, які приносять з собою біль, втрати та руйнування, що охоплюють не лише міста та села, але й глибини людських душ. Конфлікт проникає в наші домівки через вибиті вікна, зруйновані дахи, порожні вулиці, а також через страх за дітей і близьких, виснаження, яке не завжди видно ззовні. Ворог намагається знищити не лише фізичні структури — його мета полягає в тому, щоб вселити зневіру, відірвати людей від рідної землі, позбавити їх відчуття дому, опори та майбутнього. Проте саме в цій темряві яскравіше проявляється сила українського народу, його здатність триматися разом, підтримувати одне одного і не дозволити війні забрати найцінніше — життя на своїй землі.
Ось чому відновлення для нас — це не віддалена перспектива чи тема, яка обговорюватиметься «після війни». Це актуальна потреба сьогодення. Адже там, де знищено житло, під загрозою опиняється не лише матеріальне майно. Під загрозою стає сама людська присутність в Україні. Коли родина не має місця, куди повернутися, коли в будинку вибиті вікна, коли над головою немає даху, а навколо лише руїни, людина втрачає свою опору. І тоді виникає найскладніше питання: чи зможе вона залишитися на своїй землі, чи буде змушена шукати притулок в інших місцях.
Дім під час війни - це не лише будівля з стінами і дахом. Це справжній осередок родинних зв'язків. Це простір, де панує людська гідність. Це місце, яке зберігає пам'ять, сімейні традиції та зв’язок між поколіннями. Це жива нитка, що пов'язує людину з її містом, селом, громадою та рідною землею. Коли ми беремося за відновлення оселі, встановлюємо вікна, ремонтуємо дах або прибираємо завали, ми не просто ремонтуємо будівлю. Ми надаємо людині шанс залишитися в Україні. Ми не дозволяємо війні розірвати зв'язок людей з їхніми коріннями.
У цій великій праці особливу вагу має волонтерський рух "Добробат". Це спільнота небайдужих людей, які приходять туди, де після обстрілів лишаються розпач, порох, уламки й руїна, і беруться до діла. Волонтери розчищають завали, вивозять будівельне сміття, закривають вибиті вікна, лагодять дахи, допомагають відновлювати школи, лікарні, громадські будівлі та інші важливі для життя об'єкти. Їхня праця - це не просто технічна допомога. Це повернення людям надії. Це знак, що вони не покинуті сам на сам із бідою. Це жива відповідь українського суспільства на руйнування, які несе війна.
"Добробат" став яскравим символом української душі - витривалої, чуйної, єдиної та працелюбної. Цей рух втілює найкращі якості нашого народу: взаємодопомогу, братерство, готовність підтримувати один одного в найскладніші часи, без очікування команди, беручи на себе відповідальність. Так чинить народ, що має сильний дух і жагу до життя. Сьогодні українці захищають свою країну не лише на фронті, а й у повсякденному житті - через працю, спільні зусилля, підтримку один одного та здатність відновлювати те, що ворог намагається знищити.
Сьогодні "Добробат" став потужною волонтерською спільнотою, що об'єднує понад 50 тисяч активістів. Під час війни волонтери змогли прибрати понад 20 тисяч тонн будівельного сміття, встановити 20 тисяч вікон, відремонтувати 10 тисяч дахів і відновити понад 100 об'єктів соціальної інфраструктури. Проте ці цифри — лише частина історії. За ними ховаються людські історії. Сім'ї, які повернулися до своїх домівок. Діти, які знову можуть відвідувати школу. Літні люди, які не залишилися наодинці в розбитих домівках, відчуваючи безвихідь. Громади, які залишаються живими та активними на карті України.
У часи великої війни волонтерство перетворилося на не просто спосіб підтримки, а на символ надії. Воно стало доказом того, що українське суспільство продовжує жити, вистояти, не розпадатися та не піддаватися зламам. У місцях, де трудяться волонтери, відроджується віра. Там, де відновлюються домівки, залишаються люди. Де не зникає особистість, там не гине громада. А в тих громадах, що живуть, стоїть Україна.
Для мене велика честь бути амбасадором "Добробату", бо цей рух дуже точно відкриває сутність українського народу. Ми - народ, який у найважчі часи не розгублює людяності. Народ, який уміє не лише воювати, а й підставляти плече. Народ, який не дає лихові взяти гору над собою. У цьому - наша сила. У цьому - наша незламність. У цьому - той внутрішній стрижень, що допомагає Україні вистояти під ударами й не втратити себе.
Водночас ми усвідомлюємо, що навіть найсильніший волонтерський рух потребує надійної підтримки та посилення. Щоб наша допомога була не одноразовою, а стала тривалою. Щоб вона охоплювала більше людей і спільнот. Щоб її масштаби були не випадковими, а системними та стійкими. Для цього необхідні ресурси, матеріали, техніка, міжнародні зв'язки, довіра, політична підтримка, а також участь партнерів, які здатні відкрити нові можливості для відновлення.
Саме на основі цього усвідомлення виникла Міжнародна парламентська коаліція, що підтримує "Добробат". Ми заснували цю ініціативу, щоб об’єднати потужність українського волонтерства з ресурсами міжнародної солідарності. Наша мета полягає в тому, щоб підтримка України в Європі не обмежувалася лише співчуттям чи символічними жестами, а перетворювалася на активну участь у збереженні людей, громад та їхнього повсякденного життя.
Роль європейських парламентарів у цій справі є надзвичайно важливою. Саме парламенти формують політичний лад підтримки України у своїх державах. Саме депутати впливають на рішення щодо фінансування, гуманітарних програм, відновлювальних ініціатив, місцевих і міждержавних партнерств. Саме вони здатні тримати українське питання у фокусі суспільної уваги, гуртувати довкола нього місцеві громади, доброчинні середовища, відповідальний бізнес, муніципалітети, громадські організації. І саме вони можуть бути тими людьми, які допомагають європейському суспільству побачити: відбудова України - це не другорядна тема, а частина боротьби за людяність, свободу й стійкість усього європейського простору.
Європейський депутат має можливість стати не просто стороннім спостерігачем для України, а активним учасником процесів. Він може допомогти зміцнити зв'язки між українськими громадами та міжнародними партнерами. Його роль може включати підтримку в отриманні матеріальних, технічних та організаційних ресурсів. Депутат може стати голосом української відбудови у своєму парламенті, акцентуючи увагу на конкретних потребах: відновлення житла, навчальних закладів, лікарень та громадських просторів, які є основою повсякденного життя. Крім того, він може стати адвокатом правди про Україну, розповідаючи про людей, які, незважаючи на обстріли, залишаються на своїй землі; про громади, які незважаючи на труднощі, прагнуть відновлення; про волонтерів, які щодня надихають інших на віру в краще.
Саме тому для нас так важливо, що до Коаліції вже долучилися перші парламентарі. Саме вони надали цій ініціативі не формального, а живого змісту. Серед перших учасників - представниці Польщі Йоланта Незгодзька та Аліція Лепковська-Голась, депутат із Литви Кароліс Неймантас, а також парламентарі з Латвії Давіс Мартіньш Даугавієтіс, Яніс Скрастіньш, Угіс Ротбергс, Яніс Патмалнієкс та Гатіс Лієпіньш.
Їхня участь має величезне значення. Адже саме ті, хто першим виходить на зустріч, формують довіру до нових ініціатив. Вони слугують прикладом для інших. Вони демонструють, що підтримка України в Європі може проявлятися не лише у словах, але й у політичних зусиллях, не лише в співчутті, а й у готовності до дій. Їхній вчинок є символом того, що волонтерська відбудова України викликає відгук за межами нашої країни, що в Європі є люди, які розуміють: збереження українських домівок - це збереження українського народу на рідній землі.
Для України це має глибоке значення. Коли європейський парламентарій стає на підтримку відновлення, він не просто підтримує матеріали для будівництва. Він підтримує родину, яка може залишитися в рідному домі. Він підтримує дитину, якій не потрібно назавжди прощатися зі своїм навчальним закладом. Він підтримує громаду, яка не стане пустою. Він підтримує державу, що бореться не лише за свої кордони, а й за право своїх громадян жити у власному домі, на рідній землі, під своїм небом.
Міжнародна парламентська коаліція на підтримку "Добробату" була створена не як бюрократична структура чи формальне об'єднання. Її мета – стати живою мережею взаємодії. Її сила полягає в практичному підході, готовності відкривати нові можливості для співпраці, налагоджувати партнерства, привертати увагу, викликати довіру та підтримку, а також надавати допомогу в тих сферах, де українське волонтерство вже досягло значних успіхів, але потребує додаткової міжнародної підтримки.
Сьогодні, коли війна триває, а удари по цивільній інфраструктурі стали буденною реальністю, відновлення перетворюється на не лише гуманітарну чи будівельну діяльність. Це стає символом спротиву. Символом надії. Символом волі. Відновлюючи домівки, ми захищаємо не тільки фізичні простори, але й право українців залишатися на своїй землі. Ми оберігаємо живу тканину нашого суспільства. Ми не дозволяємо війні спустошувати нашу країну зсередини.
Саме в цьому і полягає найглибший зміст нашої діяльності. Україна тримається не лише на зброї. Її підтримують люди – волонтери, сім'ї, громади. Це внутрішня сила, яка не дозволяє нам втратити надію навіть у найтемніші часи, коли навколо панує руїна. Це воля, яка спонукає нас не лише виживати, а й відновлювати, відроджувати, повертати життя туди, де ворог прагне залишити лише спустошення.
Саме з цієї причини Міжнародна парламентська коаліція на підтримку "Добробату" має для нас особливе значення. Це не просто ще одна ініціатива, а можливість зміцнити вже існуючу силу України. Це шанс поєднати волонтерський ентузіазм нашого народу з підтримкою тих європейських партнерів, які готові діяти разом з нами, а не лише висловлювати слова підтримки. Це шлях до того, щоб перетворити солідарність на відновлені вікна, відремонтовані дахі, збережені домівки, живі громади та щасливі людські долі.
Ми хочемо, щоб до Коаліції долучалося дедалі більше парламентарів із різних країн Європи та світу. Бо допомога у відбудові українських домівок - це допомога не лише будинкам. Це допомога гідності. Це допомога родині. Це допомога праву людини залишатися на своїй землі. Це допомога Україні бути живою.
Доки в нас є такі самовіддані волонтери, як у "Добробаті", і поки в європейських парламентах є люди з добрим серцем, готові підтримати нас, поки в Україні живе дух єдності, братерства, незламності та волі — наша країна не піддасться. Вона продовжить боротися. Відновить свої сили. Підтримуватиме своїх громадян. І житиме далі.
