Ізраїль і "Хезболла": чи завершився конфлікт з оголошенням перемир'я та які наслідки нас очікують у майбутньому?
Від 27 листопада о 4:00 за київським часом між Ізраїлем та терористичною організацією "Хезболла" вступило в силу перемир'я. Це угода має на меті зупинити черговий етап ескалації конфлікту між сторонами. З жовтня минулого року "Хезболла" активно обстрілює територію Ізраїлю. У відповідь на ці атаки Ізраїль розпочав військову кампанію проти угруповання на південному заході Лівану.
Угода, досягнута між Ізраїлем та "Хезболлою", передбачає виведення ізраїльських сил з території Лівану впродовж наступних 60 днів. Одночасно, ліванські збройні сили візьмуть на себе контроль над південними районами країни, аби запобігти відновленню присутності "Хезболли" в цьому регіоні.
Конфлікти та взаємні атаки між Ізраїлем і "Хезболлою" не вщухали до останніх моментів перед оголошенням перемир'я. Проте, зрештою, вони все ж зупинилися.
"З моментом вступу в силу угоди про припинення вогню та відповідно до її умов, ЦАХАЛ залишається на своїх позиціях у південному Лівані у режимі готовності," - повідомив арабомовний представник Армії оборони Ізраїлю Авіхай Адрі.
Він також закликав цивільних осіб Лівану утриматися від повернення на південь країни. ЦАХАЛ оголосить їм "день, коли можна буде безпечно повернутися додому".
Разом з тим, у першу годину після припинення вогню Reuters засвідчило кілька колон цивільних автомобілів, які прямували на південь Лівану.
Прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху здійснив телефонний дзвінок до президента США Джо Байдена, висловивши вдячність за його "вклад у досягнення угоди". У рамках обговорення перед затвердженням угоди Нетаньяху зазначив, що "тривалість режиму тиші визначатиметься подіями в Лівані".
Прем'єр-міністр Лівану Наджиб Мікаті підкреслив, що оголошення про припинення вогню є "необхідним кроком" для відновлення стабільності в регіоні. Він також підтвердив намір свого уряду "зміцнити військову присутність на півдні" країни.
В інтерв'ю Al Jazeera міністр оборони Лівану Моріс Слім зазначив, що уряд планує дотримуватись міжнародних резолюцій і розгорнути 10 тисяч солдатів на південньому кордоні держави.
Президент Сполучених Штатів Джо Байден і президент Франції Еммануель Макрон у спільному комюніке підкреслили, що встановлення режиму тиші допоможе захистити Ізраїль від загрози, яку представляють підтримувані Іраном терористичні групи "Хезболла", а також сприятиме створенню умов для досягнення "стійкого миру".
Вони зазначили, що США та Франція співпрацюватимуть для "гарантування повного виконання цієї угоди" і будуть лідерами міжнародних зусиль щодо "посилення можливостей" ліванських збройних сил.
Байден привітав угоду як "хорошу новину", а також сказав, що США очолить нові зусилля для забезпечення перемир'я між Ізраїлем і палестинським бойовим угрупованням ХАМАС у Газі.
Єгипет також привітав припинення вогню як "крок, який може сприяти початку фази деескалації в регіоні". МЗС країни заявило, що угода "має стати прелюдією до припинення ізраїльської агресії в Газі".
Привітав перемир'я і Китай. "Ми підтримуємо всі зусилля, спрямовані на послаблення напруженості та досягнення миру, і вітаємо угоду, досягнуту відповідними сторонами щодо припинення вогню", -- заявив речник МЗС Мао Нін.
Туреччина сподівається, що режим припинення вогню в Лівані буде постійним, йдеться в заяві МЗС країни. Анкара також готова надати підтримку для "встановлення внутрішнього миру в Лівані".
Іран, що виступає ключовим покровителем "Хезболли", ХАМАСу та інших груп, висловив своє схвалення угоди, одночасно традиційно звинувативши Ізраїль в "агресивних діях". Представник іранського міністерства закордонних справ Есмаїл Багаї також наголосив на "незмінній підтримці Ірану ліванського уряду, народу та опору".
Паралельно з військовими діями в Лівані, Ізраїль продовжує активні бойові операції у Секторі Газа проти організації ХАМАС. Ця кампанія є реакцією на терористичний акт, скоєний ХАМАС 7 жовтня 2023 року, внаслідок якого загинуло понад 1200 ізраїльтян, а близько 250 осіб були взяті в заручники.
Кілька раундів переговорів про припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС поки що не дали результату. 26 листопада держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що деескалація напруги в Лівані за допомогою перемир'я "також може допомогти нам покласти край конфлікту в Газі".
"Зокрема, ХАМАС усвідомлюватиме, що не може сподіватися на відкриття нових фронтів у конфлікті", - зазначив Блінкен.
Зі свого боку, представник ХАМАСу Самі Абу Зухрі, реагуючи на угоду між Ізраїлем і "Хезболлою", заявив Reuters, що його організація "цінує" право "Хезболли" укласти угоду, захищаючи свій народ.
Абу Зухрі також повідомив, що ХАМАС готовий досягти перемир'я з Ізраїлем, аби припинити бойові дії в Газі, а також почати повернення Ізраїлю тих заручників, які все ще залишаються живі.
Однак напередодні схвалення угоди з "Хезболлою" Беньямін Нетаньяху заявив, що перемир'я дозволить Ізраїлю "посилити" тиск на ХАМАС і зосередитися на "іранській загрозі".
Тривалість перемир'я залежить від багатьох факторів. Серед них – політична ситуація в Лівані, швидкість відновлення сил "Хезболли", рівень підтримки з боку Ірану та, зрештою, зовнішня політика нового президента США Дональда Трампа щодо регіону Близького Сходу. На даний момент жодне з суперечностей, які спричинили загострення конфлікту, не було вирішено; вони лише призупинені. Існує ймовірність, що двомісячний перехідний етап стане всього лише короткочасною паузою, яка завершиться з моментом, коли Трамп офіційно вступить на посаді президента.
Ймовірно, як і щодо України, Трамп має власне бачення того, як саме мають бути вирішені численні конфлікти на Близькому Сході. Активні спроби досягти тривалого миру в регіоні, які він робив під час попередньої каденції, фактично не принесли результату. Тож сьогоднішнє перемир'я може стати лише проміжним етапом перед початком нової війни у Лівані, бо ж терористи з "Хезболли" не відмовляються від своєї засадничої мети - знищення Ізраїлю як такого.
