Какой вид должна принять Украина в будущем?

Здавалося б, навіщо займатися мріями в умовах війни, коли все повинно зосереджуватися на фронтових справах і досягненні перемоги?

Дослідження, проведене Центром соціальних змін та поведінкової економіки спільно з Advanter Group, показує, що зниження народжуваності (фертильність вже впала нижче 0,8) та небажання талантливих українців повертатися додому, разом із бажанням 83% молоді виїхати з країни, мають спільні причини.

Не військові загрози чи економічні труднощі є головними чинниками. Основною причиною, або ж "root cause", є нестача відчуття позитивних перспектив. Зневіра, розчарування, невпевненість і занепад переважають над розвитком, інноваціями, проривами, зростанням, добробутом, заможністю та можливостями. Таке сприйняття формує уявлення про майбутнє України.

Тому замість розмов про "рожевих поні" та зловтішання щодо винахідників, футурологів та візіонерів варто підняти питання візії України на найвищий рівень -- як в країні, так і в суспільстві і бізнес-середовищі. Без розуміння майбутнього та чіткого шляху до нього, потім можна вчергове дивуватися, що воно, це майбутнє, знову якесь не таке.

Відсутність ясного уявлення про майбутнє позбавляє нас надії та орієнтирів для подальших дій. Тридцятирічне "блукання по пустелі" призвело до того, що наші сусіди-конкуренти в боротьбі за інвестиції, таланти, інновації та ринки значно випередили нас, покращивши свої основні показники економічного розвитку в п'ять разів.

Таким чином, підсумовуючи, Україна повинна стати найбільш привабливим місцем у світі для народження дітей, реалізації будь-яких ідей: від започаткування бізнесу до інвестування, розвитку талантів та втілення творчих задумів. Україна є глобальним центром можливостей, де людиноцентрична держава співіснує з активними і свідомими громадянами.

Якщо ми приймемо цю візію та визначимо позицію України відповідно до неї, ми матимемо змогу зберегти і примножити наш потенціал для досягнення перемоги в майбутньому. Крім того, ми зможемо успішно протистояти екзистенційній війні — жорсткій конкурентній боротьбі між країнами за таланти, інвестиції, ринки та цінності.

Ми також отримуємо націю сміливих нововведень. Це буде країна, де, наприклад, віртуальні активи будуть легалізовані та вільно використовуватись. Це буде держава, що реалізує інноваційні рішення в сфері охорони здоров’я своїх громадян і першою впроваджує сучасні медичні технології для забезпечення щасливого, активного та довгого життя.

Країну, де дерегульовано максимум можливого, поки ми ще не в Європейському Союзі. Бо євроінтеграція -- ефективна лише для підготовлених. А ми поки не підготовлені до неї. Нам потрібно пройти період тотальної дерегуляції і тотальних свобод до того, як ми будемо готові до тих обмежень, які накладе на нас Європейський Союз при вступі.

Необхідно спочатку здійснити економічний прорив — аналогічно тому, що було зроблено під час модернізації країн Західної Європи. Саме свобода стала каталізатором швидкого розвитку. Тому, на мою думку, це повинно стати основним критерієм для оцінки реформ у соціальній, економічній, правовій, міжнародній та безпековій сферах.

Якщо новий законопроєкт, політична ініціатива чи рішення на рівні місцевої влади відкривають нові перспективи та підвищують привабливість, має сенс заглибитися в деталі. Однак, якщо ситуація зворотна — призводить до тіньових практик, накладає штучні обмеження та вимагає витратити більше часу на беззмістовні формальності — то чиї інтереси насправді стоять за цим уповільненням українського прогресу?

Усе, що суперечить концепції радикального розвитку — активному способу життя, благополуччю, експортним можливостям, інноваціям тощо — повинно бути відкинуто.

Нам необхідно стати привабливими не лише для українців, що залишили нашу країну, але й для талантів з усіх куточків світу — для кваліфікованих професіоналів та інвесторів з різних країн і регіонів. І так, нам справді потрібно втілити в життя образ Великого Перехрестя, який протягом тисячоліть символізував Трипілля, Русь та Україну.

Нещодавно я мав можливість взяти участь у стратегічній сесії з мером Жовкви та талановитою командою Grand Strategy UA. Я був вражений, що на невеликій території цього містечка розташовані найбільша синагога в Східній Європі, єзуїтська церква, православний храм і ще одна католицька церква.

І це не стільки про церкви, скільки про єднання народів, культур, моделей мислення. В кожному місті України є такі історії, як в Жовкві, місті з якого і Москву кілька разів спалили, місті Богдана Хмельницького і Яна Собеського.

Отже, у нас все гаразд з культурними традиціями, релігійними цінностями, інноваційними ідеями та здатністю поєднувати роль сировинного постачальника з амбіціями цифрової трансформації. Кожен наш крок може і має ставати для нас справжнім відкриттям. Ми повинні перетворювати всі виклики та можливості на потужні переваги.

Десятки тисяч студентів з різних куточків світу знову з'являться в українському Луганську, де вони зможуть відчути себе в безпеці та отримати відмінні можливості для навчання, культурної інтеграції та професійного розвитку.

Перше, що нам, як громадянам, державникам, підприємцям, творцям треба усвідомити -- це те, що саме відсутність на державному рівні відчуття світлих перспектив України і її громадян в майбутньому є причиною багатьох наших проблем ментальним здоров'ям, з від'їздом, з народжуваністю тощо.

Підприємець, що втілює свою унікальну візію в життя, формує нові бренди, втілює інноваційні бізнес-моделі та створює нові робочі місця. Саме це може стати порятунком для України. Тож тепер саме час задуматися над новими підходами в бізнесі, зокрема через інтеграцію штучного інтелекту та використання альтернативних джерел енергії.

Пора змінити погляд на український ринок і не обмежувати його лише рамками національного бізнесу. Слід розглядати цей ринок в контексті глобальної економіки. Я вважаю, що українські підприємці повинні прийняти девіз зростання. Розширення бізнесу відкриває нові горизонти для держави. Вища прибутковість компаній створює більше ресурсів для підтримки Збройних сил України. Нам необхідно зміцнювати свої позиції, ставати представниками інноваційної, динамічної та гнучкої України — країни, що пропонує безмежні можливості у світі.

Українським бізнесменам необхідно зрозуміти, що на нас лежить відповідальність реалізувати — спільно з дійсно відданими державними діячами — бачення України, а також об'єднати всі наші індивідуальні бачення, які ми втілюємо в різних сферах української та вже європейської економіки.