Яка причина стоїть за оголошенням Путіна про військову співпрацю з Північною Кореєю?
Кремлівський лідер формує рамки антизахідного альянсу, деталі якого, ймовірно, стануть відомі 9 травня. Зміцнення Північної Кореї змінює співвідношення сил на Корейському півострові, ставлячи Китай у складну ситуацію та коригуючи стратегії США. Gazeta.ua досліджує, як ця нова реальність вплине на Україну.
Північнокорейський лідер Кім Чен Ин 28 квітня оголосив про намір поставити пам'ятник бійцям КНДР у Курській області, так би мовити, увічнити їхній подвиг. Інформаційний ресурс країни повідомив про офіційну позицію Центрального військового комітету Трудової партії Кореї (ЦВК ТПК) щодо дій північнокорейських військових у Росії. Мовляв, РФ і КНДР спільно здобули перемогу у Курській області, а вступ у війну на боці РФ - то було рішення Кім Чен Ина.
Здається, Ким Чен Ин не зміг утриматися від коментарів щодо дій своїх співгромадян, коли про це говорили на високих рівнях з боку України, Південної Кореї, Великої Британії та США, включаючи ООН. Представник Північної Кореї в ООН не висловлювався безпосередньо про ситуацію, проте підкреслив питання західної військової підтримки Україні.
Отже, інформація південнокорейської розвідки знайшла своє підтвердження. Крім того, Путін уникнув чіткої відповіді на запитання щодо залучення північнокорейських військових до конфлікту в Україні.
Лише 25 квітня після згадки начальника генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова про "значну допомогу" північнокорейських військових у прикордонних районах Курської області Путін публічно подякував тим "за героїзм". Речник Дмитро Пєсков зауважив: російська сторона "могла би допомогти" КНДР у разі необхідності.
Ймовірно, потреба в "підтримці" з'явиться вже найближчим часом.
Офіційний Пхеньян нещодавно переглянув свою військову стратегію. Тим часом у Сеулі відбуваються значні політичні зміни: президента Юк Сон Йоля було відсторонено від влади. Варто зазначити, що дострокові президентські вибори в країні заплановані на 3 червня 2025 року. Результати праймеріз, які пройшли цього вихідного, стали справжнім шоком для південнокорейського суспільства.
У Демократичній партії опозиційний депутат Лі Чже Мьон отримав значну підтримку, набравши 89,8% голосів. Він відомий своїми закликами до активнішої співпраці з Північною Кореєю. За оцінками південнокорейських експертів, Лі Чже Мьон вважається очевидним лідером у цих виборах, оскільки його суперники – губернатор провінції Кім Дон Йон і депутат Кім Кьон Су – отримали лише 7% та 3% голосів відповідно.
Під час агітаційної кампанії на праймеріз Лі у ході дебатів зазначив, що КНДР "ставитиметься до нас так, як і ми до неї". Водночас він назвав обстановку на Корейському півострові "недоброю" і висловив підтримку альянсу зі США та Японією, хоча раніше виступав проти тіснішої співпраці із Заходом, особливо в оборонній сфері. Натомість жорстко критикував попередника, чия політика тиску на Північну Корею, вважає Лі, призвела до нового загострення.
Але крихкий баланс буде порушено, якщо Пхеньян задумав агресію проти Сеула. Момент зручний: політична невизначеність, внутрішні кризи і зосередженість Південної Кореї на внутрішньому порядку денному.
Можливо, саме тому Південна Корея відреагувала різко на офіційне визнання партнерства між Росією та Північною Кореєю. У заяві Міністерства закордонних справ Південної Кореї зазначається: "Надсилання військових з Північної Кореї, а також розширене військове співробітництво між Росією та КНДР є серйозним порушенням міжнародних норм, включаючи Статут ООН".
Звісно, офіційний Сеул закликав Москву і Пхеньян припинити військову співпрацю, котра підриває мир і стабільність в Індо-Тихоокеанському регіоні і поза ним, з Європою включно.
Згадка про Європу цікава. Швидше за все, йдеться про Україну. Далі у заяві МЗС Південної Кореї наголошено: тісно співпрацюватимемо зі світовим співтовариством і застосуємо всі необхідні заходи проти будь-яких дій, котрі загрожуватимуть нацбезпеці.
Які конкретно можуть бути кроки, в значній мірі визначається позицією Сполучених Штатів.
Держдепартамент Сполучених Штатів висловив занепокоєння участю бійців КНДР у війні проти України на боці Росії. Військове розгортання КНДР у Росії та будь-яка підтримка російської сторони у відповідь мають бути припинені, сказано в електронному листі представника Держдепу. Проте прямих коментарів ні від Марко Рубіо, ні від Дональда Трампа немає і досі. Натомість чинний президент США посилив критику Путіна, закликаючи його негайно припинити стріляти по Україні.
У Дональда Трампа є свої інтереси. Як повідомляє видання Axios, Білий дім таємно займається підготовкою зустрічі президента з лідером Північної Кореї. Однак підготовка до цього саміту ускладнюється не лише заявами Путіна та Іна про військову співпрацю в Курській області. Альянс цих двох політичних діячів зменшує можливості Трампа для особистого спілкування з ними, поки Росія не припинить обстріли України. Додаткову напругу викликає наближення символічних 100 днів президентства Дональда Трампа (30 квітня) та мовчання Китаю.
Міністерство закордонних справ Китаю не стало коментувати військову співпрацю між Росією та Північною Кореєю. "Це стосується відносин двох держав, і Китай не має наміру втручатися", — зазначив офіційний представник відомства Го Цзякунь.
У той час, коли Сі Цзіньпін відправляється до Москви 9 травня, очікується, що не лише буде оголошено про міцну дружбу між РФ та КНДР, але й північнокорейські військові можуть взяти участь у параді на Червоній площі. У такій ситуації китайський лідер, ймовірно, вирішить не поспішати. Адже все не так просто. Президент Володимир Зеленський раніше офіційно заявляв про ймовірну участь китайських військових у бойових діях в Україні на стороні Росії, хоча Пекін ці звинувачення заперечує. Але що ж робити Сі в Москві 9 травня, якщо увага буде прикута до Ін? Очевидно, що Путін підготував певні подарунки для китайського лідера, одним із яких може стати співпраця з Пхеньяном.
Посилення КНДР на Корейському півострові може бути використано Китаєм, формально обидві країни сповідують спільну ідеологію. На подив, тактично воно вигідне і Дональду Трампу: зміцнить альянс "США - Японія - Південна Корея".
Проте ризики залишаються значними. Росія, реагуючи на ситуацію в Північній Кореї, фокусується на своїх стратегічних інтересах не лише на Корейському півострові, але й у всьому Індійсько-Тихоокеанському регіоні. У разі прямого конфлікту між обома Кореями Москва і Вашингтон можуть опинитися в непрямій війні, підтримуючи своїх союзників, навіть незважаючи на існуючі угоди про партнерство. Якщо ж ці країни не нададуть допомогу, це може створити враження близькості між Росією та Північною Кореєю, де реальні результати можна буде помітити. Крім того, фактично проти України і її партнерів ведуть бойові дії дві держави, що може стати передумовою для глобального конфлікту.
У червні Південна Корея визначиться з президентом. Якщо переможе фаворит праймеріз, зависає у повітрі оборонна співпраця Києва із Сеулом, на яку сподівається чинна українська влада. Виголошувані успіхи поглибленого стратегічного партнерства РФ та КНДР контрастуватимуть із млявістю партнерів України та низькою ефективністю НАТО й ООН. За таких декорацій пряма зустріч Трампа з Путіним видаватиметься перемогою останнього. Єдине, що можна швидко протиставити грі чинного господаря Кремля, - мир в Україні і дипломатичний контрнаступ російським інтересам на всіх інших континентах.
Отже, все знову зводиться до питання: що має більшу вагу — дипломатичні переговори чи військова сила?
