Погода або політичні події у Вашингтоні? Чому Україні не надіслали попередження про атаки на Київ, і які наслідки це матиме для американської розвідки?

ВАШИНГТОН - Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон продовжує ділитися розвідувальними даними з Україною, намагаючись розвіяти побоювання, що його останні кроки назустріч Москві можуть підірвати критично важливе джерело підтримки Києва.

Наскільки Україна залежить від американської розвідки, чи здатна Європа замінити США та чому експерти сумніваються в оголошеному Трампом енергетичному перемир'ї?

"Ні, ми цього не робили", - сказав Дональд Трамп журналістам у Вашингтоні 13 жовтня у відповідь на запитання, чи припинили США обмін розвідувальною інформацією з Україною. "Ми допомагаємо їм і ділимося розвідданими. Ми хочемо, щоб війна закінчилася", - заявив він, додавши, що Вашингтон працює як із Києвом, так і з Москвою над завершенням війни.

Заява Трампа була зроблена після того, як президент України Володимир Зеленський оголосив, що Україна не отримала попереджень від міжнародних партнерів перед новою серією російських атак на столицю.

Зеленський повідомив, що у вівторок російські війська здійснили атаки на Київ, використовуючи балістичні ракети, зосереджуючи свої удари на теплоелектростанції. Мер Києва Віталій Кличко зазначив, що внаслідок обстрілу багатоквартирного будинку загинули дві особи.

"І знову не отримали жодного заздалегідь повідомлення від наших партнерів," - зазначив Зеленський у своїх соціальних мережах. Він також повідомив, що згідно з інформацією української розвідки, Росія планує нові запуски балістичних ракет.

Відсутність попереджень заздалегідь не є підставою стверджувати, що Вашингтон зупинив передачу розвідувальної інформації. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив, що Україна продовжує отримувати військову розвідку від США, і висловив думку, що затримка могла бути зумовлена певними методами, використаними під час атаки.

Курт Волкер, який раніше обіймав посаду посла США в НАТО та був спеціальним представником США з питань України під час президентства Дональда Трампа, поділився інформацією про те, що, згідно з його даними, американським супутникам не вдалося виявити запуск ракети. При цьому він зазначив, що не має можливості самостійно підтвердити цю інформацію.

"Мені сказали, що , що була хмарність, і наші супутники не побачили запуску ракети", - сказав Волкер Радіо Свобода 13 жовтня.

Якщо це пояснення є правдивим, то мова скоріше йде про обмеження можливостей збору розвідувальних даних, а не про свідоме припинення їх передачі.

Американська розвідка відіграє ключову роль у забезпеченні обороноздатності України.

Волкер підкреслив, що інформація з американських розвідувальних служб має вирішальне значення для забезпечення безпеки України від ракетних атак, дронів та авіаційних загроз. Раннє отримання таких попереджень може суттєво знизити ризики для цивільного населення і зберегти важливі інфраструктурні об'єкти.

"На мою думку, це має велике значення для захисту," - зазначив він, підкресливши, що американська супутникова розвідка є найефективнішим джерелом для раннього виявлення загроз.

За словами Волкера, Україна розвинула власні розвідувальні можливості й здатна самостійно визначати багато російських військових об'єктів, по яких хоче завдати ударів. Однак виявлення атак, що наближаються, - це інше завдання, у виконанні якого Київ залишається значною мірою залежним від американських можливостей.

Шон Вісвессер, екс-старший оперативний працівник ЦРУ, підкреслив необхідність збереження розвідувального співробітництва.

"Не варто недооцінювати надзвичайно важливу роль, яку обмін розвідувальними даними з США відіграв у війні для України", - зазначив Вісвессер у розмові з Радіо Свобода.

На його думку, хоча західні озброєння, зокрема ракети для перехоплення в рамках протиповітряної оборони, відіграють важливу роль, розвідувальні дані про обстановку на фронті залишаються безцінними.

"У війні немає нічого важливішого за критично важливу розвідувальну інформацію з фронту", - підкреслив Вісвессер, зазначивши, що Вашингтон продовжує ділитися розвідувальними даними, незважаючи на політичні розбіжності та труднощі.

Він висловив надію, що співпраця зміцниться, адже Україні належить пережити важку зиму.

Волкер підкреслив, що Сполучені Штати продовжують надавати підтримку Україні, проте невизначеність щодо перспектив американської політики викликає тривогу як в Україні, так і в Європі.

"Я вважаю, що це, скоріше, проблема невизначеності, - зазначив він. - Люди не мають уявлення про те, які рішення ухвалять Сполучені Штати."

На думку Волкера, європейські країни, що входять до складу НАТО, вже активно допомагають Україні і здатні продовжувати цю підтримку. Проте, заміна американських можливостей у сфері супутникової розвідки та систем раннього попередження виявиться дуже складним завданням.

Аналітики висловлюють сумніви щодо угоди про перемир'я з Росією та американської зовнішньої політики.

Занепокоєння з приводу розвідувальної співпраці виникло на фоні суперечок, пов'язаних з оголошенням Трампом енергетичного перемир'я між Росією та Україною, а також його рішенням пом'якшити обмеження на експорт російського дизельного пального.

Трамп оголосив про ініціативу щодо перемир'я в неділю, проте жодна зі сторін не надала чітких підтверджень про досягнення угоди. Зеленський зазначив, що нещодавні російські удари вказують на те, що Москва не виконує умови цієї угоди.

Коли у вівторок Трампа запитали, чи порушила Росія перемир'я, він відповів: "Я повідомлю вам про це пізніше".

Волкер висловив думку, що немає підстав вважати, що енергетичне перемир'я стало дійсним, оскільки жоден з урядів не дав офіційного згоди на це.

"Я б міг вірити в можливість такого перемир'я, якщо б росіяни висловили готовність зупинити атаки на енергетичні об'єкти в обмін на аналогічні дії з боку України", - зазначив він, підкресливши, що Київ уже продемонстрував намір досягти такої угоди за умови взаємності з Москви.

"Ми цього не почули, а дії Росії демонструють, що вона на це не погоджується", - сказав Волкер.

Він також наголосив, що українські удари по російських нафтопереробних заводах, які можуть скоротити експортні доходи Москви, не слід прирівнювати до російських ударів по об'єктах виробництва електроенергії та теплопостачання, від яких залежить цивільне населення України.

"Я вважаю, що нас мали б більше непокоїти російські удари по українських об'єктах виробництва енергії для цивільного населення, ніж українські удари по російських експортних об'єктах", - сказав він.

В інтерв'ю NPR Зеленський зазначив, що після заяви Трампа Україна утрималася від атак на російські нафтопереробні заводи. Він підкреслив, що послаблення санкцій на російське дизельне паливо майже не матиме суттєвого впливу на зниження цін на паливо в США, оскільки йдеться про незначні обсяги. Водночас це створить Москві додаткові фінансові ресурси для продовження війни.

9 жовтня Трамп заявив, що Росія погодилася негайно поставити 300 тисяч тонн дизельного пального на американський і світовий ринки, а згодом - 500 тисяч тонн у листопаді та один мільйон тонн у грудні. Москва підтвердила цю домовленість. Зеленський назвав рішення "подарунком Путіну". Трамп, своєю чергою, заявив, що "Україні настав час отримати нового президента", здатного укласти угоду.

Трамп не раз висловлював звинувачення на адресу України, стверджуючи, що її атаки на російську нафтову інфраструктуру ведуть до підвищення цін на паливо в Сполучених Штатах. Це питання стає особливо актуальним напередодні проміжних виборів до Конгресу.

Одночасно численні експерти зазначають, що більш суттєвим фактором підвищення цін є конфлікт між США та Іраном. Цю точку зору також підтримав Зеленський в інтерв'ю для NPR.

Волкер заявив, що Вашингтон мав би посилювати тиск на Москву, а не послаблювати санкції в обмін на додаткові поставки дизельного пального.

"На мою думку, у президента Трампа є значні можливості впливу, але він не має бажання їх використовувати," - зазначив він.

Волкер закликав посилити обмеження на експорт російської нафти й газу, запровадити заходи, які ускладнили б фінансовим установам переказ коштів до Росії за енергоносії, а також продовжувати підтримувати українські далекобійні удари по російській військовій інфраструктурі.

Він вважає, що ослаблення санкцій може призвести до того, що Кремль отримає більше фінансових ресурсів, що, в свою чергу, затягне конфлікт, а не наблизить його до вирішення.

Реакція НАТО та потреби України

Відповідаючи на питання щодо ключових викликів, які стоять перед українською армією, Вісвессер зазначив, що першочерговими потребами є протиповітряна оборона, наявність боєприпасів та забезпечення особового складу. Проте, він вважає, що більш суттєвою проблемою є ескалація агресії з боку Росії.

Він навів приклади ворожих дій проти країн НАТО, зокрема диверсії, кібератаки та пошкодження підводних кабелів, які, на його думку, не отримали належної реакції.

"Щоразу, коли Росія вдається до ескалації в сірій зоні... і не отримує відповіді, це лише додає їй сміливості", - сказав він.

Вісвессер підтримав ідею постачання Україні далекобійних озброєнь, що може підвищити вартість російської агресії, зокрема через атаки на енергетичну інфраструктуру Росії.

Волкер, у свою чергу, висловив ідею про формування механізму, в рамках якого Альянс займався б перехопленням небезпечних повітряних об'єктів, які наближаються до повітряного простору НАТО або вже знаходяться в ньому, зокрема тих, що пролітають над Україною або міжнародними водами.

За його словами, така домовленість не вимагала б дій сил НАТО над територією Росії чи Білорусі.

"Якщо над територією НАТО або в її близькості з'явиться незнайомий небезпечний повітряний об'єкт, ми зобов'язані його знищити", - зазначив Волкер.

Ця пропозиція ставить під сумнів ряд оперативних аспектів і ризиків ескалації, зокрема в контексті того, яким чином НАТО буде оцінювати загрози та реалізовувати правила застосування сили. Волкер підкреслює, що основна мета цієї ініціативи полягає в забезпеченні оборони, а не в агресії проти Росії.

Висловлюючи думку про переговорну позицію України, Волкер підкреслив, що Київ вже зробив значні компроміси, заявивши про готовність погодитися на режим припинення вогню вздовж діючої лінії фронту, внаслідок чого більше 20% території залишиться під контролем російських військ.

За його словами, Україна пропонувала загальне припинення вогню, а також окремі домовленості щодо припинення повітряних атак, ударів по енергетичних об'єктах і бойових дій на морі, однак Росія відкинула ці пропозиції.

В таких умовах, підкреслив Волкер, Київ змушений буде продовжувати посилення свого військового потенціалу та його використання.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга оптимістично оцінює позицію Києва, заявивши, що Україна пройшла шлях від попереднього твердження Трампа про те, що в неї "немає карт", до ситуації, коли вона сама може вирішувати, як використовувати свої важелі впливу.

"Менш ніж за два роки ми пройшли шлях від "у вас немає карт" до "не розігруйте свої карти", - сказав Сибіга. - Це досягнення".

Однак не всі в Києві погоджуються з таким судженням. Політолог Вадим Денисенко висловив свою думку 14 жовтня: "На даний момент ми опинилися у незвичній позиції словесного загострення, що, в свою чергу, є малоефективним".