Правовое оформление ответственности за несоблюдение санкций в Украине — ключевые аспекты, которые следует учитывать.
Исследовательская служба Верховной Рады Украины представила результаты парламентского анализа правового регулирования ответственности за нарушение санкционных мер в стране.
Міжнародно-правові санкції виступають важливим інструментом для підтримки глобального правопорядку і є одними з найпоширеніших засобів примусу, спрямованих на захист міжнародного миру та безпеки. Протягом останніх п'ятдесяти років вони пройшли шлях трансформації від механізму міжнародно-правової відповідальності до самостійного та ефективного правоохоронного інституту в рамках міжнародного права, ставши дієвим інструментом для міжнародної спільноти в боротьбі з агресивними державами та способом колективного впливу.
Ключовими міжнародними суб'єктами накладення санкцій є Рада Безпеки ООН, Європейський Союз, а також окремі держави. На практиці санкції зазвичай спочатку вводяться Радою Безпеки ООН, а потім ухвалюються ЄС у формі рішень і постанов Ради ЄС. Індивідуальні країни при цьому незалежні у своїй санкційній поведінці, проте для досягнення максимального ефекту вона потребує узгодження з рішеннями держав-партнерів. Метою застосування санкцій може бути зміна небажаної поведінки, обмеження можливостей для небажаної поведінки або утримання інших країн від вибору небажаного курсу дій.
Із початку повномасштабної збройної агресії Росії проти України тема санкцій набула важливого значення, а санкційний тиск на державу-агресора є одним із ключових чинників перемоги України у війні. Так, станом на кінець серпня 2024 року Радою ЄС введено вже чотирнадцять пакетів економічних та індивідуальних санкцій у зв'язку з військовою агресією Росії. Санкції як інструмент довгострокових дій, політичний, економічний та інший ефект від застосування яких зазвичай настає лише через тривалий час після їх впровадження, потребують постійного моніторингу їх виконання.
Отже, досвід введення санкцій проти Росії численними країнами та міжнародними організаціями, а також особливості механізмів їх реалізації, підтверджують, що в нинішніх умовах Росія активно шукає нові шляхи для ухилення від санкцій.
Ключовим викликом для України та міжнародного співтовариства є створення дієвих механізмів, що запобігають обходу та ухиленню від санкцій. Це, в свою чергу, підкреслює важливість вивчення правових аспектів відповідальності за порушення санкцій в Україні.
У дослідженні розглянуто питання правового регулювання відповідальності за порушення санкцій в Україні та запровадження ефективних механізмів запобігання їх обходу та уникненню. Окреслено основні параметри сучасної санкційної політики, проаналізовано законодавство Європейського Союзу щодо забезпечення дієвості санкційного механізму в частині встановлення мінімальних правил стосовно визначення кримінальних правопорушень та покарань за порушення цих обмежувальних заходів ЄС.
Узагальнено перспективи гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС, зокрема стосовно запровадження підстав кримінальної відповідальності за порушення обмежувальних заходів.
