Путін стурбований образою Трампа: світові медіа прогнозують, які дії можуть вжити в Кремлі.
Президент США Дональд Трамп зробив чергову спробу досягти мирної угоди - цього разу запропонував визнати Крим російським, накинувшись на Київ за відмову це прийняти. Після російської атаки на Київ, врешті, звернувся до Путіна, щоб припинив вбивати українців. У відповідь на пропозиції Трампа Київ висунув свої про неможливість визнання яких-небудь територій, окупованих Росією.
Ось кілька тем, які обговорювалися в міжнародних засобах масової інформації на минулому тижні.
Нездатність Трампа припинити бойові дії після того, як пообіцяв зробити це швидко, призвела до все більшого розчарування. Питання - чи готовий він натиснути на Москву, щоб пішла на значні поступки для досягнення угоди так само як штовхає Україну - цей крок поставив би під загрозу його більшу мету -зближення з Росією.
Трамп заявляє, що він готовий надати Росії та Україні ще деякий час для досягнення угоди, перш ніж Сполучені Штати припинять підтримку мирних переговорів.
Хоча Трамп вже висловлював критику на адресу Путіна, це не є частим явищем. Його радники повідомляють, що в останній час він насправді був вражений і розчарований відсутністю гнучкості з боку Путіна.
Трамп спрямував своє невдоволення на Україну, а не на Росію, бо на них легше вплинути, каже співробітник Ради з міжнародних відносин Томас Грем. Після суперечки в Білому домі між Трампом і Володимиром Зеленським у лютому Трамп ненадовго припинив обмін розвідданими з Києвом і військові поставки.
За словами Грема, у Трампа не так багато важелів проти Москви. Після нападу Росії у 2022-му США і союзники вже запровадили безпрецедентні санкції проти Росії, яка переорієнтувала експорт на нових торгових партнерів.
Після свого вступу на посаду Трамп висловив припущення, що може запровадити санкції проти російського експорту нафти у випадку, якщо Путін буде перешкоджати мирним переговорам. Проте в четвер він не торкнувся цієї теми, зазначивши, що вважає, що Росія надасть допомогу Заходу, не продовжуючи захоплення решти України.
Відповідаючи на запитання про поступки, які Путін висунув під час переговорів, він заявив: "Необхідно зупинити конфлікт і припинити захоплення територій".
Трамп продовжує виявляти обережність у своїх спробах тиснути на Путіна. Його переконання в можливості укладення мирної угоди ґрунтується на захопленні російським президентом, якого він назвав "геніальним" за рішення про напад на Україну в 2022 році.
Цю підтримку також поділяє Трампівський представник у Москві Стів Віткофф, який незабаром вирушить в свою четверту поїздку для переговорів з Путіним. Після кожної з попередніх поїздок він повертався з позитивними відгуками про дії Путіна, зазначаючи, що вважає укладення угоди цілком реальним.
Однак, відсутність у Віткоффа досвіду взаємодії з російською стороною може призвести до того, що Трамп вважатиме шанси на мир занадто оптимістичними. Це, за словами Грема, може викликати у президента США відчуття ілюзії.
Грем, який був радником з нацбезпеки по Росії в Джорджа Буша і досі часто їздить в Москву. Він каже, що на початку цього року росіяни були стурбовані, що Віткофф не повністю розуміє вимог Росії щодо України.
"Побоювання полягали в тому, що Віткофф може представити Трампу уявлення про позицію Росії, яке не відображає її реального становища. Можливо, ми це спостерігаємо в даний момент," - зазначає він.
Путін не проявляє особливого ентузіазму щодо підписання мирної угоди з Україною у найближчому майбутньому, хоча, як вважає старша наукова співробітниця Євразійського центру Carnegie Russia в Берліні Тетяна Станова, він міг би розглянути цю ідею, щоб заспокоїти Дональда Трампа.
Вона зазначила, що Кремль переживає через образу Трампа, проте прагнення Путіна до перемоги в Україні переважає ці занепокоєння. Коли Віткофф прибуде до Москви, Путін спробує зменшити напругу з приводу України, акцентуючи увагу на можливості покращення російсько-американських відносин через регіональні угоди, зокрема в контексті ситуації з Іраном.
"Путін намагатиметься довести, що Росія не має можливості просто залишити Україну, оскільки це для неї є питанням виживання. Він також підкреслить, що Росія та США — це дві потужні країни, які повинні налагодити конструктивні та ефективні стосунки для забезпечення світового миру", — зазначає вона.
Путін вже досяг кількох компромісів з Трампом, включаючи вказівки на готовність визнати Крим російським, заборонити Україні приєднуватися до НАТО та дати згоду на фактичну анексію частини українських територій Росією.
Трамп також зменшив ізоляцію Москви від західних країн та сприяв виникненню напруженості з європейськими союзниками США, які підтримують більш рішучу позицію стосовно України.
"Росіяни не бачать причин укладати угоду, доки можуть поступово йти вперед на полі бою та отримувати більше поступок від США. Чому вони повинні так поспішати?", - каже колишній помічник Ради нацбезпеки адміністрації Джо Байдена Ерік Грін.
Під час першого терміну Трампа Україна хвилювалася, що він може визнати російським Крим. Він навіть висловився, що "люди в Криму, наскільки я чув, воліли б бути з Росією".
У липні 2018 року державний секретар США Майк Помпео оголосив про прийняття "Кримської декларації", в якій було заявлено, що курс невизнання анексії Криму триватиме "до моменту відновлення територіальної цілісності України".
Зараз, прагнучи досягти угоди про закінчення конфлікту, Трамп готовий відмовитися від своїх попередніх висловлювань і понад десятирічної політики США. Його новий план миру передбачає визнання Сполученими Штатами Криму як російської території.
Екс-дипломат Деніел Фрід охарактеризував цю пропозицію Трампа як найгіршу: "Розумно усвідомити, що на невизначений термін деякі регіони України залишаться під незаконною російською окупацією. Але зовсім інша справа - визнати зміни кордонів, що сталися внаслідок сили".
Цей погляд повторює заяву Помпео, що підтверджує базовий принцип міжнародного права, який поділяють демократичні держави - жодна країна не може змінювати кордони іншої силою.
Цю позицію підтримують у Вашингтоні, зокрема, і новий державний секретар Марк Рубіо, який змінив Помпео.
У жовтні 2022 року сенатор Рубіо став співавтором заяви, яка заперечує визнання США російських вимог на будь-яку частину України. Він застеріг, що це може створити "ризик небезпечного прецеденту для наслідування іншими авторитарними режимами, такими як Китай". Рубіо та його колеги стурбовані, що Китай може спробувати анексувати Тайвань, якщо помітить, що Захід поступається Росії в контролі над Україною.
Аналітик RAND Corporation Семюель Чарап каже, що Трамп має досвід визнання спірних територіальних претензій. У 2019-му визнав окупацію Ізраїлем сирійських Голанських висот. У 2020-му підтримав 45-річну претензію Марокко на Західну Сахару в обмін на дипломатичне визнання Марокко Ізраїлю.
Але Чарап ставить під сумнів корисність такої поступки Росії у випадку з Кримом. Він посилається на прецедент Декларації Уеллса в липні 1940-го, в якій виконуючий обов'язки держсекретаря США Самнер Уеллс заявив, що США ніколи не визнають окупацію СРСР Латвії, Литви і Естонії. Вони цього не зробили. Помпео цитував цю заяву у Кримській декларації 2018-го.
"Це не вплинуло ані на зниження напруги, ані на завершення холодної війни шляхом діалогу", зазначає Чарап.
Фрід зазначає, що багато людей у США та Європі спочатку сприйняли Декларацію Веллса як жарт. Проте, після розпаду СРСР, країни Балтії знову здобули свободу. "Це виявилося пророчим", - підкреслює він.
Британський прем'єр Кір Стармер стверджує, що Україна повинна самостійно визначати умови мирної угоди з Росією, заперечуючи думки Трампа. Він відкинув заяви колишнього президента, підкресливши, що "сміливий" президент Зеленський не несе відповідальності за те, що укласти мирну угоду досі не вдалося.
Стармер не погодився з ініціативами США щодо визнання Криму частиною Росії та закликав Москву до негайного і безумовного припинення вогню.
Стармер вимагає від США забезпечити гарантії безпеки для "коаліції охочих", в рамках якої західні війська розмістяться в Україні. Тепер Лондон планує направити військових інструкторів, замість відправлення кількох тисяч солдатів до України.
Енергійні дискусії про угоду продовжуються після цього тижня в Лондоні, де США контролюють написання документа, а західні партнери наполегливо виступають за внесення правок.
The Telegraph поділився деталями з п'яти пунктів від Києва, показуючи, що є базові розбіжності з планом із семи пунктів США, який з'явився цього тижня. У центрі українських вимог - наполягання, що Крим - українська земля, анексована російськими військами, і не визнається російським.
Трамп, опинившись під тиском обіцянок щодо швидкого завершення конфлікту, у четвер висловив незадоволення Кремлю через напад на Київ, внаслідок якого загинуло 12 осіб.
Вимоги України свідчать про те, що Київ прагне усунути можливість міжнародного визнання російської влади над Кримом та іншими окупованими регіонами.
Перший і другий пункти зосереджені на тому, щоб мирна угода "ґрунтувалася на міжнародному праві, а не на капітуляції". Там наголошується на важливості чітких "гарантій безпеки".
Третій пункт полягає в намаганні забрати у Трампа контроль над переговорами і знову ввести Україну в центр мирного процесу. Четвертий пункт містить застереження для США та НАТО: якщо Росії дозволити контролювати Крим, це дає їй можливість загрожувати не лише Україні, а й Туреччині, Румунії та Болгарії.
ОЗНАЙОМТЕСЬ ТАКОЖ: Російські наративи Віткоффа та концентрація влади в руках Зеленського: що повідомляли міжнародні медіа.
П'ятий пункт визначає, що Росії не можна дозволити використовувати угоду для обмеження чисельності ЗСУ чи можливостей ВПК.
Попри розбіжності зі США, Стармер наполягає, що Європі неможливо відмовитися від безпекових зв'язків зі Штатами: "Багато хто стверджує, що ми повинні рухатися в напрямку, орієнтуючись лише на Європу, а не на Європу та США. Це неправильно щодо України і загалом. Підхід, орієнтований на НАТО, давав нам досі мир".
Екс-прем'єр Борис Джонсон висловив різку незгоду з ідеями Трампа, заявивши: "Що саме отримує Україна після трьох років героїчного спротиву жорстокому і неспровокованому вторгненню? Яка буде їхня нагорода за жахливі втрати? Лише можливість ділитися ресурсами зі Сполученими Штатами, і нічого більше. Які елементи цієї угоди можуть запобігти третьому російському наступу? Нічого".
