Путінській "гангрени" в Румунії: що відбулося на президентських виборах і чому це має значення для України.
На виборах президента в Румунії лідирує антиукраїнський кандидат.
Неймовірна подія відбулася на президентських виборах у сусідній Румунії. Всупереч усім прогнозам, у першому турі голосування незалежний ультраправий кандидат Келін Джорджеску став лідером, отримавши понад 22% голосів.
Чому вибори у Румунії важливі? Саме президент визначає зовнішню політику країни, тому від майбутнього очільника держави залежатиме позиція Бухареста стосовно підтримки Києва та відносин із НАТО і ЄС.
"Телеграф" ділиться всіма відомими подробицями.
Джорджеску розпочав свою політичну діяльність у 90-х, отримавши посаду радника міністра з охорони навколишнього середовища. Він здобув значну популярність завдяки численним спробам стати прем'єр-міністром у період з 2010 по 2020 роки. Як зазначає Euronews, у 2016 році його кандидатуру висунула Федерація "Румунське громадянське суспільство", яка підтримувала анексію Криму Росією. У 2020 році Джорджеску був представником ультраправої (та антиукраїнської) партії AUR на виборах. Протягом багатьох років він також представляв Румунію в галузі екології в різних організаціях ООН.
Згідно з інформацією видання Politico, цей політик відомий своєю сильною релігійною вірою та націоналістичними поглядами. Він акцентує увагу у своїй кампанії на зменшенні імпортної залежності Румунії, підтримці місцевих фермерів і стимулюванні виробництва продуктів харчування та енергії в країні.
Однією з основних задач він вважає "змусити румунів усвідомити, що їм слід залишатися вдома або повертатися" до Румунії, яка має велику діаспору, поширену по різних куточках Європи.
Відомий своєю антизахідною позицією, Джорджеску стверджував, що Європейський Союз і НАТО не адекватно відображають інтереси Румунії, додавши, що Північноатлантичний альянс не стане на захист жодної з держав-членів у разі агресії з боку Росії.
The New York Times описує епізод, коли політик критикував розміщення на базі НАТО в румунському селі Девеселу американського комплексу протиракетної оборони.
Цей об'єкт, разом із новим протиракетним комплексом, який нещодавно запрацював у Польщі, тривалий час залишався головним джерелом напруженості між Росією і західними країнами.
Пан Джорджеску засудив згоду Румунії на прийняття бази в Девеселу як "дипломатичну ганьбу".
Володимир Путін, президент Росії, заявляє, що румунські та польські об'єкти, які обладнані балістичними ракетами, були створені з метою перехоплення російських ракет. Перед початком масштабної агресії проти України в лютому 2022 року він вимагав їх закриття, як зазначається в статті.
Війна Росії проти України, за словами самого Джорджеску, є результатом "впливу американських військових компаній".
Політик підкреслив, що не отримує підтримки з Росії, проте відчуває спорідненість з її культурними традиціями. Він охарактеризував Путіна як "індивіда, який щиро піклується про свою націю".
Під час передвиборчих дебатів 13 листопада Келін Джорджеску роздратувався та відмовився відповідати, коли модератори спитали його, чи захоплюється він російським диктатором. Під час ще одного ефіру Джорджеску категорично висловився проти подальшої економічної та військової підтримки України, "використовуючи риторику, близьку до російської", нагадують румунські медіа.
У межах країни політик отримав популярність завдяки своїм спірним висловлюванням про історію Румунії. Він стверджував, що нацистські діячі Іон Антонеску та Корнеліу Зеле Кодряну є "героями румунського народу". Страту Антонеску він навіть охарактеризував як "мученицьку смерть".
У той час Генеральна прокуратура Румунії ініціювала кримінальне провадження проти Джорджеску за розповсюдження культу осіб, які були відповідальні за вчинення геноциду та воєнних злочинів.
Після виникнення скандалу політик відійшов від традиційних засобів масової інформації і почав поширювати свої погляди на платформі TikTok, де швидко здобув популярність. Зараз у нього вже більше 200 тисяч підписників та три мільйони лайків на його відео.
"Цей успіх вказує на зростаючу готовність виборців підтримувати незалежних кандидатів, а також на те, що сучасні комунікаційні платформи, такі як TikTok, можуть стати вирішальними у залученні різноманітних груп, зокрема молоді", — зазначають аналітики медіа.
На фоні успіху політичного кандидата Крістіана Пантазі в першому турі виборів, головний редактор румунського вебсайту G4 Media опублікував статтю, в якій охарактеризував перше місце "путінського та антизахідного" претендента Джорджеску як "катастрофу для національної безпеки".
"Велике питання до розвідки. Як стало можливим швидке зростання цієї путінської "гангрени" за кілька місяців без жодних попереджень і реакцій?" -- пише Пантазі.
Російські ЗМІ вже прозвали Джорджеску "прихильником союзу з РФ" та "ковтком свіжого повітря".
Другий тур виборів у Румунії пройде 8 грудня. Виклик ультраправому кандидату, як прогнозується, кине очільниця головної опозиційної партії "Союз порятунку Румунії" Елена Ласконі. Вона отримала понад 19,17% голосів виборців, випередивши чинного прем'єр-міністра Марчела Чолаку.
Ласконі — це колишня телевізійна ведуча, яка зараз обіймає посаду мера міста Кимпулунг, розташованого в центрі Румунії.
Вона -- чітка прихильниця проукраїнського курсу країни. Наприклад, влітку цього року політик провела зустріч із послом України в Румунії Ігорем Прокопчуком, під час якої "висловила тверду підтримку Україні, яка мужньо протистоїть російській агресії".
"Ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, проти диктатора Путіна та незаконного і неспровокованого вторгнення в лютому 2022 року...
Наша допомога — це не просто послуга для України, а стратегічна інвестиція в нашу власну безпеку. Ми не прагнемо бачити Росію на кордоні з Румунією...
Ми сподіваємося, що війна закінчиться якнайшвидше, на умовах, яких бажає Україна, і що разом ми відновимо мир і безпеку в регіоні", -- написала Ласконі за результатами зустрічі.
Політикиня є прихильницею іноземної військової присутності в Румунії та всіх трансатлантичних зобов'язань країни. Примітно, що вона критикувала пасивну реакцію влади Румунії щодо російських дронів, які порушують повітряний простір країни.
"Ми є друзями з тими, хто розділяє наші цінності. Ми проти путінської Росії, бо вона стала бастіоном авторитаризму. Ми підтримуємо Україну, оскільки Україна є бастіоном наших цінностей. Ми підтримуємо стратегічне партнерство з США і будемо працювати на те, щоб Румунія відігравала більш важливу роль у ЄС", -- йдеться в передвиборчій програмі кандидатки.
Якщо Ласкона здобуде перемогу, він має намір перетворити Румунію на "опорний пункт західної демократії" у східній Європі та "ворота" для відновлення України після завершення конфлікту.
Серед обіцянок кандидатки в контексті внутрішньої політики можна виділити такі ключові напрямки: протидія корупції в судовій системі, проведення конституційних змін та посилення обороноздатності армії.
Згідно з прогнозами, у Єлени Ласконі є значні шанси на перемогу над Келіною Джорджеску, оскільки різниця в отриманих відсотках є досить незначною, зважаючи на те, що голоси виборців були розподілені серед 14 кандидатів. Через два тижні Румунія стане свідком важливого вибору для своєї майбутньої долі.
Подібно до багатьох інших своїх союзників, Київ уклав угоду про співпрацю в області безпеки з Румунією, терміном на десять років. У жовтні 2024 року Бухарест передав Україні систему ППО Patriot, що стало не першим випадком надання важливої військової техніки з боку румунських партнерів — підтримка триває з початку російської агресії. При цьому варто зазначити, що інформація про передачу обладнання часто залишається закритою з міркувань безпеки.
Румунія також відіграє важливу роль у забезпеченні швидкого транспортування необхідного обладнання через свою територію до України. Співпраця між країнами охоплює питання безпеки в Чорноморському регіоні. Зокрема, існують домовленості, відповідно до яких Румунія планує надавати підтримку Україні в розмінуванні вод Чорного моря у найближчі роки.
Також в Румунії знаходиться навчальний центр F-16, де проходять підготовку українські льотчики.
Раніше "Телеграф" повідомляв про те, що парламентські вибори в Молдові у 2025 році знову перетворяться на боротьбу між проєвропейськими та проросійськими політичними силами.
