Спроба номер два. Румунія знову проводить вибори президента — як це вплине на Україну?
Чому Румунія вже вдруге за кілька місяців піде обирати президента, чи може ультраправий кандидат здобути перемогу та чим це загрожує Україні, - в матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Левицького.
Основное:
Україні дуже "пощастило" з сусідами: Росія веде проти нас війну, Білорусь - її підтримує, Угорщина та Словаччина - регулярно виступають на боці перших двох, Польща - неодноразово блокувала рух товарів з України, а Молдова має проблеми з Придністров'ям - російським анклавом, який вже 20 років існує вздовж українського кордону. Тож Румунія - чи не єдина країна-сусід, з якою Україна не мала проблем чи конфліктів. Але є загроза, що скоро і це може змінитися.
У першу неділю травня у Румунії відбудуться президентські вибори - після того, як результати голосування 24 листопада 2024 року були скасовані Конституційним судом. Цьому передувала шокуюча перемога Келіна Джорджеску - ультраправого кандидата, який не мав ані найменших шансів у передвиборчих опитуваннях.
Спочатку Конституційний суд Румунії затвердив результати першого туру виборів, проте всього через кілька днів скасував своє попереднє рішення. Основною причиною цього стало велике кількість інформації, яка з'явилася про те, яким чином Джорджеску досягнув своєї перемоги.
Суд отримав розсекречені документи від Вищої ради оборони Румунії, в яких було прямо сказано: кампанія Джорджеску - це результат зовнішніх маніпуляцій. За даними румунських спецслужб, все трималося на агресивній рекламній кампанії, яка йшла в обхід виборчого законодавства. Основною платформою для просування став TikTok.
Розслідування показало, що на відміну від інших кандидатів, TikTok не позначив акаунт Джорджеску як політичний. У результаті його відео активно розганялися алгоритмами соцмережі. До того ж, за інформацією румунських ЗМІ, вся кампанія - від розсилки роликів до написання постів і коментарів - координувалася через Telegram.
У своєму звіті спецслужби зазначили, що Румунія опинилася під загрозою російської гібридної агресії, яка проявляється у вигляді кібератак, витоків розвідувальної інформації та актів саботажу. В результаті цього голосування було анульовано, і призначено нові вибори, на які Джорджеску не допустили. Крім того, наразі триває розслідування стосовно його діяльності.
Джорджеску "виключили" з виборчих змагань (фото: Getty Images)
За час виборчої кампанії Джорджеску відзначився цілою низкою радикальних заяв щодо сусідів Румунії, включно з Україною. Ультраправий політик відкрито називав Україну "вигаданою державою" та прогнозував її розпад після мирної угоди. Також він обіцяв заборонити експорт українського зерна через Румунію та припинити будь-яку військову допомогу Києву.
Окрім антиукраїнських заяв, Джорджеску прославляв період, коли Румунія була союзником нацистської Німеччини, а також поширював наративи про те, що війна в Україні - це результат "змови американських виробників зброї".
Проте відсторонення Джорджеску від участі у виборах не усунуло ризик виникнення ультраправих та проросійських сил при владі в Румунії. Замість радикала з TikTok з’явився інший представник ультраправих – Джордже Сіміон.
Сіміон є лідером "Альянсу за єдність румунів" (AUR), посягав на Чернівці та Бесарабію та був оголошений персоною нон-ґрата в Україні та Молдові. А тепер він лідирує в опитуваннях перед першим туром виборів.
За посаду президента Румунії будуть змагатися 11 кандидатів, але основних декілька: колишній лідер Націонал-ліберальної партії Крін Антонеску, мер Бухареста Нікушор Дан, колишній прем'єр Віктор Понта і вже згаданий Джордже Сіміон.
Антонеску є однією з ключових фігур у політичному житті Румунії, який у 2012 році виконував президентські обов'язки протягом більше ніж місяця. Його участь у виборах викликала сумніви через конфлікти з провладною коаліцією, яку він представляв, але врешті-решт вирішив балотуватися як незалежний кандидат. Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, у першому турі виборів Антонеску може розраховувати на приблизно 25% голосів виборців.
Мер Бухареста Дан, який здобув популярність завдяки своїм зусиллям у боротьбі з корупцією та технократичному стилю управління, вирішив висунути свою кандидатуру як незалежний претендент. Він користується підтримкою серед мешканців міста, особливо молоді, і згідно з останніми опитуваннями, має шанси отримати приблизно 22% голосів у першому турі виборів.
Джордже Сіміон став заміною ультраправого Джорджеску у виборчих перегонах (зображення: Getty Images).
На чолі рейтингів перебуває Сіміон, який, за прогнозами, може отримати близько 34% голосів у першому турі, залучивши при цьому підтримку прихильників Джорджеску. Проте у другому турі його шанси виглядають менш обнадійливо - згідно з багатьма сценаріями, він ризикує зазнати поразки від інших кандидатів.
Екс-прем'єр Понта, який залишив свою посаду через корупційні звинувачення та обіцянки зупинити транзит українського зерна у випадку своєї перемоги, може "вкрасти" голоси у Сіміона. Проте нещодавно він "встромив собі ніж у ногу", розкривши деталі, як під час свого прем'єрства затопив румунські села, аби захистити столицю Сербії від повені. Таким чином, напередодні виборів підтримка Понти, яка нині становить лише 13%, може знизитися ще більше, фактично витіснивши його з перегонів.
Згідно з аналізом Politico на основі соціологічних опитувань, проведених напередодні виборів, у разі виходу до другого туру Сіміон може перемогти тільки Дана, навіть з відривом у 8%. А найкращі шанси на перемогу має Антонеску, який обходить і Сіміона, і Дана.
Румунські експерти, з якими поспілкувалося РБК-Україна, схиляються до того, що ультраправий кандидат точно потрапить до другого туру, але там програє, бо проти нього відразу ж утвориться коаліція прихильників Антонеску і Дана. Але, на думку румунського політолога Андрея Царану, вихід Сіміона до другого туру також під питанням.
"Наразі дуже важко говорити щось певне про соціологію. Ми маємо дуже різні дані опитувань. Тож все ще незрозуміло, які насправді рейтинги у кандидатів", - зазначив він в коментарі РБК-Україна
Проте не можна відкидати можливість, що "чудо", яке сталося з Джорджеску під час виборів у листопаді, може повторитися, і ультраправий кандидат знову здивує всіх своїм результатом. Це особливо ймовірно на фоні зростання популярності ультраправих у Румунії та Європі в цілому, а також можливого зовнішнього втручання.
У країнах Європейського Союзу спостерігається зростаюча популярність ультраправих рухів — це один із найзначніших політичних зсувів останніх років. Партії з ультраправими поглядами, які ще нещодавно сприймалися як маргінальні, все частіше отримують місця в парламенті, стають частиною урядових коаліцій або навіть здобувають перемоги на виборах. Вони активно використовують теми, пов'язані з ідентичністю, міграцією, безпекою та незадоволенням традиційними політичними силами, що з кожним роком набирає все більшої актуальності серед європейських виборців.
У Румунії підтримка ультраправих партій варіюється від 28% до 40%, як зазначив у коментарі РБК-Україна Андрей Царану. Приблизно 25% виборців Сіміона та Джорджеску складають так звані протестні виборці, які висловлюють невдоволення урядом і традиційними політичними силами, проте не є противниками ЄС і мають досить розмиту позицію щодо України. Царану відзначив, що в цьому контексті використання терміна "ультраправі" може дещо перебільшувати справжні погляди цих кандидатів.
Популярність ультраправих в Румунії росте через безліч факторів (фото: Getty Images)
Проте, незважаючи на те, що чимало людей підтримує умовних ультраправих, це все ще залишається меншістю, зазначає румунський депутат-правоцентрист Юліан Булай. Водночас, 70% румунів виступають проти ультраправих сил, а 90% бажають залишитися в складі ЄС і НАТО.
"Отже, це є результатом недостатньої ефективності теперішнього уряду та слабкої комунікації щодо важливості підтримки України в досягненні справедливого миру. Існує безліч причин, які вплинули на значну, але все ж таки меншину підтримки, що, згідно з усіма даними та прогнозами, існує в Румунії," - зазначив Булай у своєму коментарі для РБК-Україна.
За словами румунського політолога Маріуса Гінчі, підтримка ультраправих організацій обумовлена економічною нерівністю, яка викликає незадоволення серед соціально вразливих верств населення. Крім того, існують культурні тривоги, пов'язані зі змінами, що відбулися внаслідок лібералізації та європеїзації країни. Інші чинники, зокрема війна Росії проти України та її вплив на безпеку Румунії, також мають певне значення, хоча й не настільки велике.
Та і саме скасування виборів після перемоги ультраправого Джорджеску, яке все ж мало певне політичне забарвлення та навіть викликало протести, може спровокувати протидію виборців чинній владі. І це може відбитися на результаті голосування.
Після несподіваної перемоги Джорджеску на виборах у Румунії минулого року почали активно обговорювати можливість російського втручання. Зокрема, в розсекречених матеріалах румунських спецслужб зазначалося, що країна стала мішенню "агресивних гібридних дій з боку Росії". Крім того, у TikTok, платформі, яку Джорджеску використовував для ведення агітації, виявили мережу акаунтів, пов'язаних з російським медіа Sputnik, яке орієнтувалося на румунську аудиторію.
Крін Антонеску має найкращі шанси на перемогу у другому турі (фото: Getty Images)
Проте, політичні експерти Царану та Гінч вважають, що не слід перебільшувати роль Росії у виборчому процесі. Згідно з думкою певної частини румунського населення, основними чинниками, що вплинули на результати голосування у листопаді, були внутрішні, а не зовнішні. Оскільки Росія завжди сприймалася як ворожа країна для Бухареста, навряд чи багато румунів піддадуться прямій російській пропаганді.
"Оцінюючи ситуацію, важко стверджувати, що Росія має суттєву підтримку, однак безперечно, вона прагне впливати на вибори в Румунії через певні підпільні канали: купуючи медіа, пропагандистів та інші ресурси, хоча їх не так вже й багато," - зазначив Царану в коментарі виданню.
Ще один міжнародний аспект - Сполучені Штати. На безпековій конференції в Мюнхені в лютому цього року віце-президент США Джей Ді Венс висловив обурення через скасування виборів у Румунії, яке сталося "через безпідставні звинувачення з боку розвідувальних служб". Тепер, за тиждень до виборів у Бухаресті, повідомляється, що Дональд Трамп-молодший планує відвідати країну, називаючи скасування виборів "соромом марксистського характеру, що має на меті спотворити результати". Тим часом Ілон Маск, близький до американського політичного лідера, явно підтримує ультраправі рухи по всій Європі.
Згідно з висловлюваннями Андрея Царану, кандидати Понта та Сіміон (хоча останній у меншій мірі) мають певні зв'язки з концепціями трампізму. Проте Антонеску також представив свою програму, одним з основних аспектів якої є зменшення державних витрат і створення структури, аналогічної DOGE у Вашингтоні.
Безумовно, численні актори прагнуть вплинути на румунські вибори, зазначив у бесіді з журналістами Юліан Булай. "Проте я впевнений і сподіваюся, що проєвропейський та пронатівський кандидат вийде переможцем, незважаючи на всі явні спроби втручання," - підсумував він.
Румунія входить до числа найбільших країн Європейського Союзу за кількістю населення, виступаючи важливою державою на східному кордоні Європи та НАТО, а також є серйозним військовим гравцем. Перемога політика, який має критичне ставлення як до ЄС, так і до НАТО, може суттєво підірвати єдність євроатлантичного простору та ускладнити плани альянсу щодо підтримки України в її боротьбі з Росією.
В період президентства Трампа адміністрація висловлювала незадоволення щодо рішення румунської влади скасувати вибори (джерело: Getty Images)
На переконання Маріуса Гінчі, якщо Сіміон здобуде перемогу на виборах, він надасть перевагу стратегії, відомій як "якірне хеджування".
"Це означає, що країна прагне зберігати зв’язки з Вашингтоном і Брюсселем, одночасно розширюючи співпрацю з Росією та Китаєм. Такий підхід суперечить основній меті стримування російського впливу в регіоні, що завжди було принциповою позицією Бухареста," - зазначив він.
Якщо ультраправі отримають перемогу, Румунія може перетворитися на "острів" усередині ЄС (зображення: Getty Images)
Якщо Сіміон здобуде перемогу в обох раундах, це стане своєрідним "сигналом тривоги" для Румунії, оскільки міжнародні партнери, такі як ЄС та США, прагнутимуть зрозуміти його особистість та плани, зауважив у коментарі для видання Андрей Царану.
"Але з іншого боку, він має доволі близькі стосунки з Джорджею Мелоні. Тож він, ймовірно, спробує копіювати політику Мелоні і в Румунії. Але що точно - у нього будуть напружені відносини з Україною та іншими східноєвропейськими країнами, такими як Польща. Раніше він мав хороші стосунки з партією PIS (колишня партія влади в Польщі, - ред.), але дуже погані з Дональдом Туском", - зауважив Царану.
Сіміон, вірогідно, спробує налагодити співпрацю з угорським прем'єром Віктором Орбаном, однак через складну ситуацію з угорською меншиною в Румунії це може виявитися непростим завданням, вважає Царану. Таким чином, Румунія може стати своєрідним "островом" всередині ЄС, навіть якщо Сіміон докладатиме зусиль для встановлення контактів з ліберальними державами.
Проте, прихід Сіміона до влади, який обіцяв виступити проти військової допомоги Україні, зупинити підтримку біженців, заблокувати транзит зерна та в минулому навіть претендував на українські території, може призвести до серйозних ускладнень для Києва. Втім, на щастя, ймовірність цього наразі виглядає не надто високою.
