Сполучені Штати прагнуть спровокувати конфлікт між Росією та Китаєм: аналітики The Hill розглянули можливість успіху цього задуму та його зв'язок з Україною.
Останнім часом дедалі більше правих американських політиків закликають до реалізації своєрідного "зворотного Ніксона". Вони пропонують поступитися в Україні, сподіваючись відірвати РФ від Китаю та внести розкол у їхнє партнерство.
Цю інформацію висвітлюють у матеріалі аналітика Майкла Мацца та дослідника Шейя Хатірі, опублікованому в виданні The Hill.
Експерти вважають, що така стратегія є недостатньо обґрунтованою, оскільки базується на спотвореному сприйнятті як історичних подій, так і сучасного геополітичного контексту. У цьому зв'язку вони наводять як приклад зміни в зовнішній політиці Вашингтона щодо Китаю, які відбулися в 1970-х роках за президента США Річарда Ніксона.
Сполучені Штати не сприяли розколу між Радянським Союзом і Китаєм під час Холодної війни. Це протистояння зародилося набагато раніше і без участі США.
"Китай мав підстави боятися влади Росії -- і шукати противаги у США", - наголосив оглядач Washington Post Девід Ігнатіус.
Три роки по тому, як Йосип Сталін пішов з життя, у 1956 році, перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов зробив заяву, в якій критикував сталінські методи. Цей крок викликав значне обурення у китайського лідера Мао Цзедуна, який сприйняв це як відхилення від істинного марксизму-ленінізму. Він намагався підтвердити пріоритет Китаю в глобальному комуністичному русі.
Його праця "Великий стрибок уперед", видана в 1958 році, частково стала реакцією на критику з боку Радянського Союзу. У 1963 році китайські автори випустили памфлет під назвою "Про хибний комунізм Хрущова та його уроки для історії", що остаточно закріпило ідеологічну прірву між країнами.
Цей конфлікт призвів до серйозних наслідків. У 1960 році Радянський Союз відкликав своїх експертів з Китаю, серед яких були й ті, хто займався китайською ядерною програмою. Коли Китайська Народна Республіка звернулася за допомогою до США для підтримання ядерного балансу, це викликало гнів у Москві. До кінця 1960-х років напруга досягла такого рівня, що СРСР навіть розглядав можливість нанесення превентивного удару по китайських ядерних об'єктах на фоні прикордонного конфлікту 1969 року.
Відомо, що в 1920-х роках радянські агенти активно сприяли створенню Комуністичної партії Китаю, а через кілька десятиліть між радянськими та китайськими військами відбувалися обстріли. У той же час Сполучені Штати виступали більше як спостерігачі, аніж як учасники конфлікту. Коли Генрі Кіссінджер і Річард Ніксон відвідали Пекін у 1971-1972 роках, вони не створили новий альянс, а скористалися вже наявною ворожістю.
Радянський Союз і Китай були двома державами, які поділяли спільну ідеологію під час Холодної війни. Дослідник Аарон Фрідберг підкреслює, що сьогодні Пекін і Москва об'єднані "антиідеологією" — їхнім запереченням ліберального порядку, що його підтримують Сполучені Штати. Росія та Китай усвідомлюють, що розкол між ними в часи радянської епохи став однією з причин поразки у Холодній війні, тому вони прагнуть уникнути повторення подібної ситуації.
Нещодавні події лише підтверджують силу партнерства між Китаєм і Росією. Відомо, що Китай звернувся до Росії з проханням відкласти загострення конфлікту в Україні до завершення Олімпійських ігор у Пекіні в 2022 році, і "фюрер" Кремля Володимир Путін дав свою згоду. За кілька тижнів до початку масштабного вторгнення обидві країни підписали дипломатичний меморандум, що засвідчує "дружбу між двома державами". Протягом всього періоду війни Пекін надавав Москві підтримку в військовій, дипломатичній та економічній сферах.
"Як колись Вашингтон і Пекін, сьогодні Москву і Пекін об'єднує спільний противник: Сполучені Штати та міжнародна система, що ними підтримується. Історично, наявність спільних ворогів сприяє формуванню потужних альянсів", - зазначено в статті.
Раніше існуючі стратегічні та політичні розбіжності були подолані, повідомляє The Hill. Хоча розвиток ядерної зброї призвів до розколу між сторонами, сьогодні вони об'єднують зусилля в таких сферах, як космічні дослідження, штучний інтелект та інші інноваційні технології. Водночас обидві країни продовжують збільшувати свої ядерні запаси, при цьому США залишаються єдиною державою, яка не розширює свої арсенали.
"Сучасні стосунки між Росією та Китаєм кардинально відрізняються від тих, що існували в 1960-1970-х роках. Для США було б великою помилкою спробувати застосувати підхід, схожий на той, що базувався на подіях 1971 року. Така стратегія має всі шанси на невдачу", - зазначається в аналізі.
Згідно з інформацією, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп знову посилює тиск на Китай і планує введення нових мит. Це відбудеться, якщо Пекін не скасує нещодавно оголошене підвищення тарифів на 34% до існуючих обмежень.
