ТикТок vs гречка: незвичні підсумки першого туру президентських виборів у Румунії.
Холодна вода на тілі
Неочікувану перемогу в першому турі президентських виборів, що відбулися в Румунії 24 листопада, здобув ультраправий кандидат Келін Джеорджеску. Як незалежного претендента, його мало хто сприймав всерйоз, а результати соціологічних опитувань взагалі не включали його до списку ймовірних учасників другого туру. У порівнянні з головним ультраправим політиком країни, лідером партії AUR Георге Сіміоном, Джеорджеску виглядав практично непомітним. Тож основним занепокоєнням було, щоб Сіміон не пройшов до другого туру, а соціал-демократи, сподіваючись на перемогу завдяки "меншому злу", не змогли йому в цьому завадити. Однак, всі ці фактори не лише не вплинули на його успіх, а навпаки, сприяли тому, що Джеорджеску отримав вражаючі 22 % голосів і випередив усіх інших кандидатів.
Фото: Ovidiu Dumitru Matiu Келін Джеорджеску
Келін Джеорджеску позиціонує себе як сувереніста, однак його риторика мала радше ультраправий, а подекуди й відверто нацистський характер.
Джеорджеску висловлював неоднозначні думки щодо російської "мудрості", вважаючи її єдиною опорою для Румунії. Він проявляв скептицизм щодо пандемії Covid-19, критикував НАТО та ЄС, а також називав протиракетний щит союзників у Девеселу "зганьбленням румунської дипломатії". Крім того, він виражав захоплення російським президентом Володимиром Путіним, угорським прем'єр-міністром Віктором Орбаном, а раніше підтримував зв'язки з нацистом Олександром Дугіним та його прихильниками в Республіці Молдова.
Після перемоги Джеорджеску в першому турі російські ЗМІ охрестили його "кандидатом, орієнтованим на Москву". Також зраділи й у проросійському таборі Республіки Молдова, зокрема лідер проросійської Партії соціалістів Ігор Додон зрадів, що Румунія обирає "національний інтерес". До речі, передвиборча реклама соціалістів у Молдові була саме з таким гаслом.
Зображення: EPA/UPG Плакат, що демонструє румунського ультраправого кандидата Келіна Джорджеску поруч із президентом Росії Володимиром Путіним, був помічений під час раптового протесту, що відбувся після несподіваної перемоги Джорджеску в першому турі президентських виборів у центрі Бухареста 25 листопада 2024 року. Яким же чином це сталося?
Ще місяць тому Джеорджеску в соціологічних опитуваннях ледве досягав 5% підтримки. Однак за два тижні до виборів він активізував свою діяльність у соціальних мережах, зокрема на платформі TikTok. Згідно з даними компанії INFOSCOP, серед виборців, які підтримали Джеорджеску, 31% становлять молоді люди віком 18-24 роки, а ще 28% — у віковій групі 25-44 роки. Додатково, Expert Forum зазначає, що стратегія Джеорджеску ґрунтувалася на організованій мережі акаунтів для безпосереднього просування та залученні впливових осіб, які опосередковано підвищували популярність політика.
Кампанія Джеорджеску в TikTok була проведена під девізом #echilibrușiverticality (баланс та принциповість), представляючи його як кандидата, який відстоює ідеї нейтралітету та централізованої влади. У соціальних мережах відео, що підтримують Джеорджеску, уникали націоналістичних та реваншистських настроїв. Натомість акаунти в мережі поширювали звинувачення на адресу Ласконі, стверджуючи, що вона "втягує Румунію у війну".
У цьому контексті можна провести ще одну аналогію з Республікою Молдова, зосереджуючи увагу на передвиборчих тактиках: дивовижним чином, "втягнення держави у конфлікт" стало ключовим наративом проти президентки Маї Санду.
За ще одним збігом обставин, у румунських кінотеатрах демонструють фільм "Ідеальний кандидат". Українському читачу й виборцю добре відомо, до яких політичних поворотів можуть призвести такі стрічки. Поки що пов'язувати ці речі зарано, але для розуміння контексту й битви, яка розгорнулася не лише на виборчих дільницях, а й у просторі культури, це варто зафіксувати.
Зображення: надано творцем.
За сюжетом, карикатурні пародії на дві основні політичні сили -- соціал-демократів і націонал-лібералів -- шукають цапа-відбувайла, який переміг би на виборах і врятував політичних старожилів від відповідальності перед ЄС за багаторічне розкрадання фондів. Ним стає простий хлопець, який одразу завойовує любов виборців невигадливими обіцянками й безкоштовним рисом (в українських реаліях це була б гречка, але місцеві особливості даються взнаки). У фіналі перемагає жінка-кандидатка, делегована старими елітами для нагляду за новим кандидатом-дурником.
Чи може цей фільм вказувати на потенційно несподіваний поворот у румунській політиці за аналогією з українською ситуацією — наразі важко стверджувати. Проте, жінка-кандидат Елена Ласконі залишається єдиною надією на збереження проєвропейського курсу Румунії та запобігання її відходу в бік Росії.
Несподівана можливість
Кандидатка від "Союзу порятунку Румунії" Елена Ласконі, яка є мером Кампулунга і в минулому працювала журналісткою, здобула несподіване друге місце з результатом понад 19 %. У ніч під час підрахунку голосів лідируючу позицію займав чинний прем'єр-міністр Марчел Чолаку, який представляє Соціал-демократичну партію. Проте, після завершення підрахунку всіх бюлетенів виявилося, що Ласконі випередила Чолаку, який не вистачив близько двох тисяч голосів для утримання своєї позиції.
Зображення: EPA/UPG Лідерка політичної сили USR, кандидатка на пост президента Елена Ласконі здійснила свій голос у першому турі президентських виборів на виборчій дільниці в столиці Румунії, Бухаресті, 24 листопада 2024 року.
Елена Ласконі відзначалася своєю риторикою серед інших кандидатів, проте її позиція була радикальною — вона твердо засуджувала агресію з боку Росії та виступала за поглиблення співпраці з союзниками. Вона також підкреслювала необхідність посилення підтримки України та вважала, що мир може бути досягнутий лише після поразки Росії в її агресивній війні.
Проте вихід Ласконі у другий тур не означає, що перемога буде для неї простою. Щоб це сталося, їй необхідна підтримка більшості політичних сил, яких вона неодноразово критикувала, а також тих, хто виступає проти USR. Ласконі потрібно буде залучити не лише голоси виборців інших кандидатів, але й їхню спільну ініціативу закликати підтримати її на другому турі.
Парламентські вибори
Результати першого туру виборів продемонстрували, наскільки різноманітними можуть бути політичні обставини, і, напевно, для багатьох вибір стане зрозумілішим. Для сусідніх держав, таких як Україна та Республіка Молдова, що найбільш відчувають агресивний вплив Росії, є сподівання, що румуни оберуть стабільність і безпеку, а не дипломатичні маневри на користь Путіна та Орбана. Проте навіть обіцянки кандидатки Ласконі не забезпечують гарантії, що події розвиватимуться так, як вона планує.
Фото: EPA/UPG
Кінцеве рішення буде ухвалено в другому турі 8 грудня, після парламентських виборів, які відбудуться вже цього тижня. Ймовірно, що на цьому етапі ми станемо свідками нових несподіванок. За попередніми оцінками, ультраправі партії AUR та SOS можуть отримати до 40% місць у парламенті. Варто зазначити, що провідна ультраправа сила країни AUR вже дала зрозуміти, що підтримуватиме Джеорджеску, якщо це не буде пов'язано з окремим політичним проектом. Іншим партіям доведеться шукати компроміси, тому попереду нас чекає тривала коаліційна та урядова епопея, що свідчить про затяжну політичну кризу в Румунії.
Цей аспект варто виділити окремо: ультраправа партія AUR намагається зберігати баланс, дотримуючись певних меж, поступово пом'якшуючи свою риторику у відповідь на зростаючу підтримку. Проте з моменту, коли AUR та її лідер Георге Сіміон вперше здобули місця в румунському парламенті на виборах 2020 року, партія стала стартовою платформою для другого політика, який може загрожувати існуючому державному курсу.
Першою діячкою, яка здобула популярність завдяки AUR і тепер має власну партію SOS, є Діана Шошоаке. Вона відзначається своїми радикальними ініціативами, такими як спроба внести до парламенту законопроєкт, що передбачає анексію територій України та Молдови, які в різні історичні епохи належали Румунії. Крім того, Шошоаке вдалося зірвати виступ президента України Володимира Зеленського під час його візиту до Бухареста в 2023 році, а сьогодні вона організовує яскраві акції у Європейському парламенті, маючи статус депутатки ЄС.
Зображення: Profimedia Images Діана Шошоаке виступає в Європейському парламенті.
Схожа ситуація сталася і з Келіном Джеорджеску. У 2020 році партія AUR висувала його на посаду прем'єр-міністра, але згодом, внаслідок скандалу, пов'язаного з його висловлюваннями на підтримку Йона Антонеску — румунського союзника Третього Рейху, який був причетний до воєнних злочинів і репресій, його кандидатура була знята.
З цієї причини AUR, ймовірно, дистанціювалася від Джеорджеску, хоча це виглядало досить штучно навіть тоді, адже румунські ультраправі не є політиками, для яких етичні принципи залишаються лише порожніми фразами. Лідер AUR, Сіміон, неодноразово використовував на свою користь суперечливі постаті з історії, зокрема комуністичного диктатора Ніколає Чаушеску.
Тож не виключено, що за тією самою схемою, що і з Шошоаке, для Джеорджеску може бути створена окрема партія, що капіталізує його результат на президентських виборах, навіть за його програшу та зв'язки з AUR.
Цей матеріал був розроблений за сприяння CFI та Agence française de développement médias у рамках проекту Hub Bucharest, що реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.
