Торговий конфлікт за часів Трампа: які його причини та які перспективи на майбутнє?

31 січня президент США Дональд Трамп оголосив, що має у планах запровадження мита на товари з Європейського Союзу, на що президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц пригрозили аналогічними митами на імпорт із США. 2 лютого Трамп підписав укази про введення мит на імпорт із Канади, Мексики та Китаю. Останній зі свого боку запровадив мита на товари зі США. Як жорстка політика Трампа змінює торгову політику та що чекає на Україну в цій ситуації, Mind розповів політолог, керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.

Розпочнемо з аналізу причин поведінки Трампа. Багато американців вважають, що глобальна система, створена протягом останніх семи десятиліть, почала працювати на шкоду їхнім інтересам. Вони вважають, що система безпеки, яку забезпечують Сполучені Штати, в першу чергу вигідна таким країнам, як Китай, Європа та інші, зокрема Мексика і Канада, які, на думку США, недостатньо вносять свій внесок у забезпечення цієї безпеки. Американці відчувають, що вкладають занадто багато ресурсів, отримуючи натомість замало. Це основна ідея, що лежить в основі позиції Трампа.

Отже, вони будуть тиснути на європейські країни, змушуючи їх вкладати більше коштів у забезпечення оборони, що включає, зокрема, закупівлю озброєнь з США. Крім того, Сполучені Штати прагнуть створити умови, за яких європейці будуть відповідати за фінансування війни в Україні: це охоплює як покриття дефіциту українського бюджету, так і постачання американської зброї для українських збройних сил, а також її утримання під час війни та після її завершення.

Американці вважають, що забагато віддають, адже в них уже давно від'ємний торговельний баланс. На їхню думку, це є наслідком того, що вони відкрили забагато своїх ринків. Країни, які зараз "наживаються" на них, у яких "завеликий" позитивний торгівельний баланс - це країни Європи, Канада та Мексика, тому що вони є сусідами й користуються тим, що близькі до США.

Окрема увага до Канади, Мексики та Панами зумовлена присутністю Китаю, який активно розвиває виробництво в цих країнах та постачає на ринок США значну кількість товарів. У цьому контексті питання митних зборів стає важливим інструментом тиску на ці держави. Щодо Мексики, то країна стала транзитом для фентанілу, що виготовляється з китайських прекурсорів, і не вжила суттєвих заходів для припинення цього потоку. Тому Сполучені Штати вирішили скористатися важелем впливу, щоб спонукати Мексику активніше діяти в боротьбі з фентанілом та нелегальною міграцією з інших країн, які використовують її територію як транзитний шлях.

До Канади приблизно такі самі претензії, плюс питання, що Канада теж не платить достатньо внесків у НАТО - 1,2%. Крім того, той же величезний позитивний торговельний баланс - тобто багато експортується й мало імпортується зі Сполучених Штатів Америки.

Щодо Панами, тут варто відзначити окрему ситуацію, пов'язану з активністю Китаю. У 2017 році ця країна фактично "вступила" в Панаму, отримавши контроль над певними її аспектами. На обох кінцях панамського каналу розташовані китайські порти, а значна частина інфраструктури відновлюється за рахунок китайських інвестицій. Цей канал має величезне стратегічне значення, адже через нього проходить не лише міжнародна торгівля, але й переміщення американських військових флотів між Атлантичним і Тихим океанами. Саме тому Панама зазнає значного тиску, включаючи загрози військового вторгнення з метою контролю над каналом.

Китай теж отримує великі переваги від торгівлі зі Сполученими Штатами Америки. Він наздоганяє та переганяє вже їх за деякими технологіями. Я читав, що китайці вже близькі до того, щоб запустити термоядерний реактор. Це мрія багатьох енергетиків ще на початку 1950-1960 років - здобути термоядерну енергію, вона буде взагалі така умовно безкоштовна. З цього Китай матиме величезні переваги і у виробництві, і в штучному інтелекті.

Україна повинна насамперед розраховувати на себе, виробляти зброю й бути максимально незалежною, зокрема від Сполучених Штатів Америки. Тому що безпеку України в першу чергу може забезпечити не НАТО, не американці, а власна зброя, ВПК - ось на чому ми повинні концентруватися.

Що стосується конфлікту, важливо зосередитися на завданнях ударів по території Російської Федерації з метою максимальної руйнації їхньої інфраструктури. Це дасть нам можливість відновити кордони 1991 року.