Трамп встановлює контакти з державами, які перебувають під впливом Росії та Китаю, повідомляє NYT.
Ці країни користуються можливістю, частково тому, що тісніші зв'язки з Вашингтоном дають їм перевагу у відносинах з Москвою та Пекіном.
У Західній Європі та Східній Азії зовнішня політика президента США Дональда Трампа посилила побоювання щодо політичних потрясінь і фінансових труднощів серед традиційних союзників Америки. Але для низки переважно авторитарних країн між цими двома регіонами політика Трампа виглядає інакше. У Білорусі, а також на Кавказі та в Центральній Азії країни, що раніше входили до складу Радянського Союзу, користуються перевагами нової уваги з боку Вашингтона, пише NYT.
Ця увага виявилася, зокрема, 6 листопада, коли Дональд Трамп став першим президентом США, який зустрів у Білому домі лідерів усіх п'яти країн Центральної Азії. Ця подія привернула увагу з огляду на тривалі занепокоєння з приводу прав людини в цих державах, а також через те, що найбільш впливові гравці в регіоні, такі як Росія та Китай, є противниками США.
Трамп змінив ситуацію. Його наближення до Москви, а тепер і послаблення напруженості у відносинах з Пекіном, полегшили країнам, близьким до Росії та Китаю, налагодження зв'язків зі Сполученими Штатами. І ці країни користуються такою можливістю, частково тому, що тісніші зв'язки з Вашингтоном дають їм перевагу у відносинах з Москвою та Пекіном.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв в інтерв'ю газеті New York Times перед своєю поїздкою до Білого дому підкреслив, що "Сполучені Штати Америки заслуговують на адекватне представлення" в Казахстані. Він також позитивно оцінив торгове перемир'я, укладене Трампом з Китаєм, а також співпрацю з російським лідером Владіміром Путіним.
У Центральній Азії найвпливовішим геополітичним гравцем залишається Росія, яка досі вважає цей регіон частиною своєї законної сфери впливу. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну викликало резонанс у регіоні, де уряди намагаються уникнути приєднання до російської війни, зберігаючи при цьому політичні й економічні зв'язки з Москвою.
Професор міжнародних відносин Джерард Тоал зазначає, що керівники держав, які раніше були частиною Радянського Союзу і зараз намагаються налагодити зв'язки з Трампом, розуміють, що навряд чи зможуть повністю звільнитися від впливу Москви. Однак вони прагнуть знайти "різні варіанти" та демонструють Кремлю, що мають певну свободу дій.
"Навіть лише перебуваючи у Білому домі, ви показуєте Кремлю, що володієте автономною владою," -- зазначив Тоал.
У серпні лідери Вірменії та Азербайджану зустрілися в Білому домі, де уклали мирну угоду, що поклала край тривалому конфлікту. Ця подія стала свідченням зменшення впливу Росії в регіоні, де Кремль раніше прагнув бути посередником у вирішенні суперечок.
Навіть Білорусь, найближчий союзник Росії, подолала свій статус міжнародного вигнанця, щоб налагодити відносини з адміністрацією Трампа. Білий дім звернувся до авторитарного білоруського лідера Аляксандра Лукашенка як до неформального посередника в переговорах із Москвою. В обмін на скасування деяких санкцій США білоруський диктатор звільнив десятки політичних в'язнів на прохання адміністрації Трампа.
Зустріч Трампа з керівниками Центральної Азії, що відбулася в четвер, стала продовженням політики, розпочатої колишнім президентом США Бараком Обамою, яка передбачала організацію спільних переговорів з п'ятьма країнами цього регіону. Його наступник, Джо Байден, у 2023 році провів перший саміт США з лідерами цих держав, обіцяючи підтримувати розвиток прав людини та допомагати у використанні "значних мінеральних ресурсів" регіону.
Трамп відмовився від питань прав людини й зосередився на укладанні угод.
"Для лідерів країн Центральної Азії значно зручніше мати справу з Трампом. З ним можна вести бізнес -- і тільки бізнес", -- каже аналітик центру Карнегі Темур Умаров.
На заході з укладання угод, що відбувся в Білому домі в четвер, урядовці та керівники промислових підприємств зі США та Центральної Азії чекали своєї черги, щоб піднятися на сцену й потиснути руку американському міністру торгівлі Говарду Лутніку.
У стислому виступі Лутнік оголосив про намір реалізувати продаж ШІ-чипів Nvidia, авіаційної техніки та інших інноваційних рішень. Він також висловив підтримку ініціативам Центральної Азії, які спрямовані на диверсифікацію енергетичних ресурсів і логістичних мереж. Лутнік підкреслив, що США відкриті для бізнесу, включаючи постачання високоякісних напівпровідників своїм союзникам, зазначивши, що це є "кардинальною зміною в порівнянні з політикою попередньої адміністрації Байдена".
Авіакомпанії з Казахстану, Таджикистану й Узбекистану зобов'язалися придбати десятки літаків Boeing, також Казахстан і Узбекистан пообіцяли купити сільськогосподарську техніку від John Deere на мільярди доларів. Киргизстан заявив, що придбає американські послуги з будівництва залізниць та інженерні послуги. Казахстан закупить ШІ-чипи на суму до $2 мільярдів у партнерстві з OpenAI та Nvidia. Неясно, скільки угод було підписано нещодавно, а скільки було укладено раніше.
Аналітик Інституту Гудзону Люк Коффі, який рекомендував адміністрації Трампа укріпити зв'язки з Центральною Азією, підкреслив, що США та країни цього регіону знаходять спільну мову завдяки "трансакційній стратегії, яку підтримує Трамп, і яка також є привабливою для лідерів Центральної Азії".
Зустріч Трампа з керівниками Центральної Азії стала логічним продовженням нещодавніх зусиль інших великих країн зміцнити свої відносини з цим регіоном. Минулого місяця Путін брав участь у саміті в Таджикистані, а в червні лідер Китаю Сі Цзіньпін відвідав Казахстан для обговорення інвестиційних можливостей з п'ятьма країнами в рамках своєї програми "Один пояс, один шлях".
