Визит к Орбану: как Венгрия превратилась в приют для польских политических эмигрантов.
Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан знову виступає на захист польських політиків, які належать до попередньої адміністрації, від можливого ув'язнення.
Проте ситуація з колишнім міністром юстиції та генеральним прокурором Польщі Збігнєвом Зьобро все ж виявилася унікальною. Протягом майже десяти років саме Зьобро відігравав центральну роль у перебудові польської судової системи. Його критики стверджували, що ці зміни призвели до підпорядкування судів політичним інтересам, тоді як прихильники вбачали в цьому відновлення справедливості та суверенітету.
Проте після парламентських виборів 2023 року політична конфігурація змінилася. І згода Сейму на можливість арешту Зьобро стала моментом, коли багаторічний політичний конфлікт перейшов у площину кримінального процесу.
Для Орбана надання притулку суперечливому політику стало шансом підтримати польську опозицію.
В надії, що вона ще повернеться до влади і не забуде цієї допомоги.
А для прем'єра Дональда Туска та президента Кароля Навроцького цей конфлікт став тестом, який має показати, яким шляхом піде Польща і хто матиме кращі шанси на перемогу на наступних виборах.
Генеральний прокурор та його команда.
7 листопада польський Сейм, нижня палата парламенту, ухвалив рішення про затримання та арешт Збігнева Зьобро. За це рішення проголосували 244 депутати, 198 виступили проти, а жоден з парламентаріїв не утримався.
Схвалення цього рішення отримало повну підтримку від чинної владної коаліції: "Громадянська коаліція", "Польська селянська партія", "Польща-2050" і "Лівиця" об'єдналися у спільному підході.
У свою чергу, депутати партії "Право і справедливість" ("ПіС"), які були присутні у залі, висловилися проти. Підтримку Зьобро також отримала ультраправу партію "Конфедерація".
А дещо раніше Сейм проголосував за зняття з колишнього міністра юстиції депутатського імунітету, причому голосування відбувалося окремо по кожному із 26 обвинувачень, висунутим Національною прокуратурою.
Ці 26 ключових пунктів становлять основу обвинувачень: прокуратура стверджує, що Зьобро очолював злочинну групу, яка отримала доступ до коштів Фонду справедливості — спеціального державного фонду Міністерства юстиції Польщі, призначеного для підтримки жертв та свідків злочинів, а також для допомоги особам, що повертаються з місць позбавлення волі.
За версією слідства, кошти фонду розподілялися не за потребою, а за політичним принципом. Адже вибрані організації отримували фінансування в обмін на лояльність, а чиновники - наказ згори, як діяти.
Ключовим аспектом цієї історії є те, що в основі справи знаходиться ціла команда людей, які мають зв'язок зі Збігневим Зьобро.
Серед фігурантів справи - екс-заступники міністра Марчин Романовський та Міхал Вось, яких підозрюють у незаконному використанні коштів з Фонду справедливості. Варто зазначити, що Вось вже отримав офіційне обвинувачення.
Фігурує в справі й давній соратник Зьобро, активіст "Суверенної Польщі" (партії, яка була молодшою партнеркою "ПіС", а нещодавно об'єдналася з нею) Даріуш Матецький, якому інкримінують, зокрема, відмивання коштів, фіктивне працевлаштування у Державних лісах та перевищення службових повноважень.
Цікаво, що Романовський наразі знаходиться в укритті в Угорщині, де, згідно з інформацією, також перебуває Зьобро. Останній 30 жовтня зустрічався з прем'єр-міністром Віктором Орбаном.
Угорський прихисток
"Справедливість для Польщі! Польські праві здобули переконливу перемогу на президентських виборах. Дружній до Брюсселя польський уряд розв'язав проти них політичний скандал. Сьогодні в Будапешті я зустрівся зі Збігневом Зьобро, колишнім міністром юстиції, якого польський уряд хоче заарештувати. І все це в самому серці Європи. Тим часом Брюссель слухає. Який стан справ!" - написав у соцмережі X Орбан.
Зьобро тоді висловив думку, що Дональд Туск підпорядкований Берліну та виконує вказівки, дотримуючись принципу протистояння демократії.
Він зазначив, що польський прем'єр, як стверджують, "ігнорує букву закону, тлумачить нормативні акти у своєрідний спосіб, а концепцію верховенства права сприймає як порожнє гасло, яке насправді лише висміює".
Після завершення голосування в Сеймі Зьобро підкреслив, що "не дозволить нікому заглушити свій голос" і запевнив, що вживатиме як правові, так і політичні заходи у відповідь на дії уряду Польщі.
Він спростував заяви про свою "втечу з країни", наголосивши, що прибув до Угорщини заздалегідь і цілком прозоро. Процес зняття імунітету він охарактеризував як політично обумовлений та "направлений на дискредитацію".
Колишній міністр публічно звинуватив Дональда Туска в політизації правосуддя.
Зокрема, він зазначив, що, на його думку, деякі представники прокуратури виконують політичні вказівки уряду. Він порівняв звинувачення, які були висунуті проти нього, із практиками 1950-х років, коли, як він сказав, "невинних людей переслідували з політичних причин".
Зьобро оголосив, що його зусилля будуть зосереджені на відновленні свобод, справедливості та нормального життя в Польщі, зокрема в сфері правосуддя. Він підкреслив, що прагне, аби "злочинні дії не приносили успіху".
Він запевнив, що інформуватиме про кроки, які планує здійснити. Утім, підкреслив, що це будуть дії, "які не вписуються в сценарій Туска" і які, на його думку, "у майбутньому створять для них більше проблем, аніж переваг".
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив критичну думку щодо позиції Віктора Орбана, підкресливши, що такі дії лише збільшують напруженість у двосторонніх відносинах між Польщею та Угорщиною.
"Сьогодні суди й прокуратура повністю незалежні. Міністрів мого уряду неодноразово викликають на допити до прокуратури. Збігнев Зьобро повинен у Польщі боротися за своє добре ім'я і постати перед судом", - наголосив очільник Туск.
У цьому контексті Туск підкреслив, що не планує направляти до Будапешта підрозділи спецпризначення, оскільки процедура не передбачає такого підходу. Він зазначив, що питання можливого затримання є компетенцією прокуратури і буде розглянуто, коли це стане юридично можливим, і що спецслужби в цьому процесі не беруть участі.
Символічний напад на "ПіС"?
Справа Збігнева Зьобро - це більше, ніж просто розповідь про одного політика. Вона проникає в саму суть формування влади урядом "Права і справедливості".
Зьобро був не рядовим міністром: він став обличчям і автором підходу, який мав перебудувати судову систему.
Для підтримувачів це сприймалося як боротьба з закритою групою суддів, яких вважали неперевіреними комуністами. Для противників це було засобом встановлення політичного впливу над прокуратурою та судовою системою.
Тому удар по ньому сприймається всередині партії не як юридична справа, а як удар по самому сенсу їхнього політичного проєкту.
Ця ситуація має подвійний сенс для теперішнього уряду Дональда Туска.
З одного боку, це створює шанси відновити довіру Європейської комісії, яка протягом багатьох років критикувала судову реформу за часів "ПіС", вважаючи її такою, що підпорядковує суддів політичним впливам. Ця ситуація призвела до блокування фінансової підтримки з боку ЄС для Польщі, а демонтаж спадщини Зьобро стає важливою складовою політичної стратегії.
З іншого боку, це складова історичного аналізу: чи дійсно попередня влада створювала нову систему правосуддя, чи насправді формувала вертикаль контролю над судовими органами та прокуратурою.
Одночасно ситуація з Зьобро відбувається на фоні нового розподілу сил у Польщі, де прем'єр Дональд Туск і президент Кароль Навроцький уособлюють різні політичні течії та концепції управління державою. Для уряду ця справа слугує можливістю продемонструвати відновлення автономії судових органів та відсторонення від часів, коли прокуратура була під контролем політичних сил.
Для президента - ризик послаблення позицій консервативного електорального табору.
Отже, навколо цього процесу, здається, розгортається суперечка щодо його трактування: чи мова йде про відновлення правосуддя, чи про політичний тиск на важливих представників колишнього уряду.
Certainly! Here’s a unique version of your text: #####
Окремий вимір цієї історії - інформаційний. Політичне середовище навколо Зьобро активно зверталося до тем, що викликали сильний суспільний резонанс: дискусії щодо присутності українських біженців, суперечки навколо історичної пам'яті тощо.
Ці питання стали потужним механізмом для політичної активізації, одночасно поглиблюючи внутрішні розбіжності.
Отже, справа Зьобро є не лише питанням відкритості та правової відповідальності. Це також тест для Польщі щодо її здатності забезпечити інформаційну безпеку та підтримувати стабільність у своїй зовнішній політиці. Для України це має велике значення, адже свідчить про надійність важливого партнера на східному крилі ЄС та НАТО.
Чи означає це кінець політичної кар'єри Збігнева Зьобро?
У найближчому майбутньому - так. Проте в польській політиці є чимало випадків, коли людей, яких вважали втраченими, знову повертають у гру. Якщо ситуація піде шкереберть, це може стати символом для залучення правого виборця на парламентські вибори 2027 року.
Якщо справа завершиться винесенням обвинувального вироку, це стане безпрецедентним випадком в історії Польщі, коли особа, що керувала всією прокуратурою, буде притягнута до відповідальності. Це може мати значні політичні наслідки для партії "Право і справедливість".
Таким чином, це випробування: чи вдасться Польщі відновити систему правосуддя, в якій суд і прокуратура виступають як автономні органи, а не як складова частина політичної влади.
Також важливим є те, як діятиме Угорщина, на території якої перебувають Збігнев Зьобро і його колишній заступник Марчин Романовський. І як на такі дії Орбана реагуватиме ЄС. Адже ніхто не хоче створення всередині Європи притулку для злочинців-втікачів.
І якщо прецедент Романовського не мав значних наслідків, то набагато більш гучна справа Зьобро може стати каталізатором для багатьох процесів у Європі.
Отже, в даний момент у Варшаві вирішується не лише майбутнє одного політичного діяча.
