Від угоди з дизельним паливом до тиску на українську столицю: NYT розкриває, як стратегія Трампа сприяє інтересам Путіна | Основні новини України
Володимир Путін за короткий час отримав від Вашингтона одразу кілька політичних та економічних переваг -- послаблення санкцій на російський дизель, тиск на Україну через удари по НПЗ та дедалі жорсткішу риторику Дональда Трампа щодо Володимира Зеленського. Водночас Москва не демонструє готовності до припинення війни й, за оцінкою The New York Times, навпаки, готується посилювати удари по Україні напередодні зими.
Цю інформацію публікує The New York Times, розглядаючи нещодавні кроки адміністрації США та їх вплив на ситуацію в Росії та Україні.
Видання зазначає, що нещодавно з Вашингтона надходили одна за одною політичні "успіхи" Путіна.
Трамп висловив ідею про пом'якшення санкцій, щоб відкрити шлях для постачання російського дизельного пального. Він також відкрито говорив про потребу в зміні українського уряду та розпочав заклики до Києва зупинити атаки на російські нафтові інфраструктури.
Ця кампанія, наголошує NYT, завдає відчутної шкоди російській економіці та стала одним із найсильніших важелів тиску, які зараз має Україна.
Москва відреагувала не шляхом переговорів, а новими ударами.
За оцінкою видання, Кремль не відповів на поступки Вашингтона готовністю до миру.
Через кілька хвилин після оголошення Трампом дизельної домовленості Кремль знову заявив, що Путін поки не має наміру вести переговори з Україною.
Москва обґрунтувала свою точку зору невдоволення українськими ударами, які були здійснені під час нещодавніх парламентських виборів у Росії.
На наступний день Росія завдала удару по Запоріжжю. За інформацією, оприлюдненою NYT, в результаті цього нападу загинуло 22 особи, серед яких було чотири дитини.
Видання повідомляє, що подібні напади відбуваються практично кожного дня, а число цивільних жертв зростає на фоні браку ракет для систем протиповітряної оборони в Україні.
Путін планує збільшити інтенсивність атак в зимовий період, повідомляє NYT.
За інформацією видання, Москва також сигналізує про намір продовжити ескалацію ситуації.
Однією з ключових мішеней для Росії можуть стати українські інфраструктурні системи електрики та водопостачання.
Українські представники прогнозують, що наступна зима може виявитися найскладнішою з початку масштабного конфлікту.
На думку авторів матеріалу, Путін отримує додаткові можливості саме в момент, коли внутрішньополітичні інтереси Трампа збігаються з його давньою схильністю шукати домовленості з Москвою.
У переддень проміжних виборів президента Сполучених Штатів зростання цін на паливо викликає занепокоєння, тому влади Вашингтону намагаються підвищити обсяги дизельного пального на глобальному ринку.
The New York Times вважає, що Трамп фактично чинить тиск на Київ, змушуючи його відмовитися від важливого засобу впливу на Росію, не отримуючи при цьому жодних суттєвих поступок від Москви.
Україна виступила з ініціативою про взаємне припинення вогню.
Київ оголосив про готовність призупинити удари по російським нафтопереробним заводам, якщо Москва, у свою чергу, припинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру.
Проте "енергетичне перемир'я", проголошене Трампом, як зазначала раніше The New York Times, охоплювало лише атаки на нафтопереробні підприємства обох націй.
Для України ця угода має значно меншу вигоду.
У країні залишився лише один великий нафтопереробний завод, який ще у 2022 році зазнав серйозних ушкоджень внаслідок атак з боку Росії.
Росія володіє розвиненою інфраструктурою нафтопереробки, і атаки на неї протягом останніх місяців стали ключовим елементом української військової тактики.
Російський дизель навряд чи суттєво знизить ціни у США
Трамп подає угоду з Путіним як потенційний шлях для вирішення проблеми зростання цін на дизельне паливо в Америці.
Проте економісти, згадані в NYT, висловлюють сумніви щодо того, що обсяги російського пального зможуть суттєво вплинути на ціни.
Українські посадовці натомість сприйняли рішення як удар по багаторічній політиці Заходу, спрямованій на обмеження доходів, які Росія може використовувати для фінансування війни.
Олександр Габуєв, директор Carnegie Russia Eurasia Center, вважає, що Трамп сприймає ситуацію, зокрема, у контексті своїх політичних інтересів.
"Президент США фокусується на одному – на своєму власному сприйнятті реальності," – зазначив Габуєв.
Він вважає, що Трамп не бажає асоціювати теперішню паливну кризу зі своїми діями щодо Ірану та прагне знайти швидкий вихід шляхом угоди з Путіним.
Конфлікт з Іраном суттєво вплинув на позиції Росії.
На початку року ситуація для Кремля виглядала значно складнішою.
Витрати Росії на ведення війни стрімко збільшуються, тоді як наступальні дії її збройних сил на фронті значно втратили динаміку. Тим часом, світові ціни на нафту, ключовий експортний продукт РФ, знизилися до приблизно 60 доларів за барель.
Після старту конфлікту між США та Ізраїлем з Іраном обстановка значно змінилася.
Ціни на нафту перевищили $100 за барель, що збільшило російські доходи.
Синхронне застосування ракет протиповітряної оборони США та їхніх партнерів для відбиття атак з боку Ірану призвело до зменшення запасів таких систем для України.
Це призвело до підвищення вразливості української системи протиповітряної оборони.
The New York Times також підкреслює, що історичні зв'язки між Москвою та Тегераном стали додатковим козирем для Путіна в його переговорах із Вашингтоном.
Удари України по нафтопереробним заводам почали завдавати значних ускладнень Росії.
На фоні збільшення доходів Росії, Україна посилила свої удари по нафтовій інфраструктурі цієї країни.
Регулярні атаки на нафтові переробні заводи, за оцінками експертів, привнесли наслідки конфлікту прямо на російську територію.
У певних регіонах спостерігалися черги на автозаправках, і в Москві прийняли рішення обмежити експорт пального.
Протягом перших дев'яти місяців поточного року Росія зазнала зниження податкових надходжень від видобутку нафти та газу на 17% у порівнянні з тим самим періодом 2025 року, незважаючи на суттєве підвищення цін на енергетичні ресурси.
Цей показник також зазнав впливу зміцнення рубля та державних дотацій, що були надані на внутрішньому ринку пального.
Дизельна угода здатна забезпечити Росії мільярдні прибутки.
За оцінкою NYT, відновлення експорту дизельного пального може принести російській економіці мільярди доларів.
Москва могла б досягнути ще значнішого економічного ефекту, якби Україна, під впливом США, тривало зупинила свої атаки на російські нафтопереробні заводи.
При цьому поступки Москві не обмежуються енергетикою.
У цьому році адміністрація Трампа надала можливість участі російським міністрам у заходах "Групи двадцяти", які проходили в Північній Кароліні та Вісконсині.
У грудні Трамп має намір зустрітися з Путіним на саміті G20, який відбудеться в Маямі.
Також у Вашингтоні та Москві ведуться переговори щодо можливих бізнес-ініціатив, які американська президентська команда розглядає як потенційні спонукання для досягнення мирної угоди.
Кремль розраховував на цілковите зупинення допомоги Україні.
Після повернення Трампа до Білого дому у 2025 році в Москві, за даними NYT, розраховували, що США можуть повністю припинити підтримку України та змусити Зеленського погодитися на умови, близькі до російських.
Конфлікт між Трампом і Зеленським, що відбувся в Овальному кабінеті в березні минулого року, підвищив ці сподівання.
Тимчасове призупинення військової допомоги з боку США та зупинка обміну розвідувальною інформацією ще більше підвищили очікування Кремля.
Проте згодом відновили співпрацю в області розвідки.
Додатково, Трамп затвердив систему, згідно з якою європейські країни здійснюють закупівлю американської зброї для підтримки України.
Переговори щодо завершення конфлікту фактично опинилися в безвиході, оскільки увага Вашингтона перемістилася на Іран.
У Москві досі прагнуть до більшого.
Російський експерт у галузі політики Федір Лук'янов, що надає консультації Кремлю, неодноразово зазначав, що якщо США припинять свою військову підтримку, Україна опиниться в ситуації з надзвичайно обмеженими можливостями для захисту.
Одночасно він переконаний, що Трамп навряд чи вдасться до таких крайнощів.
На його думку, основною причиною є те, що абсолютна поразка України не принесла б американському президенту жодних політичних вигод у межах країни.
Окрім цього, після проміжних виборів Конгрес може ще більше наполягати на суворішій політиці стосовно Москви.
Сенат уже ухвалив масштабний санкційний закон щодо Росії, названий на честь сенатора Ліндсі Грема, з перевагою, достатньою для подолання президентського вето.
Одночасно Трамп уповноважений тимчасово зупиняти дію певних норм з огляду на національну безпеку — і саме це може бути необхідним для виконання угоди щодо дизельного пального з Росією.
Путін розраховує пережити Україну та її союзників
Експерти, на яких посилається The New York Times, вважають, що Трамп поки що не готовий змусити Україну прийняти вимоги Росії, внаслідок чого Путін продовжуватиме нарощувати напругу.
Дослідниця Ганна Нотте з James Martin Center for Nonproliferation Studies заявила, що Кремль, схоже, прагне зробити майбутню зиму максимально важкою для українців.
За її словами, мета Путіна на даний момент полягає в тому, щоб завдати Україні найсильнішого удару в зимовий період.
При цьому російські війська залишаються значною мірою заблокованими на фронті.
Проте, на думку аналітиків, Путін уже давно дійшов висновку, що Росія може здобути перемогу не завдяки швидкому військовому наступу, а шляхом виснаження України та її західних союзників.
У Кремлі сподіваються, що поступове загострення внутрішніх політичних і економічних труднощів в Україні змусить її союзників зменшити рівень підтримки.
Кремль вбачає більш вигідні для себе можливості в майбутньому.
NYT акцентує увагу на політичних ризиках, які існують у Європі.
У наступному році у Франції заплановані президентські вибори, а Марін Ле Пен раніше висловлювалася проти надання фінансової підтримки Україні.
У Німеччині канцлер Фрідріх Мерц перебуває під тиском посилення ультраправої партії, представники якої також вимагають скорочення підтримки Києва.
Великобританія та Франція наразі зустрічаються з серйозними викликами, пов'язаними з великим державним боргом, обслуговування якого стало витратнішим через підвищені процентні ставки.
Аналітик RAND Corporation Сем Чарап вважає, що все це може створювати у Кремлі відчуття, що час працює на Росію.
"Можна стверджувати, що з погляду Кремля майбутнє виглядає кращим і більш сприятливим для завершення війни на умовах, ближчих до російських", -- сказав він.
За словами Чарапа, щоб вплинути на стратегічні плани Москви, Захід повинен позбавити Кремль цього відчуття надії на позитивний розвиток подій у майбутньому.
Раніше "Головне в Україні" інформувало про те, що Володимир Зеленський стикається зі складним вибором у взаєминах із Дональдом Трампом: відкритий конфлікт із президентом США може загрожувати ключовій військовій допомозі, тоді як поступливість Вашингтону також може мати серйозні наслідки для України.
