Як залучити молодь з-за меж країни: сім основних кроків.
Голова Advanter Group, засновник та керівник Kyiv Foresight Foundation, а також міжнародний посланець Singularity University.
Отже, якщо молодіжна політика залишиться без змін, незабаром людський капітал може перетворитися на серйозну проблему для держави.
Згідно з проведеним дослідженням, кількість молоді в Україні зменшилася з приблизно 10 мільйонів у 2022 році до близько 7 мільйонів у 2024 році, а за прогнозами, до 2030 року ця цифра може знизитися до 5 мільйонів.
В той же час, за даними дослідження CEDOS, 76% з тих, то виїхав, виявляють бажання повернутися додому після завершення війни.
Міжнародний досвід
У рамках Європейського Союзу молодіжна політика є важливим стратегічним напрямком. Тому держави-члени активно займаються вирішенням викликів, з якими стикається молоде покоління, використовуючи комплексний підхід, що об'єднує різні програми та ініціативи.
Для забезпечення успішного розвитку молодіжної політики була створена Європейська молодіжна стратегія на період 2019-2027. Ця стратегія є важливою ініціативою Європейського Союзу, що має на меті підтримку молоді, стимулювання її активної участі у суспільному житті, а також відкриття нових можливостей для освіти, навчання та працевлаштування.
Стратегія включає три основні напрями: залучення, зв'язок та розширення можливостей молоді. Основна мета європейської стратегії -- надати молодим людям ресурси, необхідні для активної участі в суспільстві. Також стратегія сприяє залученню молоді до демократичного життя, підтримує соціальну та громадську активність.
Документ також передбачає сприяння мобільності молоді в межах ЄС, підтримує програми обміну та волонтерства. Це допомагає молодим людям розвивати міжкультурне розуміння, що сприяє створенню єдиного європейського простору.
Іншим важливим документом у сфері молодіжної політики є Регламент Європейського парламенту, що спрямований на підтримку професійного, освітнього та особистісного зростання особистостей шляхом навчання протягом усього життя.
Рада ЄС надасть рекомендації, які регулюють створення гарантій для молоді. Цей документ закликає країни-члени Європейського Союзу забезпечити умови, що дозволять всім молодим людям віком до 25 років отримувати якісні пропозиції щодо працевлаштування, продовження навчання, стажувань або курсів протягом чотирьох місяців після завершення формальної освіти або втрати роботи. Зокрема, у рекомендації зазначено, що пропозиції про роботу повинні бути ретельно підібрані, відповідати потребам молоді та відповідати їхнім кваліфікаціям і інтересам.
Одним з гострих питань в Європі все ще залишається питання працевлаштування та економічної стабільності молоді. Хоча навіть Греція, Іспанія та Португалія - ті країни, які зараз є анти лідерами серед рівня зайнятості молоді в Європі (28,1%; 27,6% та 22,5% відповідно) - показують тренд до позитивних змін. Особливо враховуючи, що ще десять років тому за даними Eurostat рівень безробіття молоді в цих країнах досягав 55,8%, 54,7% та 35,4% відповідно .
Безперечно, це стало можливим завдяки успішному впровадженню ряду реформ. Зокрема, реформування ринку праці передбачає підвищення гнучкості та спрощення процесу працевлаштування, зменшення перешкод для працевлаштування, а також заохочення роботодавців до найму молоді шляхом надання податкових пільг і субсидій.
Деякі Європейські країни, такі як Польща, Франція, Нідерланди, Ірландія та інші пропонують особливі умови оподаткування заробітної плати працівників, які не досягли 26 років, зокрема це може бути менший відсоток оподаткування або звільнення від сплати соціального страхування та інше.
Куди має спрямувати свої кроки Україна?
Основною перешкодою є брак фінансових ресурсів для молодіжних ініціатив, що вимагає першочергових дій з боку держави у вигляді належного фінансування.
Також слід звернути увагу на необхідність трансформації патерналістського ставлення до молоді. Справа в тому, що молодь часто розглядається як об'єкт політичних рішень, а не як активний учасник, що має власні погляди та права. Як наслідок, рішення часто приймаються без урахування інтересів та потреб молодого покоління. Це підкреслює важливість наступного кроку – активної участі молоді в процесах формування рішень на рівні держави.
Також нагальною проблемою є те, що у державних програмах часто не визначено їх конкретну цільову аудиторію. Це призводить до розпорошення ресурсів та нерівномірного розвитку різних груп молоді. В Україні у віковій категорії 14-35 років на даний момент знаходиться понад 7 млн осіб, що потребує більш точної сегментації.
Вирішення цієї проблеми можливе через зміни в методах сегментації молоді за віковими категоріями, що дозволить розробити цільові програми, а також забезпечити зростання фінансування та оптимізацію використання існуючих ресурсів.
Одночасно, молодіжна політика потребує вдосконалення комунікаційних стратегій як в Україні, так і в країнах Європейського Союзу. У країні спостерігається надзвичайно низький рівень обізнаності щодо молодіжних програм. Відповідно до проведеного дослідження, значна кількість молодих людей не має уявлення про важливі ініціативи та програми, які могли б підтримати їхній розвиток та самореалізацію.
Низький рівень обізнаності про молодіжні програми в Україні вказує на наступний крок - необхідність покращення державних комунікації щодо молодіжних політик. Потрібно розробити ефективні стратегії інформування молоді про існуючі можливості, програми та ініціативи, що можуть сприяти їхньому розвитку та активній участі у суспільному житті.
Для досягнення цієї мети необхідно активно впроваджувати сучасні цифрові технології та платформи. Це сприятиме залученню більшої кількості молодих українців. Крім того, важливо залучити молодь до процесу створення контенту та інформаційних кампаній, а також враховувати їхні погляди та потреби.
Наступним ключовим етапом є встановлення стабільної співпраці між молодіжними організаціями, бізнесом і державними структурами для реалізації спільних проєктів та ініціатив. Така взаємодія забезпечить молодим людям доступ до всіх необхідних ресурсів і підтримки, сприятиме вдосконаленню їхніх навичок і талантів, що, в свою чергу, позитивно вплине на зміцнення економічної та соціальної сфери країни.