Як гласить народна мудрість, ранок за вечір мудріший. А за ніч – тим паче. Але 9 грудня на Банковій вирішили не чекати «мудрого» ранку – запустили годинниковий механізм розрекламованої адмінреформи вночі. Відтоді вже місяць «натікало». Аби судити загалом про адмінреформатортво під президентським патронатом, цього замало. Але достатньо, щоб оцінити перші кроки, зважити на терезах обіцяне і зроблене.
Стартовим пострілом на дистанції (довжиною у кілька років) до адмінреформи став той самий нічний указ президента «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Нагадаємо головне, про що йшлося у цих «грудневих тезах» Віктора Януковича.
112 органів центральної виконавчої влади «перекроїли» на 63. Там – підрізали, там – зшили: вийшло 16 міністерств (було 20), 28 держслужб, 12 агентств та 7 інспекцій.
Кабміну веліли потрудитися над 50-відсотковим скороченням штату працівників урядового Секретаріату і розпустити 30 відсотків чиновницької гвардії у центральних органах виконавчої влади.
Для держави, мовляв, стараємося: щоб держуправління було ефективнішим і бюджету полегшало від скорочення чиновницьких «ротів». Ну чим не «опіум» для народу («О, стільки «дармоїдів» розженуть!»)? Та й для Європи заспокійлива піґулка: бачите, нарешті й до України дійшло, що чиновників забагато буває. З початком фінансової кризи в країнах ЄС «прорідили» ряди держслужбовців. А Україні криза – по коліно: на чиновницькій армії хіба що язиками економили. Вісім чиновників на тисячу «душ» населення – це по-українськи (для порівняння: на 1000 поляків – лише три чиновники, і живуть же люди). Невже поменшає? Он як Віктор Федорович одним махом уряд «рубанув»: з 26 «кабмінівців» залишив 17. Та й укази про звільнення заступників міністрів відразу ж посипалися. Якщо цар-батюшка навіть бояр з високих київських пагорбів не милує, то, може, і справді великий «адмінреформатор» у ньому прокинувся? Хай прозріє той, хто увірував. Полетіли боярські голови, тільки багатенько з них тут же на інших м’яких кріслах приземлилися. Одні – в уряді (на посадах заступників міністрів), інші – у високих кабінетах держслужб, агентств, інспекцій.
«Звільнити, призначити, звільнити, призначити…». Однією рукою Віктор Федорович серпом орудує (косить високе «чиноначальство»), іншою – молотом (кує чиновницьку рать по-гарячому). Тільки ось у перший місяць адмінреформаторства з президентської «січкарні» указів вийшло менше, ніж із «кузні» (за підрахунками «ВЗ», з початку грудня Янукович підписав 85 указів про звільнення посадовців у центральних органах виконавчої влади і 88 – про призначення). І це називається «оптимізували»?..
«Оптимізували… Усю центральну виконавчу владу – під президента», – кажуть критики президентської адмінреформи. Віктор Янукович тепер – і цар, і бог на вершині цієї владної вертикалі. Кого звільнити, кого призначити – тут президентові більше ніхто не указ. Приписка про те, що звільнення/призначення керівників (і заступників теж) центральних органів виконавчої влади відбувається за поданням прем’єра, – лише формальність (Микола Янович для Віктора Федоровича яке «хош» подання організує). Що занадто, те нездорово, застерігають експерти. Президент «рулюватиме» кадрами, не зв’язуючи себе жодною відповідальністю за їхню діяльність.
абмін розколовся на дві частини. Перша – багата і сита грошима та впливом. Це суперміністерства Колесникова (віце-прем’єр-міністр – міністр інфраструктури), Клюєва (перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі) та Бойка (міністр енергетики та вугільної промисловості). Друга частина – другосортна, – заявив у коментарі УНІАН політолог Віктор Небоженко. – Янукович стає реальним главою уряду, незалежно від того, хто буде прем’єром. Формується могутня купка, «чудова п’ятірка», в якій прем’єр-міністр забезпечуватиме комунікації між президентом, Кабміном та трьома суперміністрами. Ці п’ятеро і вирішуватимуть долю української економіки, формуватимуть українську економічну політику».
«Запропонована концентрація органів виконавчої влади під окремими віце-прем’єр-міністрами не викликала б негативної реакції, якби йшлося про одну з ЄСівських країн. Така схема може дозволити краще координувати політику та її реалізацію в умовах, де політики не пов’язані з бізнесом. Проте в українських реаліях така система може створити умови для більш вільного використання державних ресурсів вузькою групою людей», – застерігає співробітник Центру Карнегі у Брюсселі Ольга Шумило-Тапіола…
сумніви і щодо ефективності розрекламованого адмінреформаторами «великого скорочення» чиновницького апарату. Кого і за яким принципом звільнятимуть? Де запобіжники проти того, що під скорочення потраплять не ті, хто гірше працюють або чиї посади справді зайві, а ті, хто неугодний начальству? Такі «добірні» кадри «аукнуться» ще більшим непрофесіоналізмом і безвідповідальністю «чинуш».
«Лише за рахунок оптимізації державного апарату і скорочення кількості органів виконавчої влади економія для бюджету у 2011 році – близько мільярда гривень. Але ще не порахували, скільки з цих коштів піде на компенсації (звільненим чиновникам). Спеціалісти кажуть, близько 10 відсотків залишиться економії. Але вже у 2012 році й у наступних це буде суттєва підтримка бюджету», – пояснював на пальцях «економну арифметику» Віктор Янукович. Тільки вже з нинішнім бюджетом вона не збігається. Де ж ті 100 мільйонів гривень цьогорічної економії, які нарахували згадані президентом спеціалісти? «Наекономили» так, що лише на президента, Держуправління справами, Кабмін і Верховну Раду видатки зросли на 237 мільйонів. А кошти у бюджеті-2011 «прописали» навіть для вже неіснуючих міністерств. «Багатообіцяючий» початок так званої адмінреформи!..
Коментарі для «ВЗ»
Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, політтехнолог, директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications
Наразі не можу сказати, що у ході адмінреформи в Україні щось змінилося. Задеклароване масштабне скорочення бюрократичного апарату для економії бюджетних коштів якщо і буде, то його результати і наслідки побачимо пізніше. Можливо, до кінця цього року. Щодо кадрових перестановок, які вже відбулися, насамперед у Кабміні, то про якісь істотні зміни говорити не доводиться. Основні виконавці в уряді залишилися ті самі, були лише перерозподілені функції за рахунок скорочення міністерств і відповідно – розширення функцій міністрів та віце-прем’єрів…
Думаю, адміністративну реформу затіяли під «потреби» Міжнародного валютного фонду. МВФ вимагав скорочення адміністративних витрат, проведення адмінреформи. Коли велися переговори про виділення чергового траншу для України, це питання, очевидно, було на порядку денному. Тепер за адмінреформу намагаються видати те, що насправді нею не є.
Віталій КУЛИК, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства
Указ «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» – перший крок на шляху до адміністративної реформи. Тому оцінювати адмінреформу лише на підставі цього указу недоцільно і неправильно. Наступним кроком, очевидно, стане реформа державної служби, скорочення регулятивних функцій державних службовців. Менше чиновників зможуть видавати різні довідки, узгодження, дозволи і так далі. Державна служба має перетворитися з місця «кормління» для чиновників у місце обслуговування інтересів громадян. У цьому напрямку і рухатиметься адмінреформа.
Указ президента стосувався лише чисельності та структури центральних органів виконавчої влади. Наразі скоротили кількість відомств і кількість чиновників у них. Далі президент внесе законодавчі ініціативи щодо функцій, які мають виконувати міністерства чи інші органи виконавчої влади. Бо тут потрібні зміни і доповнення до законів. Але дехто у владі не зацікавлений у реалізації повного комплексу заходів з адмінреформи. Багато чиновників намагаються зберегти за собою своє місце «кормління». Навіть першому указу, який вийшов, чинився спротив з боку певної частини управлінської вертикалі. Цей бюрократичний саботаж продовжуватиметься, і долати його буде досить важко.
Малюнок зі сайту caricatura.ru
