Боротьба з іміграцією і боротьба з майбутнім.

Олесь Кириленко

 

Час ставить все на свої місця. Пік розмов про економічну кризу минув разом з клаксонами під Верховною Радою, дострокові вибори так і не відбулися, а чергові президентські не за горами. Капіталізм наче вижив, світового колапсу не стало. Тому політикум знов почав займатися своїми звичайними справами: хто грипом, а хто педофілією. А ультраправі, які непогано „піднялися” на нещодавніх місцевих виборах, заспівати стару пісню. Мабуть подумали, що соціальні проблеми вже не актуальні, знову настав час національних. Треба трошки (на скільки дозволять фінансові можливості) поборотися за ядерний статус, традиційні цінності, моральність і, що найважливіше, проти нелегальної еміграції. Певно партійні політтехнологи “Свободи” вважають що ця тема збільшить підтримку партії серед “маленьких українців”.

 

Тема ця не є нагальною для України, але неадекватна політика у цьому питанні у майбутньому може призвести до справжньої соціальної катастрофи. Націоналісти закликають розірвати угоду з ЄС про реадмісію осіб (ратифіковано Законом N 116-VI ( 116-17 ) від 15.01.2008) і проводять в різних містах України марші. Для цього вони навіть звернулися за підтримкою свого давнього симпатизанта лідера Національного фронту Францію Жана-Марі Ле Пена.

Угода про реадмісію дійсно жахлива. Але зовсім не з позицій націоналістів. Упіймані в Європі нелегали будуть депортуватися до України в спецільно створені концтабори. Щодо їх подальшої долі домовленостей не встановлено. Люди у таборах для нелегалів утримуються у нелюдських умовах навіть у Європі. Мілад, 17 років, в`язень табору “Пагані” на о.Лесбос, Греція: “Окремі хлопці хворіли тижнями, вони прохали покликати лікаря, але ніхто не хотів їх слухати. Хворим не допомагали, а від питної води смерділо. Погано велося сім”ям із маленькими дітьми. Один раз я бачив, як поліцейський бив хлопчика років восьми, коли діти грали у футбол. За розпорядком вони мали розійтися за десять хвилин. Мама дітдаха плакала”  Спільними зусиллями греків та в`язнів табір було закрито, але він не єдиний у Греції. Значну роль у цьому зіграло проведення на Лесбосі Noborder camp влітку 2009.

Подібний “безкороднний” табір проводився і в Україні літом 2006 на Закарпатті. У грудні 2008 було закрито пункт тимчасового утримання нелегалів “Павшино”. Замість цього було відкрито новий у Чернігівській області і планується у Львівській.

Член Соціал-демократичної партії Німеччині Літо Сарацин зараз зазнає цькуваннь з боку вже майже бувших партайгеносе та громадськості за скандальну заяву в інтерв`ю журналу „Lettre International“. Він вважає що у Берліні існує проблема неітегрованих мігрантів з деяких регіонів, які поколіннями не працюють, часто навіть не знають німецької, живуть на державні дотації. При цьому Сарацин казав, що не можна казати про “мігрантів взагалі”. І позитивно оцінював їх у німецькому суспільстві, тому на расиста він явно не схожий. Навіть до “культурного расиста” не дуже подібний. Важко сказати скільки таких маргіналізованих іноземців у Німеччині. Зазвичай приїжджі змушені швидко інтегруватися в панєвропейске суспільство, хочуть вони того чи ні. У цехах заводів у ФРН можна часто почути арабську і російську мови.

Головним фактором розвитку і соціалізації людини є колективна праця. Тому стає зрозумілим чому російсько та арабсько-мовні робітникі “більш німці” ніж їх безробітні співвітчизники, що проживають компактно. І тут Сарацин розчаровує своїх нових симпатизантів-расистів. Він каже не про турок та арабів, а про компактно проживаючих і не працюючих турок та арабів, перші в нього не викликають ніяких антипатій. Можливо Тіло просто вибрав не ту форму, щоб донести свою думку до політкоректного німецького суспільства.

 

Що ж з цього приводу пропонують українські ультраправі? Прийняти новий Закон про громадянство, згідно з яким громадянство надаватиметься тільки тим особам, які народилися в Україні або є етнічними українцями, які повернулися з-за кордону. Як виявити етнічного українця, не зрозуміло, хіба що по радянським (!) паспортом, та й там не все так просто. Хоча можливо старі члени Соціал-націоналістичної партії України (партія-попередниця ВО „Свободи”) є знавцями расової анатомії, яке буде відрізняти українців від неукраїнців за допомогою циркуля і лінійки. Тільки важко сказати чи пройдуть таку “перевірку” самі свободівці і їх „симпатики”.

Колись радянське керівництво хотіло здійснити грандіозний за своєю задумкою план — розвернути ріки Сибіру в зворотній бік. Нащастя цей план так і не був втілений у життя. Олег Тягнибок, як і будь-який лідер націоналістичної партії, хоче стати “батьком народу”, але до Сталіна і, навіть, до Брєжнєва йому, як не крути, далеко. Той не зміг подолати закони природи і його сучасний послідовник навряд зможе. “Ріки”, які течуть світом від появи людини — це потоки людей, які мігрували і будуть мігрувати, така їх природа. І так само як розумний хазяїн використовує сили природи собі на користь, варто відноситися до міграції.

Українці невпинно “старіють” і ті, кому зараз 30 приречені бідувати на старості. Хто їх годуватими — поки що невідомо. Праця соціалізує і інтегрує в суспільство. Нелегальний статус мігрантів сприяє їх маргіналізації, гетоїзації, появі локальної етнічної злочинності. Якщо ми хочемо мати майбутнє, то нам треба подолати стереотип щодо робітника як бидла. Потрібно збільшувати пристиж праці, стимулювати до праці. Для цього потрібні сильні незалежні профспілки, що забеспечуть всім рівні та легальні умови праці. Але навряд борці з нелегальною еміграцію переймаються такими питаннями. Це чужий їм „дискурс”.

http://politcom.org.ua/?p=1141

Читайте також

Рекомендації

Це майданчик, де розміщуються матеріали, які стосуються самореалізації людини, проблематики Суспільного Договору, принципів співволодіння та співуправління, Конституанти та творенню Республіки.

Ми у соцмережах

Напишіть нам

Контакти



Фото

Copyright 2012 ПОЛІТИКА+ © Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених користувачами.