Надія Шевченко,
Проект будівництва Каневскої ГАЕС був розроблений у 1985р. згідно з "Схемою розміщення ГЕС та ГАЕС на території європейської частини СРСР до 1990р.". Проект обґрунтовував доцільність спорудження ГАЕС у центральній частині Об‘єднаної Енергосистеми СРСР. Роботи по будівництву ГАЕС, що почалися у 1984р. були призупинені під час економічної кризи 1992р. Мораторій на будівництво Канівської ГАЕС був відмінений у 1999р. Проектом заплановано спорудження 4-х енергоагрегатів загальною потужністю 1000 МВт. Період запроектованого будівництва Канівської ГАЕС складає 9 років.
Для введення в експлуатацію першого пускового комплексу ГАЕС потрібно близько $500 млн, з яких $250 млн. Україна має намір залучити у вигляді кредиту від Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР). У 2006 році Міністерство палива та енергетики звернулося до з проханням підтримати проект побудови Канівської ГАЭС. У кінці 2006 року ЄБРР прийняв проект до розгляду.
Неефективність технології
ГАЕС це не самостійне джерело енергії, а лише акумулятор, що зберігає енергію вироблену іншими джерелами. У години надлишку електроенергії у мережі ГАЕС закачує воду у верхній басейн, що знаходиться на певній висоті, таким чином створюючи запас потенційної енергії, яка потім перетворюється в електричну пропусканням цієї води через турбіну під час спускання її з верхнього басейну по нижнього. Таким чином ГАЕС постачає електроенергію до мережі під час підвищеного попиту на електрику.
Технологія ГАЕС передбачає великі втрати електроенергії. До об’єднаної енергосистеми ГАЕС повертає усього близько 70-75%, а 25-30% електроенергії використовує на власні потреби. А якщо додати втрати на передачу струму, то енергоефективність ГАЕС буде ще меншою.
ГАЕС- частина сумнівної стратегії
У березні 2006 р. Кабінет Міністрів України затвердив „Енергетичну стратегію України на період до 2030 року”. Стратегія передбачає ріст виробництва електроенергії здебільшого за рахунок розвитку атомної енергетики. Оскільки на АЕС неможливо регулювати видобуток електроенергії, вникає проблема невідповідності виробництва енергії попиту. Проте, замість зменшення частки АЕС до розумного рівня розробники Стратегії передбачили введення регулюючих потужностей - ГАЕС, будівництво яких було розпочато раніше за радянських часів: Ташлицьку, Канівську та Дністровську. Стратегія викликає багато нарікань не передбачаючи управління споживанням, передбачаючи завелику роль атомної енергетики, повністю залежної від Росії, та дуже низьку енергоефективність - у 2030 року ми маємо досягти рівня, на якому сусідня Польща знаходиться вже зараз.
Негативні наслідки проекту
Вивчення економічних, екологічних та соціальних аспектів проекту ДГАЕС виявило ряд його негативних наслідків.
На попередній стадії будівництва місцеве населення було примусово відселене з прилеглого району без належних компенсацій та згоди. Крім того в наслідок реалізації проекту решта місцевого населення буде змушена змінити звичний ритм життя внаслідок підтоплення сільськогосподарських земель, зміни рівня води в колодязях, а також опиниться під небезпекою техногенної катастрофи що є ймовірною внаслідок особливо небезпечних геологічних умов району будівництва.
Окремою небезпекою є також радіоактивний вплив на населення що приживає нижче за течією, на питну воду (особливо для 300 тисячного м.Канів), який очікується внаслідок того що процес закачування-скидання води ГАЕС викличе міграцію радіоактивних речовин (зокрема стронцію-90 та цезійю-137) що скопичились на дні Канівського водосховища після Чернобильської аварії.
В результаті регулярного скидання води буде також руйнуватися берегова зона Канівського водосховища. Частково ця руйнація вже здійснюється навіть без діяльності ГАЕС. Це загрожує, зокрема, розмивом берегів аж до повного зникнення Зміїних островів, що є частиною Канівського Природного Заповідника де вже зараз спостерігаються процеси розмиву.
Техногенні ризики
Найбільший техногенний ризик проекту Канівської ГАЕС, що включає будівництво водойми об‘ємом 46,5 млн. м3, та греблі висотою від 20 до 90 м. на висоті 140-150 м вище рівня Канівського водосховища спричинений розташуванням ГАЕС в районі особливо небезпечних екзогенних геологічних процесів. Разом із тим фактом, що ГАЕС буде діяти в зоні каскаду гігантських Дніпровських гребель дає підставу очікувати непрогнозованих наслідків з можливою великомасштабною техногенною катастрофою.
Порушення процедур Українського та міжнародного законодавства
Проект порушує процедури по державну екологічну експертизу, бо остання була затверджена без належної участі громадськості, зокрема без належних громадських слухань. Громадські природоохоронні організації вважають, що при підготовці проекту були порушені статті законів України «Про інформацію» та «Про звернення громадян», Конвенції про доступ до інформації, участь у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська конвенція), а також Постанови Кабінету Міністрів України № 1378 від 15 жовтня 2004 р. «Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».
Ігнорування рекомендацій Всесвітньої Комісії по Греблях
Підчас розробки проекту порушені майже всі рекомендації Всесвітньої Комісії по Греблях, включаючи отримання згоди населення шляхом консультацій з громадськістю та здійснення всебічного аналізу різних сценаріїв розвитку енергетичного сектору України.
Альтернативи проекту КГАЕС
У той самий час проект має альтернативи, що можуть більш ефективно з економічної, енергетичної, екологічної та стратегічних точок зору розв‘язати проблеми пікових навантажень в об’єднаних електромережі України. Найпростіший з них - не створювати проблему. Цього можна досягти комбінацією заходів з управління попитом та створення системи виробництва енергії з достатньою кількістю маневрових потужностей. Такий підхід також зекономить дефіцитне в країні пальне, виробляючи з нього енергію тільки тоді, коли на неї є попит, без додаткових втрат на зберіганні електрики.
Шістдесят відсотків встановлених генеруючих потужностей України скрадають ТЕС, які можуть експлуатуватися в маневрую чому режимі, проте 80% з них простоюють. Їх не потрібно будувати але їх потрібно реконструювати за новими технологіями для функціонувати на сучасному рівні ефективності.
Європейський Банк Реконструкції та Розвитку постійно висловлювався за необхідність підвищення енергоефективності, та розвиток відновлюваних джерел енергії. Тому нас бентежить готовність Банку підтримати проект, який має стільки вад та є частиною Стратегії де закладені усі ті кроки що їх критикували фахівці банку.
Банк має прикласти зусиль та допомогти українському уряду у розробці найбільш ефективної енергетичної стратегії та підтримати проекти направлені на підвищення енергоефективності та незалежності Української економіки.
За додатковою інформацією звертайтеся до Надії Шевченко,
Національний екологічний центр України / CEE Bankwatch Network,
тел. (044) 4940354, fax: (044) 4940354
nadia@bankwatch.org, www.bankwatch.org, www.necu.org.ua
