Сучасна фінансово-економічна криза та останні тенденції у сфері конструювання нового глобального безпекового простору кидають Україні виклик та створюють можливості. Але для того, щоб гідно відповісти на виклик і скористатися шансом, від України вимагається внутрішня громадянська, політична та економічна мобілізація, вдосконалення власного державного організму, поява у еліти стратегічного бачення майбутнього країни.
На думку директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія КУЛИКА, «головна зовнішня небезпека для Української держави полягає у тому, що посткризові фінансово-економічна система та нова архітектура глобальної і європейської безпеки, можуть скластися без урахування інтересів України. Нова безпекова ситуація, яка формується у світі, залишає все менше «вікон можливостей» для молодих держав, якою є і Україна. Стартові умови для України погіршуються ще й співпадінням піку економічної кризи з загостренням внутрішньополітичного протистояння, що робить нашу державу надзвичайно вразливою у контексті внутрішніх і зовнішніх загроз».
За словами Віталія КУЛИКА, «нинішня криза найбільш чітко оголила проблему недосконалості та розбалансованості існуючої політичної системи, неефективності значної частини державного менеджменту. Поведінка вітчизняного політичного класу має виключно реактивний характер – він лише реагує (рефлексує) на внутрішні і зовнішні загрози і змушений „грати” за нав’язаними із-зовні сценаріями. Особисті політичні амбіції основних нинішніх політичних гравців та їхня виключна налаштованість на конфронтаційність й надалі лише поглиблюватимуть дестабілізацію політичної ситуації та суттєво обмежуватимуть можливості основних державних інституцій у виробленні механізмів подолання економічної кризи в Україні, протистоянні деструктивним зовнішнім впливам, забезпеченню національної безпеки».
Проте нова влада в час так званого «санітарного періоду» набуття повноважень та кадрових призначень може здійснити необдумані дії, які продиктовані скоріше політико-корпоративними цілями, чим державницькою позицією.
Нова Адміністрація Президента України заявила про скорочення на 20% чисельності держапарату та видатків на утримання структур державної бюрократії. Такі заходи з економії коштів платників податків можна тільки вітати. Однак деякі ЗМІ повідомили про існування плану суттєво урізати і фінансування безпекової сфери держави, передовсім наукового забезпечення національної безпеки.
Як зазначив експерт з правових питань Олександр ПАЛІЙ, «ми вже були свідками спроби «реформування» системи державних аналітичних центрів та науково-аналітичного забезпечення РНБО України. Йдеться про скандально відомий указ президента Ющенка № 997 від 2008 року. Ним передбачалося фактичне руйнування системи двох науково-дослідницьких інститутів Радбезу, скорочення апарату СНБОУ та штату Нацонального інституту стратегічних досліджень. Тоді наукова громадськість, НАН України, відомі фахівці в сфері національної безпеки та міжнародних відносин виступили на захист Національного інституту проблем міжнародної безпеки. Їм вдалося відстояти безпекову науку від зазіхань помаранчевих «швондерів». В результаті тиску громадськості Ющенко відмінив свій указ».
Тепер існує реальна загроза наступити на ті ж самі граблі. «Під виглядом боротьби з «бюрократією», за нейтральними формулюваннями відносно «скорочення» і «об’єднання» знову може йтися про ліквідацію системи наукового забезпечення національної безпеки», – вважають експерти.
На сьогоднішній день Національний інститут проблем міжнародної безпеки – єдиний в Україні державний науково-дослідний заклад, який здійснює підготовку наукових кадрів, що спеціалізуються з питань національної, міжнародної й економічної безпеки, а Інститут В. Горбуліна – з питань екологічної й інформаційно-технічної безпеки. Ці інститути не мають аналогів ні в системі НАН України, ні в недержавному секторі think tanks.
Фактично розчерком пера може бути знищена фундаментальна наука про безпеку. Відновити науковий потенціал, знову зібрати провідних експертів під державним дахом буде практично не можливо. Їхні знання й досвід роботи будуть затребувані як приватними компаніями, так і недержавними аналітичними центрами. Але виграє чи від цього держава Україна?
За словами професора Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Валентина ЯКУШИКА, «в умовах «безпеко-центричного світу» дослідження проблем безпеки все більш актуалізуються, здобувають особливу гостроту, значимість і перспективність. Основним завданням системи інститутів РНБО з вивчення безпеки є систематичне дослідження всього комплексу політико-правових, соціально-економічних, техніко-технологічних і т.п. аспектів проблем міжнародної безпеки. У силу цього бажання «заощадити на науці» може обернутися не тільки своєрідним «відтоком мізків» (відходом професіоналів у недержавні структури), але й стати викликом національній безпеці. Тут бачиться типова ситуація конфлікту між короткостроковими й довгостроковими цілями – коли під час досягнення негайних інтересів (у яких домінують популістська або кар’єрна складові) у жертву приноситься стратегічна перспектива».
Сьогодні від України вимагається внутрішня громадянська, політична та економічна мобілізація, вдосконалення власного державного організму, поява у еліти стратегічного бачення майбутнього країни.
Президент Віктор Янукович та його команда вже окреслили певні орієнтири нової безпекової політики України. Насамперед йдеться про забезпечення зовнішньополітичної суб’єктності та нового регіонального лідерства України.
Президент чітко висловився за перехід від політики пасивного забезпечення геополітичного балансу інтересів України між Заходом та Росією, коли наша країна залишається заручником великої глобальної гри наддержав, до активної участі України у формуванні нового світового порядку.
Йдеться не лише про позаблоковий статус України, який є інструментом досягнення стабілізації та забезпечення лідерського положення в регіоні, але і про необхідність формування мосту між Заходом та Сходом. Ці ідеї відразу стали об’єктом атаки з боку експертів та політиків, які мислять в категоріях «холодної війни» та блокового протистояння.
Тому, на думку експертів, Віктору Януковичу варто не «економити» на безпековій науці та державних аналітичних центрах, а навпаки підтримувати їх, сприяти посиленню їх ролі у формуванні державної безпекової політики.
Контакти: вул. Івана Франко 15, оф.17, т/ф. +38(044)2348921, (050)3858282
E-mail.: cdpgs@ukr.net, info@politika.org.ua, cdpgs_2000@mail.ru
URL: www.politika.org.ua
