57% громадян Європейського Союзу висловлюють занепокоєння щодо еволюції штучного інтелекту, зазначає експерт Ради Європи.

Салла Назаренко підкреслила, що вдосконалення медіаграмотності не може здійснюватися без забезпечення захисту для професійних медіа.

36% громадян Європейського Союзу не мають впевненості у своїй здатності виявляти правдиву інформацію, а 57% висловлюють занепокоєння щодо впливу штучного інтелекту.

Про це повідомила експертка Ради Європи Салла Назаренко під час міжнародної конференції "Код довіри: інформаційна стійкість в часи війни та штучного інтелекту", організованої ГО "Український інститут медіа та комунікації".

За її інформацією, на сьогодні в країнах Європейського Союзу більше половини населення вважає, що має достатні цифрові навички для використання в повсякденному житті.

"На мій погляд, навички медіаграмотності є також дуже глибокими психологічними навичками, які зараз необхідні в нашому суспільстві. Я вважаю, що це завдання всіх, але держави мають стояти на чолі цього процесу. Ми всі знаємо, що зараз відбувається з фінансуванням громадянського суспільства в усьому світі. Тому, якщо держави не будуть приділяти увагу медіаграмотності та політиці медіаосвіти, громадянське суспільство мало що зможе зробити", -- каже Салла Назаренко.

За її словами, серед перших країн Європейського Союзу, що впровадили національну стратегію медіаосвіти, є Фінляндія. Політика цієї країни в цій сфері ґрунтується на принципах різноманітності, доступності та підтримці з боку різних учасників. Це ініціатива, що охоплює різні галузі і є складовою частиною численних національних стратегій, у тому числі тих, що стосуються безпеки. Крім того, особлива увага приділяється базовій освіті, що дозволяє розвивати медіаграмотність вже з дошкільного віку.

Вимоги до медіаграмотності постійно еволюціонують. Існує безліч різних аспектів медіаграмотності, а також зміни в суспільстві та культурі: старіння населення, збільшення кількості мігрантів, геополітичні зміни, проблеми зміни клімату — все це формує нові вимоги до навичок медіаосвіти. Коли обговорюємо штучний інтелект, ми недостатньо акцентуємо увагу на його вуглецевому сліді та екологічних ресурсах, які він використовує. Це серйозна проблема, і ми повинні приділяти більше уваги питанню стійкості.

Найзначнішою політикою в рамках Європейського Союзу є Директива, що регулює аудіовізуальні медіа-послуги. Я хочу підкреслити: навіть маючи високий рівень медіаграмотності, ми не зможемо досягти успіху, якщо не забезпечимо захист професійних медіа і журналістики. Отже, стан справ у журналістиці та свобода медіа є такими ж важливими, як і розвиток медіаграмотності, — зазначила експерт.

Зазначимо, що під час цього ж заходу Ганна Красноступ, директорка департаменту стратегічних комунікацій та популяризації української культури Міністерства культури, повідомила про те, що міністерство отримало підтвердження про участь громадян з тимчасово окупованих територій у Національному тестуванні з медіаграмотності.

Цього року тест на медіаграмотність, що проходив в Україні з 29 по 31 жовтня, вже вчетверте зібрав учасників. Він складався з 25 запитань, розподілених на 5 тематичних блоків, які охоплювали такі теми, як соціальні мережі, перевірка фактів, медіа, кібербезпека та штучний інтелект.