Аннелі Кольк: Україні необхідно зміцнювати свої позиції, щоб вона могла вести переговори з Росією на вигідних для себе умовах.

Естонська дипломатка, яка займає посаду надзвичайного і повноважного посла Естонської Республіки в Україні з 2023 року, Аннелі Кольк, в інтерв'ю для Еспресо поділилася інформацією про підтримку України, а також про співпрацю у цифровій та кібернетичній сферах між двома країнами. Вона також висловила свої погляди на те, яким чином має завершитися війна.

Україну відвідав прем'єр-міністр Естонської Республіки Кріш'ян Міхал. У межах візиту він зустрівся з українськими посадовцями та лідерами. Які ключові теми обговорювалися, і яких важливих результатів вдалося досягти?

Так, дійсно, прем'єр-міністр Естонії перебував в Україні два дні -- 9 і 10 грудня. Його програма була надзвичайно насиченою. Він провів зустрічі з прем'єр-міністром, президентом, міністром оборони, міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим і директором Інституту нафти і газу Олександром Литвиненком.

Також ми відвідали Трипілля, щоб продемонструвати руйнівні наслідки російських ракетних атак та їхній вплив на Україну. Окрім цього, прем'єр-міністр відкрив Естонсько-український кібер- та цифровий бізнес-форум. Тож це був дійсно інтенсивний і продуктивний візит.

Обговоримо, будь ласка, підтримку та допомогу, яку ми отримуємо з боку Естонії. Незважаючи на те, що ваша країна є досить компактною, навіть можна сказати, що вона дуже маленька, вона все ж забезпечує значну допомогу у співвідношенні до свого ВВП. Яким чином вам вдається досягти такого рівня підтримки?

Так, наша підтримка розпочалася ще у 2014 році, коли Росія окупувала Крим і частину українських територій. Уже тоді Естонія стала ініціаторкою санкційної політики в Європейському Союзі та докладала всіх можливих зусиль, щоб допомогти Україні. З початком повномасштабної війни наша допомога значно посилилася.

Аннелі Кольк, изображение: gettyimages

Ми, хоч і є невеличкою країною, але наші серця сповнені величезної щирості, подібно до українського народу. Наші нації мають спільну історію, адже як Україна, так і Естонія пережили важкі часи радянської окупації. Ми розуміємо, на що здатен ворог, і тому з перших днів агресії активно підтримували Україну. Протягом перших тижнів і місяців війни ми надали всю можливу допомогу з наших запасів.

Сьогодні народ Естонії разом із урядом і парламентом продовжує підтримувати Україну, докладаючи максимум зусиль. Ця допомога є щирою, теплою та від серця. Ми пишаємося можливістю бути поруч із вами в цей непростий час.

Тепер перейдемо до обговорення нашого спільного сусіда, про якого ви вже згадували. Обидві країни мають східний кордон з Росією, яка агресивно вторглася в Україну в 2022 році, а також здійснила анексію Криму у 2014 році. Яким чином Естонія, як країна, що безпосередньо межує з Росією, оцінює ситуацію з безпекою в регіоні та ті виклики, з якими наразі стикається Україна?

Зрозуміло, географічні межі залишаються незмінними. Ми завжди існували і будемо існувати по сусідству з Росією...

Сусідів не вибирають.

Так, дійсно, ми не маємо можливості вибирати своїх сусідів.

Ми завжди дотримувалися обережності, починаючи з відновлення нашої незалежності у 1991 році. Вторгнення Росії в Грузію в 2008 році стало для нас тривожним сигналом, який вказав на агресивні та небезпечні наміри режиму Путіна. Після подій 2014 року наша занепокоєність тільки посилилася, адже стало зрозуміло, чого насправді спроможний наш сусід.

На сьогодні ми почуваємося впевнено завдяки зусиллям, спрямованим на зміцнення власної безпеки, і тісній співпраці з нашими сусідами. Ми пишаємося тим, що є частиною НАТО, і розраховуємо на підтримку альянсу.

Ми з великим оптимізмом очікуємо, що скоро Україна стане частиною родини НАТО. Як союзники, ми матимемо можливість ще більш успішно боротися з різноманітними викликами та захищати наші спільні цінності.

Ми всі з великою надією чекаємо на те, що Україна стане частиною НАТО. Хоча, наскільки мені відомо, це питання, ймовірно, не буде вирішено найближчим часом, я впевнений, що цей історичний момент обов'язково настане в майбутньому.

Оскільки ми вже розглянули питання НАТО і безпеки, давайте перейдемо до ще одного ключового аспекту. Не так давно почали активно обговорювати можливість укладення мирних угод між Україною та Росією, особливо на фоні успіху Дональда Трампа на президентських виборах у Сполучених Штатах.

Як Естонія оцінює перспективи завершення війни? Якою є позиція естонського уряду щодо потенційних переговорів між Україною та Росією?

Як показує історія, кожна війна чи акт агресії зрештою завершується переговорами та укладанням певної мирної угоди. Отже, у підсумку повинна бути досягнута домовленість, у якій братимуть участь Україна, її союзники та держава-агресорка.

Однак ми впевнено стверджуємо, що жодне рішення не може бути прийняте без залучення України. Так само, жодне питання, що стосується Європи, не повинно вирішуватися без участі європейських країн у процесі переговорів. Ми активно підтримуємо Україну в її зусиллях захистити свої права, адже усвідомлюємо, що агресор, на жаль, реагує лише на силу.

Ось чому важливо посилити позиції України, щоб вона могла вести діалог з Росією на вигідних для себе умовах.

Проте слід пам’ятати про глибоку несправедливість цієї ситуації: одна країна агресивно нападає на іншу, що просто прагне миру, змушуючи її боротися за своє існування. В таких умовах які переговори можуть бути можливими?

Російська федерація зобов'язана повністю вивести свої війська з усіх українських земель, відновивши кордони, що існували в 1991 році. Окрім цього, вона повинна компенсувати Україні всі збитки, завдані під час агресії.

Аннелі Кольк, изображение: gettyimages

І, безумовно, необхідний міжнародний трибунал. Винуватці кожного злочину, включаючи ті, що скоєні керівництвом держави-агресорки, мають бути справедливо покарані. Тільки так можна досягти справедливості й запобігти повторенню подібної агресії в майбутньому.

Чи містить ця перспектива елементи взаєморозуміння серед європейських керівників?

Це ясна і впливова позиція Естонії, яку підтримують також наші сусідні країни.

Європа висловлює свою підтримку Україні, а Європейський Союз забезпечує їй суттєву допомогу. Усі усвідомлюють, що в Україні вирішуються критично важливі питання, і наслідки цієї жорстокої агресії вплинуть на основи глобального порядку, заснованого на правилах, а також сформують нову структуру європейської безпеки, яка матиме значення не лише в найближчій перспективі, але й, ймовірно, на багато років уперед.

Це абсолютно вірно. Ми маємо чимало інформації про фінансову, військову та гуманітарну допомогу, яку Естонія надає Україні, проте значно менше відомостей щодо вашої ролі в сфері ІТ-підтримки. Варто зазначити, що Естонія є однією з співголів так званої ІТ-коаліції.

Чи могли б ви поділитися додатковою інформацією про цю ІТ-коаліцію? Які результати були досягнуті на даний момент?

Звісно, я можу це зробити. Як я вже підкреслювала, наша країна не є великою, проте ми щиро намагаємося надати Україні допомогу в усіх можливих аспектах. Оскільки Естонія займає провідні позиції у галузі цифрових технологій, ми також активно сприяємо Україні в цьому секторі.

Зокрема, Естонія є частиною ІТ-коаліції та однією з країн-донорів Талліннського механізму. Нещодавно у Києві ми організували захід високого рівня в рамках цього механізму. Захід включав триденні кібернавчання, спрямовані на посилення кібербезпеки та обмін досвідом у цій критично важливій сфері.

Тут, у Києві?

Так, ми реалізували це спільно з нашими колегами з України. Багато людей знають, що естонці вирізняються своїми високими компетенціями в галузі ІТ та цифрових технологій. Ми застосовуємо цей досвід для підтримки розвитку в цій сфері.

Щиро вдячні вам! Ви значно сприяли нашій діяльності в гуманітарній області. Чи могли б ви поділитися більше інформацією про це?

Ми забезпечили гуманітарну підтримку на загальну суму більше 30 мільйонів євро.

Хочу підкреслити, що естонський народ щодня відправляє гуманітарну допомогу до України. Це генератори, ковдри, медикаменти та інші необхідні речі. Часто читаю в новинах, що з Естонії надходить дедалі більше допомоги.

Крім того, ми забезпечуємо військових на передовій транспортними засобами, серед яких є й медичні автомобілі.

Я переконана, що кожен житель Естонії щодня замислюється над тим, як підтримати Україну, і не лише в роздумах, а й активно діє, вносячи свій вклад у вашу боротьбу.

Це просто вражаюче! Дуже вдячний за це.

Наскільки мені відомо, приблизно рік тому естонські депутати прийняли закон, що надає можливість конфіскувати активи, які належать Росії. Які результати були досягнуті в цій сфері протягом останнього року?

Естонія стала однією з перших держав, що прийняли законодавство, яке дозволяє вилучати заморожені активи Росії. Ми зайняли провідну позицію у цьому питанні, адже вважаємо важливим використовувати не лише відсотки, а й самі активи для підтримки тих, хто постраждав від агресії з боку Росії.

Безумовно, процеси створення законів вимагають певного часу. Закон отримав схвалення парламенту, і наразі відповідні державні органи Естонії здійснюють необхідні кроки для його впровадження.

Не знаю, чи це на щастя, чи ні, але в нас небагато російських активів на території країни, адже ми обережно ставилися до цього питання протягом останніх 20 років. Однак ті активи, які є, мають важливе значення, оскільки цей закон створює прецедент. Він показує нашим європейським колегам, що такі заходи можливі, і підтверджує, що законодавство Європейського Союзу дозволяє такий тип конфіскації.

Ми сподіваємося, що дедалі більше держав перейматимуть наш досвід, підвищуючи тиск на агресора та відстоюючи справедливість.

Але чи наслідують вони вас?

Звичайно, ми активно співпрацюємо з колегами з інших держав Європейського Союзу, оскільки вони проявляють інтерес до нашого досвіду — до того, як ми втілили цей процес в життя і змогли прийняти необхідний закон. Я щиро сподіваюся і налаштований оптимістично на те, що дедалі більше країн буде йти нашим шляхом.

У мене є ще одне запитання щодо ухвалення цього закону. Процес пройшов гладко, чи були певні перешкоди?

Ні, все пройшло гладко. Естонський парламент, як представник народної волі, рішуче стоїть на боці України. Депутати чітко усвідомлюють, що на кону. Тому процес затвердження закону у нашому парламенті пройшов без будь-яких труднощів.

Зрозуміло. Моє наступне запитання стосується майбутнього після закінчення війни. Після перемоги розпочнеться масштабна відбудова України. Ця жорстока війна залишила значні руйнування, і країні знадобляться великі зусилля для відновлення. Наскільки мені відомо, Естонія планує активно долучитися до цих процесів.

Так, безумовно. Ми почали відновлювати Україну ще під час війни.

Естонія була першою державою, що розпочала цю ініціативу у 2022 році, оскільки вважаємо, що не слід відкладати відновлення до закінчення війни — процеси відбудови та реконструкції необхідно реалізовувати без зволікань. Ми обрали для нашої підтримки Житомирську область, де вже збудували дитячий садок, міст, а також реалізували ряд інших важливих проєктів.

Безумовно, ми будемо продовжувати цю діяльність і після закінчення війни, адже усвідомлюємо, що потреби населення зростуть. Багато українців, які внаслідок руйнувань змушені були залишити свої рідні місця і нині перебувають в Європі, бажають повернутися додому. Це створює необхідність в забезпеченні житлом, дитячими садками, навчальними закладами та іншою важливою інфраструктурою.

Ми твердо зобов'язуємося продовжувати підтримку й відбудову України після війни та щиро сподіваємося, що цей день настане дуже скоро.

Чи правильно я розумію, що ця співпраця, зокрема у сфері реконструкції, не обмежуватиметься лише Житомирською областю?

Ні, наша співпраця не обмежується лише Житомирською областю. Однак наш підхід до відбудови та розвитку виходить далеко за межі будівництва дитячих садків чи інших об'єктів. Ми зосереджуємося на комплексних рішеннях, таких як навчання вчителів, організація літніх таборів для дітей в Естонії та інтеграція кожного проєкту в річний або безперервний процес.

Хоча ми активно надаємо допомогу й іншим регіонам, що потребують термінової підтримки, наші основні зусилля зосереджені на Житомирській області, оскільки ми прагнемо досягти сталого та тривалого розвитку саме тут.

Чи зацікавлений естонський бізнес інвестувати в Україну зараз і після війни?

Станом на сьогодні, обстановка ускладнена через безперервні бойові дії та агресивні удари з боку Росії. Тим не менш, естонські компанії продовжують проявляти значний інтерес до інвестицій в Україну.

Слід зазначити, що до початку великої війни багато естонських фірм вже активно діяли на українському ринку. Нажаль, деякі з них мали свої виробничі потужності в тих областях, які нині під контролем російських військ. Незважаючи на ці виклики, зацікавленість у співпраці з Україною залишається на високому рівні.

Ще один важливий напрямок підтримки з боку Естонії -- це надання притулку громадянам України, які були змушені тікати від війни в лютому 2022 року. Чи можете ви поділитися статистикою щодо того, скільки українців нині перебуває в Естонії під захистом вашого уряду?

На сьогодні в Естонії налічується близько 40 тисяч українців.

Виходячи з інформації, яку я отримую з естонських видань та медіа, можна зробити висновок, що вони успішно адаптувалися і в цілому задоволені своїм життям тут. Проте, слід зазначити, що їх турботи щодо ситуації в Україні залишаються актуальними, і вони активно переживають за своїх рідних.

Ми також заснували дві навчальні заклади для українських дітей, щоб надати їм шанс на освіту та допомогти легше інтегруватися в нове середовище.

Аннелі Кольк, изображение: gettyimages

Дві школи?

Так. В одній зі шкіл діти мають можливість навчатися за українською програмою паралельно з естонською. Ми вважаємо, що збереження мови та культури є надзвичайно важливим.

Сподіваюся, що українці в Естонії відчувають себе комфортно, наскільки це можливо в цих умовах.

Я переконаний, що у них також така ж думка.

Гаразд, перейдемо до наступної теми. Я щиро вірю, що через кілька років Україна зможе стати повноправним членом Європейського Союзу. Проте, перш ніж це станеться, необхідно буде здійснити важливі кроки, вирішити ряд внутрішніх проблем і реалізувати необхідні реформи.

В ролі посла Естонської Республіки в Україні, що проживає та працює в цій країні, я хотів би дізнатися вашу думку щодо досягнень України на сьогоднішній день, а також про те, які кроки ще потрібно здійснити для набуття членства в Європейському Союзі. На яких аспектах, на вашу думку, варто зосередити увагу?

Це питання заслуговує на багато уваги, і я могла б говорити про нього безкінечно, адже воно охоплює не лише кілька простих дій, а й цілу низку заходів, які потрібно реалізувати країні для вступу до Європейського Союзу. Багато з цих заходів мають технічний характер, але також вимагають суттєвих змін у законодавчій базі.

У Естонії шлях до Європейського Союзу зайняв близько семи років. Для України цей процес ускладнений через війну та фінансові виклики, пов'язані з нею.

Однак те, що я бачу, викликає великий оптимізм. Український парламент дуже швидко ухвалює необхідні реформи та закони. Я впевнена, що Україна зможе стати членом Європейського Союзу швидше, ніж це вдалося нам.

Однак попереду залишається чимало завдань. Кожна галузь повинна бути адаптована до норм і стандартів Європейського Союзу. Це вимагатиме ухвалення цілого ряду законодавчих актів ЄС.

На щастя, у вас є безліч друзів у Європі, готових прийти на допомогу. Багато країн ЄС визначили одну або кілька сфер, у яких вони надають підтримку Україні. Крім того, ви вже маєте численних союзників у рамках Європейського Союзу, які сприяють вашій підготовці до цього важливого етапу.

Я усвідомлюю, про кого ви маєте на увазі, і повністю поділяю думку, що в нас є чимало друзів за межами України, які активно сприяють нашому прагненню до вступу в ЄС. Однак я також розумію, що без виконання наших зобов'язань тут, в Україні, це залишиться лише мрією.

Як українець, я переконаний, що корупція є однією з головних перешкод на нашому шляху до європейської інтеграції.

Спираючись на ваш досвід, коли Естонія працювала над вступом до Європейського Союзу, яку б ви дали нам пораду, щоб подолати цю проблему та успішно пройти цей складний шлях?

Хочу зазначити, що верховенство права, захист фундаментальних прав та ефективна антикорупційна політика -- це ключові питання, які важливі у всьому світі, не лише для України. Кожна країна, яка прагне приєднатися до Європейського Союзу, повинна відповідати цим стандартам і впроваджувати необхідні норми.

Я рекомендую активно підтримувати близький діалог з Європейським Союзом та його представниками, щоб мати ясне уявлення про конкретні реформи, які потрібно реалізувати, та нормативні акти, що необхідно ухвалити. Також важливо налагодити співпрацю з країнами, які нещодавно пройшли через подібні зміни, такими як Естонія або інші балтійські держави. Їхній досвід може виявитися надзвичайно корисним.

Кожного разу, коли спостерігаю за Ольгою Стефанишиною та її командою, їхня рішучість вселяє в мене впевненість у тому, що Україна здатна впоратися з будь-якими труднощами.

Основне — це дотримуватись визначених норм і виконувати всі вимоги. Усе решта неодмінно прийде з часом.

Цікаво, яка була основна проблема, що постала перед Естонією перед її вступом до Європейського Союзу?

Ми не стикалися з серйозними проблемами, хоча, звісно, були певні виклики, пов'язані з питаннями національних меншин та їхніх прав.

У той період ми мали надзвичайно кваліфікованого головного переговорника, і завдяки його майстерності, а також старанням команди, ми змогли впоратися з усіма викликами. В цілому, не виникло суттєвих проблем у жодній конкретній області, які могли б стати істотною перешкодою.

Ви вже торкнулися теми національних меншин. Чи можна вважати росіян національною меншиною в Естонії?

Ні, у нас є й інші народи, які вважаються національними меншинами. У нас є білоруси та багато інших національностей, які живуть в Естонії і вважають Естонію своїм домом.

Обговорюючи росіян, виходячи з розповідей моєї дочки, котра тепер мешкає в Естонії, я усвідомив, що значна частина російськомовних естонців не проявляє бажання інтегруватися в естонське суспільство, відмовляючись вивчати естонську мову або, як вони висловлюються, 'ставати естонцями.' Чи справді це є проблемою?

Безумовно, серед російськомовних естонців ще є ті, хто не хоче вивчати естонську мову чи отримувати естонське громадянство. Проте таких людей стало значно менше, ніж 30 чи навіть 20 років тому. Водночас ніхто не може змусити когось набути громадянство певної країни -- це особисте рішення кожної людини.

Багато з них мають статус постійних резидентів з посвідкою на проживання Європейського Союзу, що дає їм змогу вільно подорожувати між Росією та країнами-членами ЄС.

Слід підкреслити, що нове покоління все більш усвідомлює значущість вивчення естонської мови для отримання якісної освіти та розвитку кар'єрних можливостей. Вони активно впроваджуються в естонське суспільство, що є ознакою позитивних змін.

Я від щирого серця сподіваюся, що вони знайдуть своє місце в новій системі.

Моє наступне питання стосується можливостей подальшої співпраці між Україною та Естонією. Які важливі сфери можуть слугувати фундаментом для нашого партнерства?

Я можу вказати на багато галузей, але на першому місці, безсумнівно, стоїть оборонна промисловість.

Естонські та українські оборонні підприємства вже демонструють високий рівень співпраці. Естонія усвідомлює, що Україна нині перебуває в умовах активних бойових дій і має безцінний досвід та інформацію з фронту в режимі реального часу. Багато естонських компаній проводять випробування своєї продукції в партнерстві з українськими колегами. Оборонний сектор, без сумніву, стане одним із ключових напрямків, що зазнає значного розвитку найближчим часом.

Другим ключовим напрямком є цифрова та кібернетична сфера.

Естонія та Україна входять до числа найбільш розвинених у цифровому аспекті країн світу. У цій сфері Естонії також є чому повчитися в України, яка продемонструвала вражаючі досягнення. Водночас Естонія готова поділитися своїм досвідом із впровадження цифрових інновацій. Як невелика країна, Естонія має перевагу в швидкості адаптації та реалізації нових технологій.

На мою думку, саме ці два напрямки -- оборонний сектор та цифрові й кібер-технології -- будуть ключовими у співпраці між нашими країнами, як у короткостроковій перспективі, так і після завершення війни.

Отже, ви не тільки плануєте підтримувати нас, але й сподіваєтеся на нашу допомогу в деяких аспектах.

Щиро вдячний. Моє фінальне запитання стосується інциденту, що трапився приблизно місяць тому. На жаль, частини російського військового безпілотника приземлилися на вашу територію. Сподіваюся, всі залишилися неушкодженими і ситуація вирішилася без серйозних наслідків. Яке враження цей випадок справив на ваших колег у дипломатичній сфері?

На жаль, будівля, де я проживаю, зазнала ушкоджень внаслідок атаки російського дрону.

В той час я знаходилася вдома. Спочатку ми з чоловіком ховалися в укритті, адже це була одна з тих ночей, коли повітряна тривога могла затягнутися на чотири, п'ять або навіть шість годин. Через поганий зв'язок у підземеллі ми не могли отримувати свіжі новини. Коли ж ми помітили, що сигнал тривоги нарешті закінчився, вирішили повернутися в квартиру. І саме в цей момент сталося те, що сталося.

Чи перебували ви в приміщенні в цей момент?

Так, ми були в квартирі, але одразу вирішили піти звідти. Хочу скористатися нагодою, щоб подякувати рятувальникам і працівникам поліції, які миттєво прибули до нашого будинку. Я щиро вдячна всім за оперативну допомогу та підтримку.

Особлива подяка моїм колегам у посольстві та в естонських міністерствах, які щиро хвилювалися за нас. На щастя, з нами все було гаразд.

Цей досвід лише зміцнив нашу рішучість допомагати Україні. Ми особисто відчули те, що переживають українці щодня -- як дрони літають біля будинків навіть у такому великому місті, як Київ. Ми впізнаємо їх на звук і тепер знаємо, як це, коли безпілотник влучає у твій будинок. Це сповнює нас ще більшою рішучістю діяти і підтримувати вас.

Цей досвід дав мені можливість глибше усвідомити, з якими труднощами стикаються українці щодня. На щастя, у нашій оселі ніхто не зазнав шкоди. Проте ми постійно натрапляємо на новини про те, як під час подібних атак втрачають життя невинні українці.

Сподіваюся, що, ділячись своїм досвідом, ми зможемо донести до світу, що ця війна реальна. Вона триває у великих містах, маленьких містечках і селах, а Росія свідомо обирає своєю мішенню цивільне населення. Я звикла називати речі своїми іменами, тому це геноцид і воєнний злочин.