Заможні, але без свободи: BBC розкриває, як Путін контролює російських мільярдерів у часи війни.

Лише кілька людей змогли вирватися з країни, оскільки наважилися озвучити свою думку стосовно війни.

У період війни з Україною число мільярдерів у Росії досягло небувалих висот, проте за чверть століття правління Володимира Путіна, який виступає в ролі диктатора, заможні та впливові особи країни, відомі як олігархи, фактично втратили більшість свого політичного впливу. Таку інформацію надає BBC.

"Це позитивні новини для президента Росії. Західні санкції не змогли зробити з надмірно багатих його ворогів, а його стратегія 'батога та пряника' перетворила їх на безмовних союзників", - йдеться в статті.

Зокрема, колишній банківський магнат Олег Тіньков добре усвідомлює, як діє влада. На наступний день після того, як він охарактеризував війну на своїй Instagram-сторінці як "божевільну", представники Кремля звернулися до його керівництва. Тоді їм було повідомлено, що його банк "Тінькофф", який на той момент займав друге місце за розмірами в Росії, буде націоналізовано, якщо не буде припинено всі зв'язки з його засновником.

"Обговорення ціни було неможливим. Це нагадувало ситуацію з заручником – береш те, що тобі дають. Я не мав можливості вести переговори", - поділився Тіньков у розмові з The New York Times.

Протягом наступного тижня компанія, що має зв'язки з пʼятим найбагатшим підприємцем Росії Володимиром Потаніним, оголосила про придбання банку. Як зазначив Тіньков, угода була укладена лише за 3% від реальної вартості активу.

Тому мільярдер втратив майже 9 млрд доларів свого колишнього статку та покинув Росію.

"Це дуже відрізняється від того, як було до того, коли Путін став президентом. У роки після розпаду Радянського Союзу деякі росіяни стали неймовірно багатими, заволодівши величезними підприємствами, що раніше належали державі, і скориставшись можливостями зароджуваного капіталізму в їхній країні. Їхнє новонабуте багатство принесло їм вплив і владу в період політичних потрясінь, і вони стали відомі як олігархи", - нагадали в BBC.

Відомо, що один із найбільш впливових олігархів Росії, Борис Березовський, стверджував, що саме він сприяв підняттю Володимира Путіна на президентську посаду у 2000 році. Проте згодом він висловив жалку щодо цього свого рішення.

"Я не уявляв, що він стане жадібним тираном та узурпатором, людиною, яка нехтуватиме свободою і гальмуватиме прогрес Росії," - зазначив він ще в 2012 році.

Згідно з повідомленнями BBC, Березовський, можливо, дещо завищував свою значимість, але інші російські олігархи безумовно мали можливість впливати на вищі рівні влади.

Отже, коли Путін скликав найзаможніших осіб Росії до Кремля всього через кілька годин після початку повномасштабної агресії проти України, вони не мали можливості заперечити йому, навіть усвідомлюючи, що їхні багатства можуть зазнати значних втрат.

"Сподіваюся, що в цих нових умовах ми будемо працювати разом так само добре і не менш ефективно", - сказав тоді їм російський диктатор.

Один із репортерів, що перебував на цій зустрічі, охарактеризував мільярдерів, які зібралися, як "втомлених та з підібраними обличчями".

"З моменту вторгнення майже всі російські мегабагатії мовчать, а ті небагато, хто публічно виступив проти нього, змушені були покинути свою країну і залишити значну частину свого багатства", - підкреслили у публікації.

Згідно з інформацією, наданою BBC, найбільш заможні особи Росії мають істотний вплив на військові операції президента Путіна. Серед них є 37 підприємців, які були запрошені до Кремля 24 лютого 2022 року та потрапили під дію західних санкцій.

Навіть у випадку, якщо хтось із них мав намір втекти на Захід зі своїми фінансами, санкції унеможливили б таку можливість.

"Захід вживав усіх заходів для того, щоб російські мільярдери об'єдналися під одним прапором," - зазначив Олександр Коляндр з Центру аналізу європейської політики (CEPA).

Вихід міжнародних компаній з Росії внаслідок вторгнення в Україну призвів до утворення вакууму, який швидко заповнили підприємці, що підтримують Кремль, отримавши можливість за низькими цінами придбати прибуткові активи. Як зазначає Олександра Прокопенко з Центру Карнегі "Росія-Євразія", це стало основою для формування нової "армії потужних і активних лоялістів".

"Їхнє майбутнє благополуччя залежить від продовження конфронтації між Росією і Заходом, а їхнім найгіршим страхом є повернення попереднього власника", - підкреслила вона.

Раніше було зазначено, що російська промисловість переживає одну з найгостріших криз з часів 90-х років. За інформацією керівників провідних промислових підприємств, нинішня ситуація з реалізацією їхньої продукції є найскладнішою з 1998 року.

Темпи зростання валового внутрішнього продукту практично зупинилися, а промисловий сектор потрапив у стан рецесії. У листопаді виробництво в Росії знизилося на 0,7% у порівнянні з минулим роком: в металургійній галузі спостерігалося падіння на 4,1%, у хімічній промисловості - на 1,7%, а машинобудування зазнало зниження на 5,4%. Вперше за останні 15 років виробництво харчових продуктів також зменшилося на 0,8%, як повідомляє видання The Moscow Times.

Водночас Bloomberg писав, що стрімке зростання рубля небезпечне для військової економіки Росії. Аналітики кажуть, що переоцінений рубль підриває конкурентоспроможність.

Вони зазначили, що таким чином Росія насправді "втрачає свої природні переваги в якості енергетичної держави, надаючи іноземним споживачам більш вигідні умови, ніж місцевим виробникам, що негативно впливає на інвестиційну привабливість країни".