"Без судебного разбирательства". Чем же Андрей Портнов занимался перед преступлением?
На піку повномасштабної агресії колишній впливовий партнер експрезидента Віктора Януковича, Андрій Портнов, один із ключових непублічних кураторів правоохоронних органів України, втік з території країни.
Останні публікації в колись активному Telegram-каналі юриста мають дату січня 2022 року. Марафон численних інтерв'ю завершився. Єдина інформація про Портнова, яку автори цього матеріалу отримували від джерел у політичних та бізнесових колах протягом перших двох років великої війни, полягає в тому, що він оселився в Туреччині. Дехто стверджував, що бачив його в аеропорту Стамбула, інші ж запевняли, що він живе разом з родиною у віллі на курорті Бодрум.
Однак, попри зміни в політичному та силовому середовищі України, постать Портнова продовжує залишатися на поверхні. Хоча його Telegram-канал не активний, його вплив відчувається в судових verdictах, у справах, що веде ДБР, у змінених власниках нерухомості та в підтримці певних політичних діячів.
Навесні 2022 року журналісти проєкту "Схеми" виявили, що Андрій Портнов передав великий маєток під Києвом на своїх дітей. Операцією з переоформлення власності в Україні займалися юристи, яким Портнов надав довіреність, оформлену в січні в Мадриді. Згідно з інформацією, отриманою від УП, родина політика переїхала до Іспанії влітку минулого року.
На початку квітня цього року читачі "Української правди" помітили Портнова з родиною в одному з п'ятизіркових готелів на іспанському острові Тенерифе. У цьому ж місяці його бачили в одному з ресторанів іспанської Марбельї.
За кілька тижнів журналісти "Української правди" збирались вирушити до Іспанії на пошуки Портнова.
Проте 21 травня його вбили неподалік американської школи в околицях Мадрида. Згодом УП отримала інформацію про те, що напередодні трагедії Портнов таємно прибув до України, де зустрічався з впливовими українськими посадовцями.
"Українська правда" розслідувала, що робив Портнов під час масштабного конфлікту, чому його називають творцем суддівської системи, а також хто міг бажати усунути одну з найвпливовіших непублічних постатей в українській правосудній історії.
"З усіма значущими персонами він співпрацював. Його важко було замінити. Коломойський. Фірташ. Ахметов", - зазначає один із впливових українських підприємців у бесіді з "Українською правдою" після новини про смерть Андрія Портнова.
Відомості про вбивство колишнього заступника голови Адміністрації Януковича в околицях Мадрида миттєво перетворилися на одну з ключових тем у політичних колах.
Різні джерела висували суперечливі версії - від побутового конфлікту до цілеспрямованої операції російських спецслужб. Але всі співрозмовники, з якими спілкувалися журналісти УП, сходяться в одному: попри відсутність у публічному просторі, Портнов увесь цей час залишався частиною системи - впливовою й активною.
Андрій Портнов знову приїхав до України напередодні інавгурації Володимира Зеленського навесні 2019 року. Він навіть мав змогу публічно відвідати президентський офіс.
Окрім багатьох судових переслідувань журналістів, він також справляв вплив на судові процеси в Україні та на діяльність слідчих органів, зокрема Державного бюро розслідувань.
"Без сумніву, він був шахістом надзвичайного калібру, справжнім хрещеним батьком суддівської системи. Жоден інший гравець не мав змоги створити таку структуру і управляти нею з такою майстерністю. Це вимагало від нього багатьох років праці, а під час президентства Зеленського ця система досягла безмовної досконалості", - ділиться в розмові з УП один з колишніх керівників силового блоку, який довгий час був знайомий з Портновим.
Судова система, яку роками будував Андрій Портнов, трималася на особистій відданості, кар'єрних послугах і точковому контролі над ключовими судами столиці.
Після його повернення в Україну у 2019 році ця структура не лише зберегла свої позиції, але й змогла адаптуватись до нових умов влади, що призвело до збільшення її впливу та недоторканності.
У центрі цієї структури - судді, призначення яких збігалися з періодами найбільшої активності Портнова та його зв'язками у силових органах.
Так і до сьогодні, за словами кількох джерел УП, Портнов мав вплив на Печерський районний суд Києва, керівником якого є Руслан Козлов.
Попри законодавчі норми, які обмежують перебування на цій посаді лише двома термінами (один термін триває три роки - УП), Козлов залишається головою суду вже четвертий раз підряд. У його суді розглядаються важливі справи, пов'язані з Національною поліцією та Державним бюро розслідувань.
Ще одним ключовим судом у системі Портнова є Шевченківський районний суд Києва. З 2020 року його очолює Євген Мартинов. Саме сюди надходять справи від СБУ та Бюро економічної безпеки (БЕБ), що включають провадження щодо держзради, корупційних злочинів та фінансових маніпуляцій. У професійних колах цей суд не раз ставав предметом обговорення в контексті вибіркового правосуддя.
Третім ключовим судом у правовій ієрархії при ухваленні важливих для влади рішень до останнього залишався Київський апеляційний суд. Заступник голови, Володимир Мельник, очолює кримінальну палату. За словами джерел, він був давнім і перевіреним контактом Портнова - його людиною ще з початку 2010-х.
Цей суд виступає як фільтр для апеляцій у важливих кримінальних справах, які включають справи, пов’язані з високопосадовцями та представниками правоохоронних органів. Таке рішення забезпечувало не тільки політичний вплив, але й слугувало захистом від "недоцільних" рішень на вищих щаблях.
Відновлення контролю Портнова над судовими інститутами після його повернення в Україну в 2019 році стало можливим не тільки завдяки його давнім контактам, але й через політичну інерцію.
Під новим керівництвом жодна з ключових ланок впливу не була ліквідована; натомість, багато з них отримали додаткові ресурси та захист.
"За часів Януковича він не мав такої влади, як тепер," - підсумовує один із представників великого бізнесу, з яким юрист регулярно взаємодіяв. Діяльність фінансово-промислових груп супроводжується численними судовими тяжбами. У тих випадках, де немає чітких правил, практично завжди можна зустріти Портнова. Зокрема, він надавав юридичну підтримку Рінату Ахметову у гучній справі "Роттердам+".
Можливо, саме тому версія вбивства Портнова через бізнесову помсту або особистий конфлікт на професійному ґрунті з'явилася однією з перших у політичних та бізнесових колах. Українська сторона також розглядає російський слід, а оточення Портнова каже, що це могла бути помста міжнародного наркокартелю "Хімпром".
Володимир Сівкович, який раніше обіймав посаду ексзаступника секретаря РНБО та віцепрем'єра, нині є підозрюваним у справі про державну зраду. Його вважають одним із ключових елементів російського впливу в Україні.
На думку респондентів з оточення Портнова, його взаємини з Сівковичем залишалися напруженими навіть тоді, коли обидва займали ключові позиції в президентській структурі Віктора Януковича.
Досліджуйте також: Агент з прізвиськом "Котигорошко"? Інформація про справу колишнього керівника кримського СБУ Олега Кулініча, якого звинувачують у зраді державі.
У липні 2022 року прізвище Сівковича вкотре виринуло із забуття. Це сталося після того, як був затриманий колишній очільник СБУ у Криму Олег Кулініч.
За інформацією слідчих з СБУ та ДБР, підозрюваного звинувачують у державній зраді, організації злочинного угрупування та співпраці з російськими спецслужбами. Зокрема, колишньому чиновнику інкримінують сприяння у підготовці до повномасштабного вторгнення з боку Росії та передачу інформації ворогові.
У межах кримінального провадження правоохоронні органи оприлюднили уривки аудіозаписів бесід між Кулінічем і Сівковичем, які, згідно з версією слідства, свідчать про їхню спільну діяльність на користь ФСБ Росії.
Кулініч не раз висловлював думку, що за його ситуацією стоїть Андрій Портнов. На його переконання, Портнов використовує свої можливості для здійснення помсти, адже саме Кулініч раніше ініціював справи проти нього.
Українські правоохоронці наразі розглядають російський слід у вбивстві одіозного юриста як пріоритетну версію. Втім, коло осіб та конфліктів, у яких фігурував юрист, набагато ширше.
Навіть серед кола людей навколо Портнова обговорюють кілька можливих теорій щодо його вбивства.
Однією з найрезонансніших справ останніх років, до якої Андрій Портнов мав безпосередній стосунок, стало кримінальне провадження проти п'ятого президента України Петра Порошенка за звинуваченням у державній зраді. Йдеться про так звану "вугільну справу".
Офіційно цю справу вела Державне бюро розслідувань під керівництвом Олексія Сухачова. За даними УП, що надходять з урядових джерел, Андрій Портнов активно контролював і координував дії слідчих з моменту, коли справа була активована в грудні 2021 року. Після тривалого періоду затишшя та імітації слідства, розслідування несподівано отримало новий імпульс - одразу після засідання РНБО, яке підтримало санкційні заходи проти ряду політичних діячів, в тому числі Порошенка.
Обговорювалася схема, про яку "Українська правда" вперше повідомила в 2016 році: замість імпорту вугілля з Південної Африки, в Україну постачали вугілля з територій, що знаходяться під контролем окупантів у Донбасі. Серед ініціаторів цієї схеми фігурували Петро Порошенко та Віктор Медведчук.
"Портнов роками добивався персонального реваншу. Його головною ціллю завжди був Порошенко - політичний антагоніст і людина, яка не стримала свого часу обіцянки перед ним. "Вугільна справа" стала його особистим проєктом", - стверджує один із співрозмовників УП, знайомий із внутрішньою логікою справи.
Печерський районний суд у Києві, що є важливою частиною системи Портнова, встановив обмеження на час, відведений для ознайомлення захисту з матеріалами справи. Як зазначив адвокат Порошенка Ілля Новіков, це рішення стало засобом тиску.
І хоча наразі навіть невідомо, в якому суді розглядатиметься справа, за лаштунками це рішення контролює та сама вертикаль, яку залишив по собі Портнов і яка досі не зазнала змін. У Петра Порошенка називають Портнова головним заявником і куратором по більшості справ, у яких фігурує політик.
Після свого повернення до України в 2019 році Андрій Портнов отримав від неформальної групи олігарха Ігоря Коломойського дебаркадер для проживання на живописній дамбі в престижному селищі Козин під Києвом. У 2023 році, після арешту Коломойського, за словами близьких друзів Портнова, олігарх звернувся до нього за юридичною підтримкою, проте отримав відмову.
У співбесідах з представниками "Української правди" джерела з різних правоохоронних органів повідомляють про регулярні загрози та натяки на адресу прокурорів та інших учасників процесу з боку олігарха.
На думку самого Коломойського, державні органи не змогли підтвердити жодну економічну провину, тому вирішили покласти на нього відповідальність за, здавалося б, патріотичний вчинок: очолити Дніпропетровську обласну державну адміністрацію у 2014 році.
Цю версію підтверджують і деякі представники правоохоронних органів, які мають стосунок до цих справ. Зокрема, джерела "Української правди" в Національному антикорупційному бюро вважають, що якби Коломойський не обіймав посаду губернатора, ймовірність того, що він став би об'єктом розслідування НАБУ, була б мінімальною.
Кримінальні справи, що стосуються ймовірної боротьби з суперниками, що мали місце два десятиліття тому (зокрема, справа про замах на життя адвоката Сергія Карпенка), за інформацією людей, які оточують Портнова, виникли без його залучення. Однак тісні стосунки Портнова з Олегом Татаровим, які він підтримував до самого кінця, могли дати Коломойському підстави вважати, що той прийняв сторону обвинувачення.
За даними співрозмовників у правоохоронних органах, доказів можливої участі Коломойського в організації вбивства Портнова наразі немає. Як і немає впевненості в тому, що олігарх зможе вирішити свої проблеми із законом після зміни влади, важливим "бек-офісом" якої був Андрій Портнов.
На початку грудня минулого року в медіапейзаже з'явилася новина, яка для більшості залишилася майже непоміченою через давно втрачену популярність її головного героя.
2 грудня співробітники Державного бюро розслідувань затримали колишнього заступника голови Вищого господарського суду України Артура Ємельянова, який налагодив "бізнес" на основі судових рішень. Варто зазначити, що цей чиновник займав свою посаду більше десяти років тому.
Як вдалося встановити журналістам, після відставки колишній державний службовець спромігся набути велику кількість готелів та об'єктів нерухомості по всьому світу. І, судячи зі сторінок у соціальних мережах, регулярно бував в Україні після початку повномасштабного вторгнення. Зокрема з волонтерською метою.
Після чергового такого візиту, в момент, коли колишній суддя Ємельянов намагався залишити країну, його заарештували.
Видання "Судовий репортер", яке моніторить справи Ємельянова багато років, у січні поточного року писало:
У 2016 році Ємельянову було висунуто звинувачення за втручання у діяльність суду. У 2020 році справу, в якій також фігурували ще чотири співробітники судового апарату, передали до Дніпровського суду в Києві, де, ймовірно, вона залишиться поза увагою. Для контексту: підготовче засідання тривало два роки, і всього за місяць до початку повномасштабної війни планувалося розпочати розгляд справи по суті.
У вересні 2023 року з'явилася нова справа, коли слідчі Державного бюро розслідувань виділили документи з кримінального провадження. У цьому випадку Ємельянов виступав як заявник і потерпілий від шахрайських дій колишніх бізнес-партнерів його ексдружини.
Як говорить Ємельянов, у цьому кримінальному провадженні були докази скоєння злочину щодо нього, його колишньої дружини та ще однієї особи. Але потім зі справи взяли 10 аркушів із "наклепом" нардепа-втікача Дейдея, допитом одного з підозрюваних, і сфабрикували "нову кримінальну справу" - пособництво державі-агресору. У Ємельянова і його оточення почалися обшуки, інформація просочилася у ЗМІ, але до підозри в пособництві РФ не дійшло. Ємельянов тоді дав інтерв'ю і пояснив, що сприймає це як замовлення і спробу його дискредитації.
Через рік колишньому судді нарешті висунули обвинувачення, але лише за корупційні дії.
На засіданнях суду Ємельянов стверджував, що справа є замовною та заважає йому виконувати свої обов'язки як адвоката.
Конфлікт між Портновим і суддями Ємельяновим та Татьковим (останній колись очолював Вищий господарський суд України) виник ще за часів президентства Януковича. Ці двоє впливових осіб не бажали підпорядковуватися системі, яку встановлював Портнов. Більше того, їм вдалося зберегти свою незалежність, що в очах донецького клану сприймалося як певна загроза монополії Портнова.
Після того їхні шляхи майже не перетинались - аж поки Ємельянов не потрапив у поле зору ДБР, яким опікувався Портнов.
Ємельянова взяли під варту півроку тому, і з того часу він знаходиться в слідчому ізоляторі. Як повідомляють джерела УП серед близького оточення колишнього судді, його прохання про переведення до платної камери з більш комфортними умовами було відхилене.
Між Костянтином Жеваго та Портновим існували тривалі суперечки.
У минулому наймолодший олігарх України мав можливість безпосередньо спілкуватися з президентом Януковичем, щоб висловлювати свої претензії на адресу Портнова. Ці скарги регулярно створювали проблеми для Портнова, згадує один з його старих знайомих.
Тому, коли у Жеваго почались проблеми із законом, Портнов мав особисті амбіції допомогти олігарху втратити майже всі активи. Що, авжеж, ніяк не скасовує ані їхнього олігархічного походження, ані наявності можливих зловживань з боку мільярдера.
Цю версію розглядає оточення Портнова, зокрема через зухвалий характер вбивства.
Міжнародний наркокартель, що носить назву "Хімпром" і має активність також в Україні, славиться надзвичайно жорстокими способами протидії тим, хто намагається провести розслідування проти його діяльності.
Зокрема, за інформацією джерел УП у правоохоронних органах, деяких опонентів угруповання обливали кислотою, а силовиків, які проводили ті чи інші слідчі дії стосовно учасників наркокартеля, залякували не лише особисто, а й використовували тиск на родини.
У 2019 році правоохоронні органи вперше офіційно оголосили про існування злочинного угруповання після проведення численних обшуків і затримань.
Під час розслідування було виявлено, що в 2014 році на території України виникла стабільна ієрархічна злочинна структура, до якої належали як українці, так і громадяни інших країн, зокрема з Російської Федерації.
Після того, як українські правоохоронці активізували дії проти "Хімпром", колишні співробітники правоохоронних органів звернулись до Портнова з проханням про допомогу в захисті. Однак вони отримали категоричну відмову.
Цю інформацію підтвердили кілька осіб, близьких до юриста. Справи, пов'язані з наркокартелем, часто розглядалися, зокрема, в Печерському суді, який здобув репутацію завдяки своїм зв'язкам із Портновим.
Згідно з інформацією, отриманою від знайомих юриста, він мав глибоке розуміння роботи "Хімпрома". За даними українських правоохоронних органів, до цієї справи можуть бути причетні народні депутати, судді, представники прокуратури та інші особи.
На даний момент Єгор Буркін, що вважається лідером неформальної групи, ховається в Мексиці. Українська влада вже подала запит на його екстрадицію і наразі очікує відповіді від мексиканських органів.
Згідно з думками оточення Портнова, дане вбивство юриста могло слугувати "знаковим" повідомленням для Олега Татарова.
Більшість тих, хто працював із Портновим або мав стосунок до судової чи силової системи, прямо кажуть: "суддівську мафію" неможливо приручити чи передати у спадок. Це не робиться за день, тиждень чи навіть за рік. Судова система, яку роками вибудовував Портнов, трималася на персональному контролі й точковому впливі.
"Це не питання хабаря чи залякування. Це питання гарантій", - пояснює один із представників органів прокуратури.
Хто може їх дати, коли вбито самого Портнова? Наразі навіть найвпливовіші представники українського політикуму не розуміють, що сталося, і чи можуть бути наступні вбивства? Не розуміють - це постріли в Портнова, в Татарова чи в систему? І чи взагалі колись слідство вийде на виконавців або замовників?
"Судді перебувають в стані страху і певний час виконуватимуть свої обов'язки автоматично, - ділиться під анонімом один із лідерів силових структур. - Проте, якщо вони не відчують стабільності та підтримки, ці ж люди можуть першими зрадити."
На наступний день після вбивства Андрія Портнова, "Українській правді" вдалося отримати підтвердження від чотирьох незалежних джерел, що він знаходився в Україні 17-18 травня, у передмісті Мадрида.
Під час цього візиту Портнов зустрічався з топовими посадовцями, відповідальними за роботу правоохоронних органів, зокрема із заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим і директором ДБР Олексієм Сухачовим.
Ніхто з опитаних джерел не знає, які теми обговорювали на зустрічах.
Після загибелі Портнова українська сторона терміново запропонувала сформувати спільну групу з іспанськими правоохоронними органами для розслідування цього злочину, але отримала відмову. Причина полягає в тому, що іспанські детективи не виключають можливість причетності українських спецслужб до цього інциденту.
В такій активності з боку України в питанні розслідування вбивства опитані редакцією джерела вбачають дві версії, окрім очевидної - вбито українського громадянина.
По-перше, є прагнення отримати можливість доступу до матеріалів розслідування, телефонів та інших пристроїв Портнова, які можуть містити важливу інформацію для української сторони.
Друга версія полягає в тому, що украінська влада, зокрема в особі куратора правоохоронної системи Олега Татарова, зацікавлена в тому, щоб провести швидке розслідування та з'ясувати всі обставини вбивства.
Наразі іспанська сторона все ще відмовляє в передачі тіла Портнова Україні. Очікується, що це може статися на початку наступного тижня.
Смерть Андрія Портнова залишає більше питань, ніж відповідей. Як вдалося дізнатися УП, в останні місяці свого життя він також активно шукав шляхи, як зняти із себе американські санкції, та збирав інформацію про діяльність в Україні Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та громадських активістів.
Чи був таємний візит надвпливового юриста в Україну напередодні його вбивства збігом обставин? Чи може бути в телефонах вбитого чутлива інформація про його ворогів та союзників у нинішній владі?
Всі респонденти, які спілкувалися з редакцією, практично одностайні в думці, що усунення Портнова стало вагомим ударом для системи влади Володимира Зеленського, який ніколи не вважав його своїм противником.
Удар, який, знову ж таки за збігом чи ні, але відбувся в перший день сьомого року найдовшої в історії України президентської каденції.
