Без суттєвих змін у державному управлінні загальна ситуація навряд чи стане кращою: думки фахівців щодо можливостей для порятунку у 2026 році (відео)

Актуальні виклики в Україні вимагають значних внутрішніх реформ. Необхідно сформувати уряд, який зможе забезпечити порятунок, а також провести перетворення в керівництві Верховної Ради.

Цю тему обговорювали під час пресконференції Агентства моделювання ситуацій, що відбулася в пресцентрі УНІАН. Основна тема зустрічі звучала так: "Підсумки 2025 року. Війна: боремося чи здаємося? Чи відбудуться вибори у 2026 році?"

Стан справ в Україні на даний момент.

Як зазначив керівник Агентства моделювання ситуацій (АМС) Віталій Бала, у 2025 році обстановка залишалася незмінною.

"Завершується рік корупційним скандалом, який став публічним, і не тільки в Україні, а й за кордоном. І напевно, найголовніше, що немає бажання переформатувати ситуацію в Україні. Я маю на увазі, перезавантажити як політичну, так і військову владу, коли бачимо те, що наразі відбувається, не дає жодних підстав сподіватися, що буде якесь покращення. Навпаки, на жаль, з кожним місяцем ситуація все гіршає і гіршає", - відзначив Бала.

Він також поділився своїми міркуваннями про можливість організації виборів в Україні.

"Чи відбудуться вибори, чи ні - це питання, яке можна обговорювати безкінечно. Проте, на мою думку, будь-які вибори, які ми намагатимемося організувати в цей момент, не зможуть адекватно відобразити волю народу," - вважає Бала.

Він переконаний, що в даний час військовослужбовці не матимуть можливості голосувати та виставляти свої кандидатури на виборах.

"Це зовсім незвичайна обставина, особливо враховуючи, що саме вони є тими, хто бореться за Україну, її незалежність і цілісність територій", - зазначив Бала.

Він також ділиться своєю особистою думкою про тих громадян, які покинули межі країни.

"Отже, відповідно до Конституції, всі вони мають свої права, однак може бути досить незвично, що особи, які покинули Україну, матимуть можливість вирішувати долю тих, хто залишився і захищає свою країну. На мій погляд, це питання потребує ретельного аналізу та має вимагати прийняття певного рішення", - зазначає Бала.

Як зазначає керівник АМС, 2025 рік стане найскладнішим з початку масштабного вторгнення.

Що треба змінювати в Україні.

"Було б чудово, якби 2026 рік приніс нам більше позитивних змін," - зазначив Бала.

Він вважає, що для цього треба зробити кілька речей.

"Всі обговорюють уряд єдності, але я б цей уряд вже сьогодні назвав урядом порятунку. Які кроки потрібно вжити? Перш за все, необхідно провести переформатування Верховної Ради. Потрібні нові лідери у парламенті, нова коаліція і оновлене керівництво, включаючи комітети", - підкреслив Бала.

Він також висловив думку, що якщо Україні не вдасться досягти угоди про припинення вогню, слід ухвалити закон про воєнний стан, організувати воєнний кабінет та провести переформатування політичного і військового керівництва. На його переконання, реалізація цих заходів може зробити проведення виборів непотрібним.

"Ці речі треба зробити. В іншому випадку, у нас ситуація точно не покращиться. Тільки якесь має статися диво в середині країни або за її межами. Маю на увазі, у Кремлі в Москві", - додав Бала.

Заступник директора АМС Олексій Голобуцький, своєю чергою, поділився дещо альтернативною точкою зору щодо виборів. Він зазначив, що в Україні можливе проведення виборів, хоча існують певні питання, зокрема стосовно участі військовослужбовців у виборчому процесі.

"Голосування військових - це можна реалізувати різним шляхом. У нас у зоні бойових дій, тобто, конкретно, де можна загинути, заходиться максимум до 300 тисяч людей. А ще більше мільйона знаходиться у зонах, де можна проголосувати так само, як можна ходити в магазини або робити багато інших речей, які такі ж небезпечні, як просто прийти проголосувати", - сказав Голобуцький.

Він також вважає, що голосування може бути організовано за межами країни. Як приклад, він згадав, як турецькі громадяни в Німеччині брали участь у виборах президента Туреччини.

Голобуцький зазначає, що, беручи до уваги результати соціологічних досліджень, виборчі вподобання українців можуть зазнати змін у випадку, якщо ситуація з війною зміниться. "Як тільки настане час виборів, і людям нададуть можливість хоча б на місяць відволіктися від всього, що відбувається, - результати можуть суттєво змінитися", - підкреслив експерт.

Ситуація з переговорами для пошуку миру.

Директор Агентства моделювання ситуацій (АМС) Віталій Бала вважає, що всі переговори, які почалися з 20 листопада 2025 року після презентації 28-пунктового плану, насправді розробленого в Росії, наразі "лише відображають інтереси Російської Федерації".

Бала зауважив, що пролунало дуже багато заяв стосовно певного оптимізму, бо нібито вдалося домовитися про якісь гарантії, які має затвердити на голосуванні Конгрес США. Утім, директор АМС вважає, що про території ніхто домовлятися не буде. Свідченням цьому є заява помічника Путіна Юрія Ушакова, який стверджував, що будь-яке уточнення або зміна положень "плану" з 28 пунктів не буде прийнята в Росії.

В той же час, на тлі зустрічей української делегації з американською, а також з представниками провідних європейських країн, які відбулися у Берліні 14-15 грудня, з вуст президента США Дональда Трампа пролунало твердження, що "нібито Росія все прийме, і зокрема гарантії безпеки".

Варто зазначити, що на переговорах у Берліні не були присутні представники Росії.

Українці, американці та європейці, здається, нещодавно досягли певних домовленостей щодо гарантій безпеки, зокрема, йдеться про розміщення міжнародних військових контингентів. У цьому контексті йдеться про гарантії, що нагадують 5-ту статтю Вашингтонського договору НАТО, відповідно до якої напад на одного з членів Альянсу означає агресію проти всіх, що вимагає колективної реакції для захисту.

За словами Бали, відомо, що зазначена п'ята стаття насправді "жодного разу не застосовувалася в тій мірі, в якій вона повинна була б бути використаною".

"Ніхто не знає, насправді, як вона буде використовуватися. Я нагадую, коли дрони залетіли на територію Польщі, як це було з Естонією, літаки - вони консультувалися, і далі нікуди це не пішло", - відзначив Бала.

На його думку, у цьому контексті краще, аби Україна мала двосторонні угоди, а не меморандуми, які підписувалися раніше.

"За словами Бали, мирні переговори, які, здавалося б, повинні завершитися до 24 грудня, до Різдва, навряд чи дійсно призведуть до будь-якого результату."

За його думкою, доти, поки українські землі залишаються під окупацією, обговорювати мир абсолютно недоцільно.

Як приклад, він згадав, що Японія після Другої світової війни до цього часу не має мирної коди з Росією.

Голобуцький, у свою чергу, акцентував увагу на соціологічних опитуваннях в Україні, які показали, що 75% респондентів виступають проти виведення українських військових з Донеччини. "Це свідчить про те, що більшість, а саме 75%, усвідомлює: без належних гарантій безпеки дане рішення лише на короткий період зупинить бойові дії, а потім вони знову відновляться", — зазначив Голобуцький.

Він також вважає, що президент України Володимир Зеленський очікує від лідерів країн Європейського Союзу, які зберуться 18 грудня, сигналів щодо продовження фінансової допомоги Україні.

"Якщо фінансування не надходить, я не уявляю, як можна відмовити Трампу в його побажаннях," - впевнений Голобуцький.

В окремому коментарі він поділився своїми міркуваннями щодо безпекових гарантій. На його думку, російський лідер Володимир Путін може спробувати протестувати ефективність цих гарантій, які, за словами, повинні нагадувати статтю 5 Північноатлантичного альянсу.

"Якщо європейські країни не нададуть фінансову підтримку, це означатиме кінець, і стане чітким сигналом для Путіна", - підкреслив Голобуцький.

Він поділяє точку зору, що наступний рік виявиться складнішим, ніж цей.

Що принесе 2026 рік?

На думку Бали, про жодні прогнози говорити немає жодного сенсу, бо зараз такий період, що процес постійно триває у динаміці.

Зокрема, він підкреслює, що коли під час мирних переговорів звучать заяви про досягнення певних домовленостей на рівні 90%, це насправді не є гарантованим успіхом.

"Якби вони досягли узгодженого результату, тоді можна було б про щось говорити. Але, на мою думку, всі ті гарантії, про які згадували, не мають підстав для довіри, що сторони дійсно дійшли згоди. Насправді, на цих переговорах ми ще не досягли жодних домовленостей. Хоча звучать оптимістичні заяви про досягнуті угоди. Наше головне завдання полягає в тому, щоб не дати підстав адміністрації Трампа думати, що Україна не прагне миру. Це повинно залишатися на совісті Росії, щоб нам продовжували надавати підтримку", – зазначив Бала.

Він також зазначив, що раніше в Україні були представлені Формула миру, План перемоги та План стійкості. Однак після повернення Трампа до влади ситуація кардинально змінилася. Під час президентства Джо Байдена звучали зауваження щодо недостатніх обсягів американської допомоги для України, а тепер Сполучені Штати не надають нашій країні жодної підтримки, натомість вони постачають зброю країнам НАТО, яка потім передається Україні.

"Зовнішня політика є продовження у внутрішній політиці. Це аксіома. До того часу, поки Україна буде всередині такою, якою вона є, ми нічого не зможемо вирішувати, ми не будемо актором на міжнародній арені. Ми вже це втратили. Ви бачите, за нас все вирішують. Раніше цього не було", - наголосив Бала.

Він вважає, що сподіватися на суттєві позитивні зміни в зовнішній політиці в 2026 році без значних внутрішніх реформ у країні є абсолютно безглуздим.

На думку Голобуцького, ймовірність того, що Україна погодиться на умови, які були запропоновані командою Трампа для завершення конфлікту, є вкрай низькою.

Бала вважає, що Україні треба реально протриматися, коли в США почнеться виборча кампанія в межах проміжних виборів до Конгерсу, бо меншість умовно зможе шкодити Трампу, у тому числі у питаннях щодо України.