"Нескінченна" відстань та безліч запитів: що відомо про російський 9М730 "Буревісник"
Росія оголосила про створення крилатої ракети 9М730 "Буревісник" (NATO: SSC-X-9 Skyfall), що має ядерну силову установку та "фактично безмежний" радіус дії. Незважаючи на гучні заяви, технічні параметри залишаються під секретом, а сама програма викликає суперечки через численні невдалі випробування та потенційні техногенні загрози.
"Прямий" підготував комплексний огляд цієї зброї, охоплюючи всі етапи — від концепції та випробувань до потенційного використання у бойових діях і приблизних масштабів руйнувань, які можуть виникнути в результаті ядерного удару.
9М730 "Буревісник" (відповідно до класифікації НАТО -- SSC-X-9 Skyfall) є стратегічною крилатою ракетою, що оснащена ядерною силовою установкою на основі міні-реактора. Ця ракета була створена для здійснення наддовгих польотів з можливістю маневрування, що дозволяє їй уникати систем протиповітряної та протиракетної оборони.
Основною видатною характеристикою цього проєкту є "майже безмежна дальність" польоту, що досягається завдяки використанню ядерного реактора для забезпечення маршової тяги. Ця концепція має свого роду прообраз у американському проєкті SLAM/Pluto, розробленому в 1960-х роках, який був скасований через серйозні екологічні та безпекові загрози.
Офіційно не надаються детальні тактико-технічні характеристики. З доступних джерел відомо, що довжина виробу складає приблизно 12 метрів, тоді як точні дані щодо ваги та габаритів бойової частини залишаються невідомими.
У відкритих джерелах "тип БЧ" характеризують як ядерну або термоядерну, однак немає перевірених даних про її потужність чи вагу заряду. Усі "точні" характеристики, що циркулюють в Інтернеті, є або приблизними оцінками, або припущеннями.
Висновок: на даний момент жодні специфічні заяви, такі як "вага X тонн, переносить Y кг вибухівки", не мають офіційного підтвердження. Конфіденційність проєкту та складність ядерного двигуна сприяють цій невизначеності інформації.
Основна концепція полягає в тому, що міні-реактор може підігрівати повітря (або виробляти електричну енергію для тягового механізму), що надає можливість ракеті здійснювати тривалі польоти, потенційно досягаючи "глобальних відстаней".
Однак ця система породжує значні ризики, пов'язані з радіацією:
Інженери та аналітики детально розглядали фізичні та екологічні труднощі, пов'язані з цією концепцією.
Програма ракети 9М730 "Буревісник" має довгу й суперечливу історію, що супроводжується як гучними заявами Кремля, так і низкою інцидентів та невизначених результатів випробувань.
У 2018 році російська влада вперше публічно презентувала "нові системи озброєння", серед яких був і "Буревісник". Цю демонстрацію подали як приклад "проривних технологій" у сфері стратегічних озброєнь.
У серпні 2019 року на території військового полігону Ньонокса в Архангельській області сталася аварія під час проведення робіт із "ізотопним джерелом енергії". Внаслідок цього інциденту загинули фахівці компанії "Росатом", а в регіоні було зафіксовано тимчасове підвищення рівня радіації. Багато засобів масової інформації пов'язали цей випадок із випробуваннями "Буревісника".
У жовтні 2023 року аналітики та медіа зафіксували підвищену активність на полігоні Паньково (Нова Земля), що свідчило про підготовку до проведення випробувань. У той же місяць Володимир Путін оголосив про "успішний тест" ракети, однак не розкрив жодних конкретних деталей.
У вересні 2024 року вчені, аналізуючи супутникові фотографії, виявили потенційний стартовий майданчик поблизу складу ядерної зброї "Вологда-20". Це відкриття спричинило нову хвилю обговорень щодо можливого переходу до стадії розгортання системи.
У серпні 2025 року з'явилися новини про те, що Росія планує провести новий тест "Буревісника". Це є частиною тривалої практики публічних оголошень та підготовчих заходів, які зазвичай важко піддати незалежній перевірці.
У загальному підсумку, ця програма виглядає як довготривалий і складний проєкт, що супроводжується численними труднощами та неоднозначними результатами тестувань, де офіційні заяви часто випереджають фактичні успіхи.
Концепція "Буревісника" полягає в тому, щоб уникнути системи ПРО, використовуючи незвичайні та довгі траєкторії польоту на малих висотах, що дозволяє завдати удару з несподіваного напрямку. Однак, деякі західні аналітики висловлюють сумніви щодо військової доцільності цієї системи через:
Загальнодоступні дані свідчать про наявність випробувальних майданчиків на землі (Паньково, Нова Земля). Існує концептуальна можливість для мобільного розгортання на місцевості; проте офіційних підтверджень щодо серійних носіїв не існує.
Договір INF (ДРСМД) більше не є чинним, тому між Сполученими Штатами та Росією відсутні обмеження на розробку та розгортання наземних крилатих ракет середньої та великої дальності. Проте використання ядерної енергетичної установки в таких ракетах створює екологічні загрози, що виходять за кордони держав, і неминуче призведе до міжнародно-правових наслідків, які можуть включати відповідальність за забруднення та порушення стандартів радіаційної безпеки. Це, в свою чергу, робить програму предметом широкої міжнародної критики. (Оцінка базується на відкритих аналітичних джерелах.)
Оскільки інформація про тип і потужність бойової частини не була офіційно оприлюднена, можна говорити лише про можливі сценарії:
Слід підкреслити, що наведені межі базуються на загально відомих принципах фізики ядерних вибухів та публічно доступних моделях їхніх наслідків, тому вони не можуть вважатися точною прогнозною оцінкою для певного міста.
На адресу ракети 9М730 "Буревісник" висловлюють критику, навіть не маючи досвіду її бойового використання. Причини такої критики можна віднести як до технічних аспектів, так і до політичних факторів.
Американський проект Pluto/SLAM, що розроблявся у 1950-60-х роках, обіцяв "майже безмежні" можливості польоту завдяки ядерному прямоточному двигуну. Однак його реалізацію скасували через ризики, складність технології та екологічні проблеми. Сучасний "Буревісник" стикається з подібними основними викликами, які були характерні для епохи холодної війни, але з використанням новітніх технологій.
"Буревісник" є найдосвідченішим і найбільш ризикованим ракетним проєктом Росії, супроводжуваним численними аваріями та підготовчими труднощами, а також невизначеними бойовими характеристиками. Якщо ця система все ж зможе перейти в стадію серійного виробництва, її основною "цінністю" стане політичний та психологічний вплив, а також ускладнення планування системи протиповітряної оборони. Проте, секретність, технічні ризики та сумнівна стратегічна вигода залишаються суттєвими проблемами програми.
Слід зазначити, що точна інформація щодо ваги ракети, маси та габаритів бойової частини, потужності заряду та швидкісних характеристик не була оприлюднена і не підтверджена надійними джерелами. Усі конкретні цифри, які можна знайти в публічному доступі, варто розглядати як неперевірені оцінки.
Раніше повідомлялось, що на полігоні поблизу Нової Землі фіксують підготовку до нового випробування російської крилатої ракети 9М730 "Буревісник", здатної нести ядерну боєголовку. Воно може відбутися вже найближчими днями -- напередодні зустрічі Путіна з Трампом на Алясці.
Нагадуємо, що міністр оборони Білорусі Віктор Хренін оголосив про намір провести спільні військові навчання з Росією, під час яких планується відпрацювання сценаріїв використання ядерної зброї, а також новітньої системи "Орєшнік". За його словами, це є важливим компонентом стратегічного стримування в умовах зростаючої напруженості на західних і північних кордонах держави.
