Біг на місці в умовах війни: уряд знову проводить об'єднання та закриття міністерств.
В межах внутрішніх змін у структурі "ліжок у палаті" новий-старий уряд витратить цінний час на налагодження процесів об'єднання та ліквідації.
У процесі реформування Кабінету Міністрів, яке відбулося 17 липня з ухвалою Верховної Ради, було створено нове Міністерство ресурсів шляхом об'єднання Міністерства економіки, Міністерства аграрної політики та Міністерства захисту довкілля. Очолив новостворене відомство Олексій Соболєв. Крім того, було скасовано Міністерство національної єдності та Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.
Це вже не перший випадок реорганізації державної структури. У серпні 2019 року парламент прийняв рішення об'єднати Міністерство аграрної політики з Міністерством економіки, що викликало негативну реакцію з боку аграріїв і експертів. Вони попереджали, що у великому міністерстві сільське господарство може втратити свою значимість. Через рік уряд скасував це рішення. Після цього Міністерство аграрної політики змінило трьох міністрів і знову стало частиною більшої структури.
Зауважимо, що ліквідувати Мінагро планували також і восени 2022 року, але тоді низка очікуваних "трансформацій", коли з 20 міністерств планували залишити 14, так і не була реалізована в повній мірі.
Головною проблемою залишається те, що уряд досі не визначив чітку державну політику для аграрного сектору. Під впливом великого бізнесу програми підтримки були скорочені, фермери виявилися витісненими з ринку, а процес обігу земель розпочався без належних гарантій. Наразі інтереси малих і середніх агровиробників можуть знову залишитися не почутими.
Об'єднання Міністерства екології з Міністерством аграрної політики викликає серйозне занепокоєння. Це не лише питання управлінської ефективності, а й загроза для екологічної стратегії країни. У парламенті та уряді аграрний і екологічний сектори часто перебувають у суперечності: одні займаються розорюванням земель, інші - їх збереженням. У рамках єдиного міністерства важкий баланс може бути втрачений. Як приклад можна навести законопроєкт №12089, який, за думкою експертів, підриває екологічні запобіжники. Раніше Міндовкілля принаймні відкрито висловлювало свою думку з цього приводу. У новій структурі цей інституційний баланс може бути відсутній.
Варто зазначити, що Міндовкілля вже пройшло через процес "оптимізації": у 2019 році його інтегрували в структуру Міненерго. Проте через рік це злиття було скасовано. Історія повторюється знову, але кожного разу її наслідки стають дедалі більш серйозними.
Менше ніж за рік після свого заснування Міністерство національної єдності було ліквідовано. Його формували на основі Міністерства з питань реінтеграції, проте основні функції – реінтеграція та соціальна допомога – було передано іншим відомствам. Після скандалу, пов’язаного з корупцією міністра Олексія Чернишова та відсутності будь-яких результатів, "єдність" просто ліквідували. Натомість, напрямок було інтегровано в Міністерство закордонних справ, де створили департамент світового українства. Це класичний випадок міністерства, що намагається адаптуватися під своїх.
Крім того, було ліквідовано Міністерство стратегічних галузей промисловості, що функціонувало з 2020 року і відповідало за оборонну, авіаційну та космічну індустрію. Тепер його повноваження інтегровано в систему Міністерства оборони.
Ця реорганізація — вже не перша за останні шість років. Наприклад, у 2019 році було засновано Міністерство культури, молоді та спорту, але за лічені місяці його знову поділили на окремі структури. Отже, про стабільність у цій сфері годі й говорити.
Ще один показовий кейс -- 2022 році уряд об'єднав Міністерство інфраструктури з Міністерством розвитку громад і територій, утворивши Міністерство розвитку. Це рішення фактично ліквідувало команду, яка займалася децентралізацією та регіональним розвитком, а самі ці напрями зникли з порядку денного.
Після реорганізації з'явилися можливості для розвитку інфраструктури, але регіональна політика втратила свою сутність серед кілометрів доріг, мостів та автомобільного руху. І це попри те, що в Європейському Союзі регіональна політика залишається одним із ключових пріоритетів, -- підкреслив Анатолій Ткачук, директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства. Він зазначив, що скасування відповідного органу часто призводить до скорочення самої політики.
Цікаво, що віцепрем'єра Кубракова усунули з посади саме внаслідок невдачі в регіональній політиці. У Верховній Раді тоді було обіцяно знову поділити міністерство на дві частини: одну, відповідальну за розвиток громад і територій (формування політики), та іншу, що займається інфраструктурою (виконання). Проте новий віцепрем'єр Олексій Кулеба продовжує керувати об'єднаним відомством.
Щодо аграрного сектору, який є важливою частиною експортоорієнтованої економіки України, Ткачук неодноразово акцентував: влада вважає головним ресурсом землю, а не населення. Зосередження земельних ресурсів в руках великих холдингів і занепад сіл є наслідками відсутності комплексної політики. Натомість, замість її укріплення, ми знову спостерігаємо ліквідацію міністерства.
