Білорусь без картоплі: як Лукашенко призвів до дефіциту "картопляної імперії"

В Білорусі, як виявляється, санкції та картопля тісно пов'язані між собою. В "картопляній імперії" з весни спостерігається справжня нестача цього овоча. Спочатку ціни на нього стрімко зросли, а згодом картопля зовсім зникла з прилавків магазинів.

Як брак традиційних білоруських гарнірів пов'язаний з агресивною політичною стратегією найближчого союзника Білорусі? Чому навіть свіжий врожай не гарантує заповнені тарілки для білорусів? Відповіді на ці питання надасть наша міжнародна аналітикиня Світлана Чернецька.

Європейська столиця картоплі поступово втрачає свій статус, і це ніхто не пам'ятає. Незважаючи на всі труднощі, раніше ніколи не бракувало картоплі. Наразі ж спостерігаємо не лише стрімке зростання цін, а й значний спад якості продукції, яка залишає бажати кращого.

Свинина с картошкой, даже для свиней старались выбрать что-то более качественное.

Ну, честно говоря, люди порой свиньям дают картошку лучше, чем это. Как можно предлагать что-то подобное на продажу? Это же просто ужасно!

Ці особи абсолютно праві. Адже через нестачу на полицях магазинів були викинуті кормова картопля та розсада.

Посмотрите на эту картошку: вот здесь она зеленая, а вот здесь испорченная. Вот так выглядит Беларусь без своего картофеля.

Це якщо вона, взагалі, присутня на полицях. У деяких областях країни її зовсім немає.

- Картошки нет. - А появится? - Нет, не будет.

Лукашенко, оказывается, сообщает, что у нас отсутствует картошка. Мы не в состоянии произвести ее в необходимых объемах.

До нестачі "другого хліба" сприяло кілька факторів. Минулого року спостерігався справжній неврожай, який торкнувся не лише Білорусі, а й Казахстану та країни-агресора.

Ярослав Іванов, керівник аграрного підприємства в Росії:

Минулого року врожай картоплі був досить вбогим. Це було повʼязано з несприятливими погодними умовами. На ранніх стадіях росту картоплі було дуже холодно. Потім у нас була посуха і не вистачало вологи.

Через дефіцит ціни на картоплю одразу поповзли вгору. Але біди б не сталося, якби білоруський диктатор не вирішив вкотре погратися в "ласкавого господаря". Щоб створити дешевий національний топпродукт - ціни для громадян наказав заморозити.

Ігар Тишкевич, експерт у сфері політичного аналізу:

Лукашенко любить показати себе таким рятівником простого люду. Відповідно він частіше звертає увагу на дуже прості харчові продукти. Це його базовий електорат, ну і звісно, що він з ними працює, показує собі такий, скажімо так, царь-батюшка або керівник колгоспу, який у всьому спробує розібратися.

У сусідній росії ж ціни не заморожували. І вони зросли в чотири-пʼять разів. В країні-агресорці взагалі наклалося купа чинників.

Ярослав Іванов, керівник аграрного підприємства в Росії:

На зростання ціни впливає вартість пального, перегони заробітних плат, використання іноземної сільськогосподарської техніки та відповідно комплектувальних до неї. Оскільки ми перебуваємо під санкціями, запчастини, які раніше коштували, скажімо, 100 доларів, тепер коштують 300-350 доларів.

Тож абсолютно не дивно, що російські гуртовики кинулися шукати дешевшу альтернативу. Білорусам це було лише на руку - навіщо продавати картоплю задешево в місцевих супермаркетах, якщо можна втридорога - "старшому братові". Так полиці магазинів і спорожніли.

Ігар Тишкевич, експерт у сфері політичного аналізу:

Перші ознаки дефіциту спробували покрити імпортом, але проблема така, що російський ринок великий, єгипетський імпорт вигребли весь, зверніть увагу, навіть в Україні єгипетської картоплі ранньої майже не було - це все вигребла росія. Спробували з Казахстану, але там ситуація аналогічна, знайшли варіанти - залишки в Єгипті, Азербайджан, до речі, і Іран, але це було довго і картопля реально почала зникати.

Це вже не вперше, що Лукашенко особисто втручається в управління економікою. Протягом тридцяти років свого правління він постійно намагається виступати в ролі рятівника для звичайних людей.

Ігар Тишкевич, експерт у сфері політичного аналізу:

Коли в 1995 році він намагався регулювати ціни на звичайні курячі яйця, з його вуст вирвалась фраза: "Тільки взялась за яйця, як масло зникло". Це стало своєрідним анекдотом у білоруському просторі. Однак варто зазначити, що такі спроби були не поодинокими. В той же час, у складі білоруського уряду все ж таки наявність розумних економістів, які могли допомогти пом’якшити дії Лукашенка, рятувала економіку країни.

Щоби вийти із кризи, уряд пішов на крок, який здавався неможливим: відчинив двері для імпорту картоплі з Євросоюзу та інших "недружніх" країн. Зараз ситуацію врятує новий врожай картоплі. Його прогнозують більшим за торішній. Погода була значно сприятливішою. Але повторення весняно-літнього дефіциту цілком можливе. Адже від білоруського диктатора можна чекати чого завгодно. Він навіть примудрився штрафувати магазини за порожні прилавки. Та й чи зможе "батька" відмовити другові путіну, якщо тому знову забракне картоплі для людей.

Ігар Тишкевич, експерт у сфері політичного аналізу:

У білоруській пресі, якщо брати по сільгосппродукції, то в основному обговорюють саме це питання, що гаразд, що буде в наступному травні. Ми знову все продаємо в росію, чи буде щось на внутрішній ринок. Я не виключаю, що в Білорусі також цієї осені введуть певні обмеження.

У Мінську вже усвідомлюють, що стратегія спільності з Росією та примусова орієнтація на її ринки обернулася для Білорусі неприємною ситуацією. Економіка агресора переключилася на військові потреби, і тепер їй вже не потрібно стільки цивільного імпорту від "меншого брата".

Ігар Тишкевич, експерт у сфері політичного аналізу:

Якщо ліквідовуються національні проєкти, на які продавалися білоруська техніка, все інше, то як ти будеш продавати? І відповідно, оскільки дійшли до катастрофічної залежності, що 60% експорту приходиться на росію, відповідно, якщо звужується цивільна складова російської економіки, твоя економіка починає падати. І це саме те, що сьогодні штовхає офіційний Мінськ на спроби знайти якісь компенсатори шукати контакти з Трампом, працювати з Китаєм, спробувати відновити діалог з європейським союзом, це все наслідки такої політики.

"Картопляна імперія" без картоплі - це символ не лише аграрних проблем, а й усієї білоруської моделі, яка тридцять років жила коштом росії.