Бізнес очікує від уряду стабільних тарифів, забезпечення безпеки та послідовної кадрової політики, - фінансовий директор "Метінвесту".
Великий бізнес, який є фундаментом експортно орієнтованої економіки, повинен зайняти головну позицію в безпековій політиці країни в умовах війни. Бізнес-структури сподіваються на забезпечення безпеки з боку держави, стабільну тарифну і податкову політику, а також активну підтримку в подоланні кадрових викликів.
Про це фінансова директорка групи "Метінвест" Юлія Данкова розповіла виданню delo.ua.
На її думку, збільшення податкових надходжень до державного бюджету не має нічого спільного з поліпшенням фінансових показників великих компаній.
"Динаміка фінансових показників нашої групи точно не позитивна. Зростання податкових надходжень пов'язане зі збільшенням ставки військового збору з 1,5% до 5%, індексацією ресурсних податків, плати за землю тощо", - пояснила Данкова.
Вона також підкреслила, що у 2024 році компанія "Метінвест" внесла до бюджету України 19,8 млрд грн у вигляді податків і зборів, що на 36% перевищує показники 2023 року. Незважаючи на призупинення частини виробничих потужностей, компанія сподівається зберегти близько цього рівня внесків.
За словами Данкової, основним завданням держави є гарантування безпеки, як у фізичному вимірі, так і в контексті інвестицій.
"Для відновлення довіри інвесторів та залучення капіталу Україні необхідні надійні гарантії безпеки інвестицій. Великий бізнес має стати ключовим елементом державної безпекової політики, оскільки він створює фундамент для зростання малих і середніх підприємств, а також сильної економіки", – зазначила фінансова директорка "Метінвесту".
На її думку, ще одним важливим завданням для держави повинна бути стабільна і передбачувана тарифна політика державних монополій.
Данкова підкреслила, що в даний час "Укрзалізниця" застосовує практику перенесення збитків від пасажирських перевезень на тарифи для вантажних перевезень. У той же час, у розвинених країнах соціальні послуги фінансуються через публічні сервісні зобов'язання, а не за рахунок приватних компаній.
Водночас Інгулецький ГЗК не працює через високі тарифи на передачу електроенергії - це створює також ризик зупинки інших підприємств, а відтак - падіння податкових надходжень, додала вона.
Ще однією важливою проблемою є кадрова політика та нестача робочої сили. За словами фінансового директора "Метінвесту", бізнес відчуває недостачу як висококваліфікованих спеціалістів, так і робочих, а дефіцит кадрів на підприємствах досягає 20%. Причинами цього є мобілізація, міграційні процеси та зниження якості підготовки фахівців. Вона зазначає, що компанії намагаються інтегрувати мобілізованих працівників, проте сподіваються на підтримку з боку держави.
Данкова зазначила, що, незважаючи на існуючі ризики та військову ситуацію, компанія "Метінвест" продовжує вкладати кошти в проєкти як в Україні, так і за кордоном. Однак реалізація цих ініціатив буде залежати від того, чи стане великий бізнес пріоритетом у державній політиці щодо безпеки, тарифів і кадрових рішень.
За інформацією, "Метінвест", який належить Рінату Ахметову, потрапив до топ-10 найбільших приватних платників податків в Україні. Від початку війни компанія внесла понад 70 мільярдів гривень до бюджетів усіх рівнів в країні.
Компанія займає почесне місце серед найзначніших інвесторів України, щорічно вносячи 12 мільярдів гривень у різноманітні інвестиційні проекти. З початку повномасштабної агресії вона також надала Україні фінансову допомогу в розмірі 9,7 млрд грн, з яких 5,2 млрд грн було спрямовано на підтримку Збройних Сил України в рамках ініціативи "Сталевий фронт".
