Аналітичне інтернет-видання

Блокування Telegram в Росії та спекуляції щодо мобілізації: як Кремль готує ґрунт до виборів 2026 року.

Месенджер Telegram в Росії буде повністю заблокований з 1 квітня. За інформацією російських ЗМІ, "Роскомнадзор" приступить до тотального блокування месенджера за аналогією з Instagram і Facebook. Завантажуватися додаток не буде ані через мобільні мережі, ані через Wi-Fi.

На даний момент "Роскомнадзор" офіційно оголосив про намір цілеспрямовано знижувати швидкість роботи месенджера Telegram.

Варто зауважити, що рішення російської влади заблокувати Telegram на території країни-окупанта і ТОТ України передує кільком виборам, зокрема до російської Держдуми та законодавчих зборів. Путінський режим боїться, що західні спецслужби можуть використати Telegram для дестабілізації ситуації в країні. Передумовою цьому є і поразки фронті.

П'ятий рік війни, не виконані навіть проміжні етапи так званої "спеціальної військової операції", втрати окупаційної армії вже наближаються до півтора мільйона особового складу. І все це створює елемент недовіри до законодавчої і виконавчої влади та самого російського диктатора. Політичне керівництво країни-окупанта прекрасно розуміє, що може стикнутися з викликами безпосередньо на території власної країни на тлі військових поразок в Україні.

Різкий сплеск військових дій, непримиренні вимоги російської делегації щодо територіальних поступок від України, організація виборів та обмеження доступу до Telegram перебувають у тісному зв'язку один з одним.

Примітно, що водночас російськими спец службами вкидається інформація про готовність влади провести часткову мобілізацію.

Я вважаю, що дискусії щодо потенційного тотального заборони Telegram у Росії, а також одночасні повідомлення про нову хвилю мобілізації можуть бути частиною інформаційної стратегії Кремля. Проте, ці явища більше пов'язані з політикою, ніж з військовими аспектами.

Важливою датою вважається 20 вересня 2026 року. У цей день в Росії заплановано проведення великих виборчих кампаній різних рівнів — від виборів депутатів Державної Думи до виборів керівників десяти федеральних суб'єктів та голосування депутатів в законодавчих органах 39 регіонів.

Виборчий цикл є основною причиною тривожної реакції Кремля на Telegram. Російські чиновники добре розуміють, які загрози можуть виникнути для внутрішньої стабільності перед голосуванням. Не випадково серед пропагандистів вже лунають твердження про те, що Telegram, мовляв, використовується західними спецслужбами для організації "кольорових революцій". Це свідчить про формування підстав для можливих обмежень.

Путін готовий запровадити суттєві обмеження, навіть щодо діяльності розвідувальних організацій та власних збройних сил, щоб зберегти політичну стабільність у країні-агресорі. Він добре усвідомлює, які наслідки можуть виникнути від блокування Telegram для силових структур, але все ж готовий ризикувати до вересня.

Згідно з інформацією, наданою Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, Telegram вважається "ключовою платформою для російськомовної спільноти". За їхніми оцінками, близько 42% російськомовних користувачів проживають поза межами Росії, і саме через Telegram Москва поширює свої погляди серед аудиторії в Україні, країнах СНД та на заході.

Варто зазначити, що, забороняючи Telegram, російська влада не запропонувала ні цивільним, ні військовим жодної гідної заміни. WhatsApp, Facebook, Instagram та YouTube вже фактично недоступні на території РФ.

На фоні цих подій Державна дума РФ прийняла закон, що зобов'язує мобільних операторів припиняти зв'язок за запитом ФСБ, навіть у випадках, коли в країні чи регіоні не існує загрози безпеці.

Мовиться про те, що на період передвиборчих перегонів російська влада опускає залізну завісу, фактично ізолюючи себе від усього світу. Країна повертається до років Холодної війни. Влада намагається зберегти пануючий режим, перетворюючи росію на збільшену копію КНДР.

Отже, обмеження доступу до платформи або її жорстке блокування може розглядатися як спроба зменшити неконтрольоване спілкування під час виборчого процесу. Проте це не свідчить про неминучу підготовку до нової мобілізації.

Нагадаю, навіть другого етапу часткової мобілізації Кремль не наважується оголошувати вже близько двох років.

Проведення нових мобілізаційних заходів напередодні виборів могло б серйозно вдарити по іміджу російської влади. Це гарантовано спричинило б невдоволення, якщо не соціальні потрясіння. Тому логіка політичного виживання диктує Кремлю обережністью.

Водночас я не виключаю, що самі розмови про можливу мобілізацію можуть бути елементом інформаційно-психологічної операції. Противник активно використовує інформаційний простір для військово-політичного тиску на Україну та західних партнерів.

Дають сигнал і США, і нам, що якщо Україна не піде на територіальні поступки, то росія начебто готова грати в довгу. Але це відвертий політичний блеф.

Противник демонструє: якщо дипломатичним шляхом не буде досягнуто бажаного результату, вона готова інтенсифікувати бойові дії за рахунок додаткової живої сили. Це сигнал -- передусім у переговорному контексті.

Варто підкреслити збіг у часі з посиленням переговорної активності з боку Москви. Збільшення складу делегації, повернення Мединського та яскрава участь у переговорах орієнтовані, передусім, на зовнішнього партнера — Сполучені Штати. При цьому позиція держави-агресора залишається без змін: вона висуває територіальні претензії.

Якщо дипломатичні зусилля не принесуть бажаних результатів, Кремль спробує продемонструвати свої військові досягнення, зокрема в Донецькій області. Це не є випадковим, адже акцент на цьому фронті є свідомим вибором. Перед виборами російському керівництву важливо продемонструвати хоча б символічний "успіх".

Таким чином, основний фактор нинішніх інформаційних вкидів -- внутрішньополітичний. Чутки про мобілізацію, заяви про "резерви" та риторику про готовність воювати до кінця слід розглядати в контексті виборів у росії і спроб сформувати відповідний інформаційний фон.

Основне — це не піддаватися на ці наративи, а ретельно досліджувати, що ховається за ними в контексті військових і політичних аспектів.

Читайте також