Богданов обговорює нові підходи у глобальній дипломатії | Еспресо
Перше, що варто зрозуміти: дипломатія, особливо в нашу епоху нового популізму та цифрових комунікацій, - це не тільки таємні перемовини. Величезну роль знову грають ритуал, жест, церемоніал. Як у Середньовіччі, те, як щось сказано чи зроблено, часом важить не менше за суть. І те, що ми зараз спостерігаємо - це саме повернення домінування ритуалу. Не варто думати, що вся справжня політика робиться таємно - публічна і кулуарна частини тісно переплетені.
Провал ставки Трампа на Путіна. Пам'ятаєте, як Дональд Трамп був переконаний, що зможе "порішати" з Путіним? Змусити Україну до поступок, зробити Путіна другом проти Китаю... Так от, ця ідея зазнала нищівного краху. Чому? Бо Путін не бачить жодних причин домовлятися з Трампом на його умовах чи вступати в західні коаліції. Угода між ними зараз неможлива.
Тому Трампу, хоч як би йому не хотілося легких перемог, доводиться повертатись до політики тиску: санкції, допомога Україні, дипломатичний пресинг. Іншого шляху, враховуючи ядерний статус РФ і небажання американців воювати, просто немає. Але дається йому це важко - він любить швидкі результати, і хоче з цього зіскочити.
Тому весь цей "перемовний ритуал" останніх тижнів має три ключові мети з боку України та європейських союзників:
Ознайомтеся також з: Коментар Путіна: які висновки слід винести світовій спільноті?
Чому Путін не прагне до миру в даний момент? Основна причина відсутності реального прогресу полягає в самому Путіні. Для нього завершення війни зараз є більш небезпечним, ніж її тривання. Чому так? Переклад економіки в мирне русло - це складний і витратний процес. Повернення сотень тисяч ветеранів створить соціальну напругу. Еліти незадоволені, адже результати війни не виправдовують понесених втрат. Для відновлення економіки знадобляться величезні зовнішні інвестиції, які, на жаль, ніхто не готовий надати.
Тому нинішній стан (війна як спосіб контролю, утилізації маргіналів та збагачення еліт) для нього є більш зрозумілим станом гомеостазу. Хоч і веде ця рівновага до неминучого краху системи, як хронічний алкоголізм.
Справжні переговори розпочнуться тільки тоді, коли для Путіна ризики тривання конфлікту стануть явно більшими, ніж загрози його завершення. Це може відбутися лише за умов: 1) серйозної економічної кризи, 2) виснаження військових сил, 3) соціально-політичної нестабільності в Росії.
"Танці навколо Трампа" продовжуються. До цього часу ми будемо свідками цих ритуалів. Путін прагне ізолювати Україну, тоді як ми разом із союзниками будемо намагатися ізолювати його. До речі, твердження про те, що Трамп "вивів Путіна з ізоляції" – це абсолютна нісенітниця, просто погляньте на список гостей московського параду.
Досліджуйте також: Росія зазнає краху. Це не просто мрія, а цілком реальний сценарій.
Усі наші дипломатичні зусилля нині спрямовані не стільки на Путіна, скільки на Трампа. Нам потрібно зосередити увагу на старому, непередбачуваному політику і показати йому, що Путін є ненадійним партнером. Це непроста справа, адже вимагає тонкого управління стосунками з двома особливими особистостями. Якщо з Путіним ситуація ясна — він реагує лише на тиск, то з Трампом, на жаль, доводиться діяти обережно.
Отже, я впевнений на 99,9%, що найближчим часом не варто очікувати сталого припинення вогню. Конфлікт, скоріш за все, триватиме до завершення ресурсів російської армії та економіки. Наше завдання, а також завдання наших союзників, полягає в тому, щоб підтримувати тиск на обидві сторони: на Путіна - з метою примусити його до миру, і на Трампа - щоб він сприяв тиску на Путіна.
Отже, зберігаймо спокій. Попереду ще чимало цього видовища. Проте мета виправдовує всі ці вистави.
Джерело
Про автора. Юрій Богданов — публіцист та експерт у стратегічних комунікаціях, має значний досвід у бізнесі, державному управлінні та політичній сфері.
