"Елемент кремлівської стратегії": аналітики ISW розкрили причини шокуючих висловлювань Медведєва, на які відреагував Трамп.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп дав наказ відправити два американські атомні підводні човни ближче до російських кордонів. Своє рішення він обґрунтував новими ядерними загрозами, які висловив колишній президент Росії та нинішній заступник голови Радбезу Дмитро Медведєв.
Проте нещодавня промова російського лідера Володимира Путіна підтверджує, що коментарі Медведєва, які Трамп вважає важливими, є складовою великої стратегії Кремля, спрямованої на ядерний шантаж міжнародної спільноти. Цю думку висловлено в аналітичному матеріалі Інституту вивчення війни (ISW).
Напередодні, 1 серпня, Дональд Трамп оголосив про своє рішення відправити дві атомні підводні човни США в "стратегічно важливі райони" у відповідь на "вкрай провокаційні коментарі Медведєва". Президент США пояснив, що цей крок був здійснений "для того, щоб бути готовими, якщо ці безглузді та провокаційні висловлювання призведуть до чогось серйознішого, ніж просто слова".
За день до того Трамп вже вступав у публічну полеміку з Медведєвим, порадивши відомому провокаційними заявами та перманентними обіцянками "ядерного апокаліпсису" російському посадовцю "стежити за своїми словами", бо він "вступає на дуже небезпечну територію".
У відповідь на це Медведєв у соціальних мережах зазначив, що Росія "діє вірно" і буде продовжувати рухатися обраним курсом. Він також натякнув на ймовірність ядерного удару по Сполученим Штатам, згадавши про російську систему контролю над ядерною зброєю, відому як "Мертва рука" (також її називають "Периметр").
У Росії Медведєва давно не сприймають як впливового політика, за ним радше закріпилася репутація "клоуна", що полюбляє прикластися до чарки. Втім, у США його досі сприймають інакше, зокрема, зважаючи на посаду, яку обіймає експрезидент РФ у Радбезі держави-агресорки. Тож 31 липня державний секретар США Марко Рубіо, відповідаючи на запитання журналіста щодо ядерної погрози Медведєва, заявив, що не можна ігнорувати заяву останнього. Адже, хоча Медведєв не є "відповідною особою, яка ухвалює рішення" - він, за словами Рубіо, все ще відіграє певну роль у російській владній ієрархії, тому "його слова матимуть вплив" як "провокатора".
Ще до того, як Трамп видав наказ про розміщення атомних підводних човнів з натяками на ядерні загрози, сам Путін виступив із заявами. Під час зустрічі з білоруським лідером Лукашенком він спілкувався з російськими пропагандистами на "можливо, постановному заході", як зазначають аналітики. В черговий раз він відкрито підтримував кремлівські наративи та позиції стосовно війни в Україні.
Приєднався до путінського "стендапу" і Лукашенко, який висловив незадоволення нещодавніми зусиллями Трампа, спрямованими на те, аби вмовити Росію сісти за стіл переговорів і знайти рішення для завершення війни. Лукашенко підкреслив, що Трамп має діяти "обережно" і що президент США не має права "диктувати умови" під час активного військового конфлікту, "особливо з ядерною державою" на кшталт Росії.
"Кремлівські чиновники та пов'язані з ними особи часто використовують ядерне брязкання зброєю як частину своєї рефлексивної кампанії контролю, метою якої є підштовхнути Захід до рішень, вигідних Росії. Кремль також неодноразово використовував постановочні взаємодії з Лукашенком для створення непрямих ядерних погроз", - зазначено у матеріалі ISW.
Недавні ядерні загрози від Медведєва експерти також розглядають як елемент ширших стратегій Кремля. Вони зазначають, що Путін часто залучає Медведєва для підвищення агресивності риторики, що має на меті викликати паніку та страх серед західних політиків, а також ускладнити процес надання підтримки Україні.
ISW продовжує вважати, що провокаційні та загрозливі висловлювання Медведєва, скоріш за все, є елементом узгодженої інформаційної тактики Кремля. Якщо Путін вирішить, він може обмежити публічні заяви Медведєва, особливо з огляду на те, що Кремль управляє офіційними коментарями та контролює інформаційний простір Росії, включаючи інтернет та засоби масової інформації, - зазначають аналітики.
Під час зустрічі з Лукашенком 1 серпня Путін цинічно заявив, що виступає за "мир" в Україні, і назвав умови припинення вогню: озвучені ним же у червні минулого року ультиматуми, що включають вимоги віддати Росії Крим та чотири частково окуповані українські області у їх адміністративних межах, позбавлення України можливості захищатися, позаблоковий та без'ядерний статус нашої держави, "денацифікацію" і повне зняття санкцій з РФ.
Він також відзначив, що в Росії все відбувається відповідно до запланованого, та похвалився "Орєшніком", який, за його словами, до завершення року з’явиться і в Білорусі.
