Чи варто звернути увагу на цифровий вестерн "Еддінгтон" Арі Астера, який пропонує погляд на "іншу" Америку?

Триває кінотеатральний прокат свіжої прем'єри від майстра жахів Арі Астера. Та цього разу він підготував для глядачів гостру сатиру на суспільно-політичне життя США, порушивши теми Black Lives Matter, пандемії коронавірусу та ще купи "хвороб" сучасного суспільства, які, по суті, були й будуть завжди.

Однак, Астер відчуває глибоке занепокоєння щодо впливу соціальних мереж на особистість, небезпечного індивідуалізму та наслідків, що виникають в епоху постправди.

У цьому наративі самовпевненість заважає персонажам усвідомити, що будь-яка особа має можливість стати частиною нової системи влади, що розвивається завдяки зростаючій фрагментації та все більш відчутній самовпевненості.

Режисер у своїй новій роботі намагається показати, чому ніхто більше не вірить у майбутнє, але сам він його відчайдушно шукає.

Детальніше ви можете ознайомитися в огляді Mind.

Сюжет. Містечко Еддінгтон у Нью-Мехіко стає ареною несподіваних подій. У розпал пандемії COVID-19 між шерифом (Хоакін Фенікс) та мером (Педро Паскаль) виникає серйозний політичний конфлікт. Їхнє протистояння перетворюється на справжнє шоу, за яким з великим інтересом слідкують всі мешканці громади.

У ролях: Хоакін Фенікс, Педро Паскаль, Емма Стоун, Остін Батлер, Люк Граймс та інші.

В Україні в кінотеатрах: з 14 серпня 2025 року.

Бекграунд. Арі Астер написав сценарій сучасного вестерну, який колись розглядав як свій режисерський дебют. Близько п'яти років він намагався запустити проєкт, перш ніж зосередився на "Спадковості" та "Сонцестоянні". Під час промо-кампанії свого третього фільму "Усі страхи Бо" Астер зізнався, що його наступною роботою, ймовірно, стане саме вестерн. Згодом він оновив сценарій, перенісши події у час пандемії COVID-19. У січні 2023 року на головні ролі були затверджені Емма Стоун і Крістофер Ебботт, а також планувалася повторна співпраця з Хоакіном Феніксом. У серпні того ж року Астер і Фенікс вирушили до Нью-Мексико на пошуки локацій. У березні 2024-го до акторського складу приєдналися Фенікс, Педро Паскаль, Люк Граймс, Дейрдре О'Коннелл, Майкл Ворд і Кліфтон Коллінз-молодший, тоді як роль Ебботта перейшла до Остіна Батлера. Зйомки стартували 11 березня 2024 року в Нью-Мексико й тривали до 17 травня. Світова прем'єра фільму відбулася 16 травня 2025 року на Каннському кінофестивалі.

Спеціалізовані західні медіа вважають "Еддінгтон" одним із найсуперечливіших кінематографічних творів цього року, що викликає потребу в обговоренні та аналізі. Самі ж автори картини не здивовані такою реакцією, адже фільм, що досліджує тему поляризації, цілком логічно може викликати різні думки у глядачів.

Критики підкреслюють, що навіть через майже п'ять років після локдауну світ досі не навчився справжньому життю з колективним горем, ізоляцією та розділеннями, які виникли в цей період. Таким чином, те, що "Еддінгтон" виглядає фрагментованим і хаотичним, виявляється не недоліком, а концептуальною особливістю. У фільмі COVID-19 виступає як каталізатор, який остаточно руйнує ілюзію суспільної єдності та підриває основи демократії, що базується на консенсусі.

Сам Астер в одному з інтерв'ю сказав: "Усі ці люди ніби живуть в Інтернеті, і всі вони бачать світ крізь ці дивні, індивідуалізовані вікна". Власне, режисера цікавить не лише сам факт поділу, а й те, що в сучасності бракує навіть спроб осмислити, як подолати розкол або винести уроки з минулого. "Еддінгтон" у цьому сенсі постає як емоційний заклик повернутися до живої взаємодії попри спокусу сховатися за цифровими ширмами.

В цілому, атмосфера фільму має певні паралелі зі стилістикою братів Коен, які славляться своїм захопленням незвичайними персонажами та характерним холодним, чорним гумором. У цій стрічці герої настільки дратують, що важко зрозуміти, кого ж варто підтримувати.

"Арі - людина, яка постійно хвилюється, і мені здається, що фільм намагається затягнути вас у стан тривоги, в якому він перебуває, щоб він не почувався таким самотнім", - каже акторка Дірдрі О'Коннелл.

Ось що поділився Астер в бесіді з The Guardian: "Є певний круговорот ностальгії... Ми постійно повертаємося до минулого, щоб зрозуміти, як ми опинилися в теперішньому. Але де ж наше уявлення про майбутнє? Адже ніхто вже не вірить у завтрашній день. Я сам не вірю в майбутнє і безнадійно намагаюся його знайти".

Деякі критики, навпаки, вказують на поверхневий підхід Астера, зазначаючи відсутність справжньої глибини в розгляді тем расизму, активізму та особистісної відповідальності. Дійсно, підлітки, які в сюжеті беруть участь у протестах Black Lives Matter, виглядають нестерпно через свою поверхневу пристрасність та відсутність чітких планів дій, що викликає відчуття лицемірства. Проте режисер виявляє переконливість у зображенні протесту як частини "перформативного активізму", що більше нагадує показовість, ніж щирі наміри.

В одній зі сцен лунає Firework, хіт Katy Perry, - пісня, яка в американському культурному коді символізує віру у власні сили й право бути собою. Вона апелює до оптимізму та американської мрії, до унікальності особистості та святкування різноманіття, а образ феєрверку несе ще й патріотичний підтекст, пов'язаний із Днем незалежності США. Саме тому її поява у цій сцені додає кітчевої абсурдності: пафосний гімн свободи та самовираження тут сприймається майже як гротескний коментар, що оголює поверховість символів та їхню здатність легко втрачати свій справжній сенс за певних обставин.

Рейтинг фільму на IMDb становить 6,8 з 10.

Вам буде цікаво, якщо: ви захоплюєтеся фільмами, що ставлять більше запитань, ніж дають відповідей. "Еддінгтон" порушує тему того, як суспільний розкол відбивається на житті маленького містечка, і показує, як культурні та ідеологічні конфлікти можуть перетворювати опонентів на месників.

У масовій культурі Америка часто постає як яскрава декорація для здійснення мрій. Це переважно великі міста на кшталт Нью-Йорка, Лос-Анджелеса чи Сан-Франциско. Вони показані як простір свободи, креативності та безмежних можливостей.

Нью-Йорк у "Секс і місто" чи "Друзях" постає як мегаполіс можливостей, моди та спонтанних знайомств. Тут жінки відчувають себе вільними, дружба є міцною, а кохання чекає на кожному кроці. У "Ла-Ла Ленд" Лос-Анджелес втілює собою столицю мрій, де музиканти, актори та творчі особистості шукають свій шлях, і навіть невдачі набувають романтичного відтінку. Існує безліч інших "лакованих" голлівудських оповідей, тому якщо ви звикли бачити Америку в такому світлі, "Еддінгтон" зруйнує ваші ілюзії.

Вам не сподобається, якщо: ви не готові споглядати майже суцільну агресію та насильство на екрані, - треба бути готовими бачити розкидані землею кінцівки та купу стрілянини.

Для української аудиторії, чиї проблеми нині здаються набагато серйознішими, ця стрічка не стане якимось відкриттям або терапією, - вона радше здатна ще більше поглибити тривожні стани. Фільм фокусується на американській спільноті, глобально говорячи про універсальні людські проблеми нашого часу, та майже нічого нового про владу, лицемірство й життєву несправедливість глядач не дізнається.

Основний мотив для перегляду: Астер піднімає питання соціальних мереж, протестів як у віртуальному, так і в реальному світі, а також інформаційних бульбашок, соціальної ізоляції, інтернет-одинокості та радикалізації у суспільстві США. Він з великою глибиною передає тривожний дух нашого неспокійного часу.