Чому Ісландія несподівано виявила бажання приєднатися до Європейського Союзу?
Ісландія вже багато років є частиною НАТО, Шенгенської зони та інших європейських організацій. Проте питання про приєднання до Європейського Союзу залишалося обговорюваним досить тривалий час. Однак після загроз Трампа щодо анексії сусідньої Гренландії, громадська думка в країні почала змінюватися.
Це, здавалося б, жарт, але в Ісландії навряд чи хтось його сприйняв із усмішкою. У січні новий посол США в Рейк'явіку Біллі Лонг, виступаючи перед членами американського Конгресу, заявив, що незабаром Ісландія може стати 52-м штатом США, а він - її губернатором. Ці слова прозвучали в той момент, коли союзники США по НАТО тривожно спостерігали за можливістю анексії Гренландії американським президентом Дональдом Трампом, який міг би проголосити її 51-м штатом.
Словесні висловлювання дипломата миттєво викликали хвилю обурення в Рейк'явіку. Міністерство закордонних справ Ісландії вимагало від Лонга пояснень, а в соціальних мережах на адресу посла почали з’являтися численні критичні коментарі. Тим часом тисячі з усього населення, яке складає менше ніж 400 тисяч, підписали петицію з проханням відмовити Лонгу в акредитації. Політик-республіканець був змушений відступити, стверджуючи, що його слова не мали серйозного підтексту. "Якщо це когось образило, я щиро прошу вибачення," – зазначив він.
Нещодавня криза між Європою та США щодо Гренландії посилила побоювання, що Ісландія так само може стати об'єктом взаємних претензій великих держав. Адже хоч Ісландія й належить до Європи, від Гренландії - арктичного острова - її відділяє лише 300 кілометрів. А це набагато менше за відстань до континентальної Європи.
Ці побоювання пожвавили в Ісландії дискусію про перспективу приєднання до ЄС. Нинішній проєвропейський лівоцентристський уряд іще раніше планував провести 2027 року референдум серед ісландців щодо цього питання. Та тепер його планують перенести на суттєво більш ранній термін - серпень 2026 року.
Імовірність підтримки вступу країни до Європейського Союзу є досить високою. Згідно з останніми соціологічними дослідженнями, приблизно 65% населення Ісландії висловлює бажання приєднатися до ЄС, тоді як лише 35% виступають проти цього кроку. Щодо Сполучених Штатів, то вже на початку 2025 року, коли Дональд Трамп вдруге займе президентську посаду, опитування, проведене ісландським суспільним мовником RUV, показало, що три чверті опитаних вважають США потенційною загрозою.
Також зверніть увагу на: Чи необхідна Європі своя ядерна арсенал?
Ісландці завжди вважали свою незалежність і автономію важливими цінностями. У 1944 році країна стала незалежною від Данії, і з того часу 17 червня святкується як значна національна подія.
Протягом багатьох десятиліть членство в ЄС не стояло на порядку денному ісландців. Країна є членом Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) та Європейської економічної зони (ЄЕЗ). Через це Ісландія користується всіма привілеями внутрішнього європейського ринку, крім того, вона є частиною Шенгенської зони.
Основною перешкодою на шляху Ісландії до отримання повноправного членства в Європейському Союзі залишалася риболовля, зокрема політика ЄС у цій сфері. Риболовна галузь є критично важливою для ісландської економіки. Якщо країна приєднається до ЄС, їй доведеться дотримуватися європейських норм, що включає відкриття своїх багатих рибою територіальних вод для флоту інших держав-членів ЄС. Це також означатиме втрату національного контролю над квотами на вилов, що може призвести до значного збільшення обсягів вилову і, як наслідок, до зниження рибних запасів у територіальних водах Ісландії.
Ісландія, хоча й належить до країн-засновниць НАТО, не має власних збройних сил. Це особливо помітно в умовах, коли стратегічне положення Ісландії набуває все більшої значущості. Протягом багатьох років ісландський народ покладався на Сполучені Штати для забезпечення своєї безпеки. Однак останнім часом в країні з'являються все більше сумнівів щодо цього підходу.
І пов'язано це не лише з кризою довкола Гренландії. Те, що президент США Дональд Трамп запровадив 15-відсоткові штрафні мита, зокрема, і проти Ісландії, важко б'є по країні, яка так залежить від експорту рибних продуктів. Зрештою, США є другим після ЄС торговим партнером Ісландії. А тому вступ до ЄС видається багатьом ісландцям дедалі більш привабливою перспективою - попри побоювання щодо майбутнього власної рибної промисловості.
Нинішнє зближення Ісландії з ЄС є вже не першим у новітній історії країни. 2008 року світова фінансова криза сильно вдарила по острівній країні. Три найбільші банки країни зазнали краху, безробіття підскочило з майже нуля до десяти відсотків, ісландська крона дуже знецінилася. Як наслідок - країна була вимушена взяти кредит у Міжнародного валютного фонду (МВФ) на понад два мільярди доларів.
У той час Ісландія опинилася на грані фінансового краху і вирішила подати заявку на членство в Європейському Союзі. Це рішення було зумовлене сподіваннями отримати підтримку з європейського фінансового захисту. Проте, протягом наступних років країна змогла відновити свою економічну стабільність.
У 2013 році в Ісландії до керівництва прийшла коаліція правих сил, яка призупинила процес переговорів щодо вступу країни до Європейського Союзу. Інтерес населення до європейської інтеграції також значно зменшився. У 2015 році Ісландія вирішила відкликати свою заявку на членство в ЄС.
Сьогодні, коли геополітичні обставини у світі зазнали значних змін, ісландці, здавалося б, знову переглянули свою позицію. У Брюсселі ці зміни сприймаються позитивно. Єврокомісарка з питань розширення, Марка Кос, заявила, що Ісландія може "в будь-який момент" відновити призупинені в 2015 році переговори з Європейським Союзом. Вона також зазначила, що вони вирішили підтримувати "тісний діалог" з ісландською владою, оскільки в ці тривожні часи ми стикаємося зі змінами у геополітичному контексті.
Оскільки Ісландія вже сьогодні активно бере участь у різних європейських структурах як член ЄЕЗ та ЄАВТ, її вважають у Брюсселі зручним партнером для обговорення можливого вступу до ЄС. У контексті суперечок із Вашингтоном стосовно впливу та влади, приєднання Ісландії до Європейського Союзу могло б стати потужним сигналом для Сполучених Штатів.
