Чому Росія не виступила на захист Ірану: основну причину назвали у NYT.
Згідно з інформацією з видання, Росія наразі акцентує увагу на своїй війні з Україною та на зміцненні зв'язків з державами Перської затоки. Внаслідок цього країна не планує надавати підтримку Ірану.
Вплив Москви на Близькому Сході зменшується, що підтверджує початок війни в Ірані, в яку Росія не втрутилася, зазначає The New York Times.
Видання зазначає, що Іран надавав підтримку Кремлю, постачаючи дрони-камікадзе "Шахед" у перший рік агресії проти України, а також сприяв створенню ключового заводу з виробництва цих безпілотників на території Росії. У поточному році їхня військова співпраця отримала новий імпульс завдяки укладенню угоди про стратегічне партнерство.
"Проте, через півроку після підписання угоди, іранський уряд виявився під серйозним тиском з боку Ізраїлю. Росія ж, окрім телефонних розмов та заяв осуду, не демонструє активності в цій ситуації," - зазначили автори статті.
Важливо зазначити, що навіть після пошкодження іранських ядерних об'єктів та енергетичних установок, а також загибелі багатьох високопоставлених військових лідерів, досі не спостерігається готовності Москви надати підтримку Тегерану. Це різко контрастує з тим, як Росія діяла під час подій у Сирії десять років тому, коли вони стали на захист Башара Асада.
Респонденти видання зазначають, що однією з причин недостатньої підтримки Росії для Ірану є те, що російські військові підрозділи обмежені в своїх діях через ситуацію в Україні.
"Справжнє питання для Москви полягає в тому, які військові технології вони можуть дозволити собі передати Ірану, враховуючи обставини конфлікту в Україні", - зазначив у коментарі для NYT Томас Грем, експерт Ради з міжнародних відносин.
Проте існують й інші фактори, що впливають на ситуацію. В матеріалі висловлюється думка експерта в даній галузі, який зазначає, що російське керівництво оцінює ризик можливого конфлікту зі Сполученими Штатами та Ізраїлем у випадку, якщо надасть підтримку Ірану. Також робиться висновок, що ця ситуація є результатом об’єктивного політичного аналізу Москви, для якої основним пріоритетом залишається війна в Україні, а також необхідність підтримувати дружні зв’язки з іншими партнерами в регіоні Близького Сходу, які допомогли Росії витримати тиск західних економічних санкцій.
З посиланням на думку аналітиків стверджується, що Росія не тільки прагне поліпшити відносини з президентом США Дональдом Трампом, а й також не хоче, щоб Іран отримав ядерну зброю. Росія також виграє від стрибка цін на нафту після початку атаки.
Аналітики повідомили виданню, що малоймовірно, що Путін безпосередньо втрутиться у військові дії або надто активно забезпечуватиме Тегеран зброєю. Ця обережність частково обумовлена страхом викликати негативну реакцію з боку Об'єднаних Арабських Еміратів та Саудівської Аравії — двох партнерів, які стають дедалі важливішими для Москви і не підтримали б посилення Ірану.
Нагадаємо, що на минулому тижні Ізраїль здійснив свої перші авіаудари по території Ірану. Атакам піддалися військові фабрики, ядерні установки та системи протиповітряної оборони. Крім того, Ізраїль ліквідував кілька високопоставлених іранських військових командирів. Лідер Ірану, аятолла Алі Хаменеї, заявив, що країна готова відповісти рішуче, підкресливши, що "битва тільки починається".
Росія в свою чергу висловила незадоволення діями Ізраїлю у відкритому дискурсі та запевнила в готовності сприяти врегулюванню конфлікту. Проте Європейський Союз вже виступив проти російської ролі в якості посередника, підкресливши численні порушення міжнародних норм, скоєні Росією під час війни в Україні.
