Данилишин обговорює фактори, причини та можливості розвитку інфляції | Еспресо

На фоні воєнних викликів, санкціонування та націоналізації активів в Україні прискорюється інфляція, погіршується бізнес-клімат. Як усе це впливає на обсяги інвестицій у галузях економіки та подальші перспективи сповільнення інфляції?

У травні темпи інфляції знову зросли, перевищивши очікування Національного банку України.

За результатами травня, річна споживча інфляція становила +15,9%, що порівняно з квітневим показником у 15,1% у 2024 році. У травні 2025 року місячна інфляція досягла +1,3%, тоді як у травні 2024 року вона становила лише +0,6%. Для того щоб прогноз НБУ щодо півріччя (+13,7%) справдився, у червні ціни повинні зрости лише на +0,2%. Проте середні місячні темпи інфляції вже рік тримаються на рівні +1,1%, а ще ми стикаємося з суттєвим інфляційним тиском з боку промислової інфляції, яка становить +41,6% в річному обчисленні.

Структура інфляції в Україні демонструє значні коливання в цінах на різні товари і послуги, які досягають понад 40 відсотків. Наприклад, ми спостерігаємо дефляцію на рівні 5% для товарів легкої промисловості, в той час як ціни на яйця зросли на вражаючі 86%. Серед інших продуктів, електроенергія подорожчала на 64%, хліб — на 22%, овочі — на 36%, фрукти — на 34%, вершкове масло — на 29%, а соняшникова олія — на 35%. У той же час, майже немає зростання цін на послуги відпочинку (+1%), деякі комунальні послуги (0-3%), побутову техніку та предмети домашнього вжитку (+2%), залізничні пасажирські перевезення (+5%), а також автомобільне паливо (+1%). Це свідчить про те, що процентна політика НБУ не має істотного впливу на загальні тенденції інфляції.

Основною характеристикою інфляції в Україні є витратний характер підвищення цін. Протягом року в країні спостерігалося значне збільшення витрат на енергоносії, енергетичне постачання та транспортні перевезення. Крім того, зростання витрат на імпортні товари стало наслідком девальвації гривні. Економіка продовжує страждати від наслідків війни, що веде до додаткових фінансових витрат.

Економіка також понесла значні втрати через несприятливі погодні умови, що негативно вплинули на врожай. Водночас споживчий попит на душу населення залишається на рівні лише 91% від довоєнних показників. Хоча споживчий попит поступово відновлюється, військові обставини призводять до його асиметричності, зосереджуючи увагу переважно на товарах першої необхідності.

Монетарна політика. Національний банк України вже третій рік поспіль підтримує надзвичайно суворі умови монетарної політики. З 7 березня основна процентна ставка була підвищена до 15,5% річних, а з 4 квітня ставка за тримісячними депозитними сертифікатами зросла до 19,0% річних.

Проте, основна процентна ставка НБУ не чинить значного впливу на рівень інфляції, оскільки причини інфляційних процесів в основному мають структурний характер, а не обумовлені попитом. При цьому канали передачі монетарної політики виявляються досить слабкими.

Фактор політики гнучкого курсоутворення. Після переходу з фіксованого обмінного курсу до системи "керованого плавання" гривня зазнала девальвації на 14,5% (максимальний спад спостерігався в листопаді 2024 року), що призвело до формування девальваційно-інфляційної спіралі та підвищення річних показників інфляції. Непродумане і поспішне впровадження валютної лібералізації стало додатковим чинником, що сприяло інфляційним процесам в Україні.

Девальвація гривні відбувається внаслідок директивних рішень НБУ, а не внаслідок ринкових коливань обмінного курсу, а отже облікова ставка зараз не впливає на валютний канал монетарної трансмісії.

Фактор фіскального дефіциту. Наразі фіскальний дефіцит залишається на високому рівні, перевищуючи 20% від валового внутрішнього продукту. Проте, величина цього дефіциту зумовлена переважно військовими витратами, а не питаннями внутрішніх запозичень. Він компенсує зниження сукупного попиту, яке викликане війною, що, в свою чергу, може призвести до інфляційного тиску. Більше ніж 90% фіскального дефіциту фінансується за рахунок зовнішніх джерел. Отже, зміна облікової ставки не може суттєво вплинути на фіскальний аспект інфляційної динаміки.

Вплив військової інфляції. В умовах війни споживчі уподобання населення зазнають змін, а також варіюються витрати виробників. Люди зменшують попит на товари, які не є життєво необхідними (наприклад, на продукцію легкої промисловості та послуги розваг). Бізнес стикається з підвищенням витрат на логістику, енергетичні ресурси тощо. Облікова ставка НБУ не має можливості впливати на військові фактори інфляції, оскільки вони є поза ринковими механізмами.

Підсумки стосовно причин інфляційних процесів.

Переважна більшість проінфляційних чинників в Україні знаходиться поза межами дії монетарних інструментів НБУ. Витрати НБУ на монетарну політику за 2022-2025 рр. склали близько 240 млрд грн, в т.ч. у 2024 р. - 76 млрд грн, за січень-травень 2025 р. - 33 млрд грн.

Перспективи інфляції. Зараз на рівень інфляції чинять тиск як проінфляційні, так і дезінфляційні чинники. Проінфляційні чинники - високий ріст цін виробників, погодні умови, значний фіскальний дефіцит, підвищення ставок окремих податків, відновлення відкладеного попиту у разі припинення воєнних дій. Дезінфляційні чинники - суттєве гальмування економічного росту (лише +0,9%), збереження мораторію на підвищення ряду комунальних тарифів, відносна курсова стабільність, можливе здешевлення імпорту внаслідок торгової війни США та Китаю, стримування попиту у разі продовження воєнних дій. З червня очікується деяке зменшення рівня інфляції переважно із-за статистичного ефекту бази порівняння минулого року.

Методи боротьби з інфляцією. Враховуючи, що українська інфляція має переважно структурний характер, заходи для її подолання повинні зосереджуватися на використанні монетарних інструментів, спрямованих на розширення пропозиції, а не на обмеження попиту. Важливо реалізувати потенціал монетарної політики для стимулювання кредитування та інвестицій, що посприяє збільшенню пропозиції товарів і послуг вітчизняного виробництва. Це, в свою чергу, зменшить ризики структурної інфляції та сприятиме розвитку кредитного каналу монетарної трансмісії. Також необхідно оптимізувати вплив банків на бізнес до прийнятного рівня та усунути необґрунтовані "професійні оцінки" працівників банківської сфери.

Інституційні чинники. Низький обсяг кредитування з боку банків, зростаюча інфляція та негативна динаміка інвестиційної активності в економіці є взаємопов'язаними явищами. У 2024 році валове нагромадження основного капіталу (ВНОК) збільшилось лише на 3,5%, а в 2025 році спостерігались також низькі темпи його приросту. В I кварталі 2025 року кредити, видані українськими банками, становили лише 4% від загального обсягу фінансування капітальних інвестицій.

Дві третини сумарних інвестицій в економіці припадає на державні інвестиції, які активно підтримуються міжнародними партнерами і без участі яких динаміка інвестиційної діяльності в Україні була б ще гіршою.

Прогресивне зростання інфляції та низький рівень інвестиційної активності свідчать про негативний інвестиційний клімат у країні. В умовах воєнного стану було введено обмеження для іноземних інвесторів, що збільшує ризик накладення санкцій на українських бізнесменів. Це змушує ретельно аналізувати ризики будь-яких інвестиційних рішень. В результаті, обсяг прямих іноземних інвестицій без реінвестування прибутків у період з січня по квітень 2025 року склав 402 мільйони доларів, у порівнянні з 910 мільйонами доларів за той же період у 2024 році.

В даний час процес санкціонування та націоналізації активів різного походження доповнюється введенням санкцій проти окремих українських громадян. Хоча обсяги таких заходів поки що є обмеженими, вони створюють негативний імідж для великого бізнесу як в Україні, так і за її межами. Це, в свою чергу, підриває одну з основ ринкової економіки — незмінність прав на власність, що охоплює доходи та активи у межах законної економічної діяльності.

Порушення прав на власність виступає однією з ключових причин, що сприяють погіршенню бізнес-клімату в країні та зростанню інфляційних очікувань. В свою чергу, підвищення інфляції, низький рівень інвестиційної активності та несприятливі умови для ведення бізнесу негативно впливають на темпи зростання валового внутрішнього продукту та промислового виробництва в Україні.

Спеціально для Еспресо.

Автор: Богдан Данилишин, член-кореспондент Національної академії наук України.