Розробники, представники влади та фахівці провели дискусію щодо викликів регулювання будівельних процесів у історичних зонах.

Нещодавно відбулася зустріч представників девелоперів, будівельних компаній, органів місцевої та державної влади, присвячена нагальним питанням регулювання містобудівної діяльності в історичних ареалах українських міст.

У ході обговорення учасники підкреслили серйозні затримки в ухваленні підзаконних актів, що перешкоджає розвитку ринку та викликає правову невизначеність для забудовників. Це, зокрема, стосується нормативних актів Міністерства культури та стратегічних комунікацій, які повинні встановити чіткі процедури погодження робіт у зонах, що охороняються як культурна спадщина.

Після внесення змін до Закону "Про охорону культурної спадщини" у травні 2022 року уряд зобов'язався розробити порядок визначення меж охоронних зон. Однак, незважаючи на те, що 25 травня 2025 року був опублікований проєкт документа і розпочато збір зауважень до 20 червня, процес фактично зупинився. Це призводить до паралічу ринку: нестабільність вимог збільшує ризики, ускладнює доступ до кредитування, затримує сроки будівництва та перешкоджає оновленню міської інфраструктури.

Відсутність затвердженого регламенту та чітких вказівок з боку Міністерства культури ускладнює прозоре визначення тих, хто може працювати поблизу об'єктів спадщини та за яких умов. Це призводить до виникнення "сірої зони", де рішення приймаються в ручному режимі, що відкриває можливості для зловживань. Впровадження єдиної, публічно доступної інструкції, яка відповідатиме міжнародним стандартам, усуне можливість маніпуляцій і зробить правила зрозумілими для інвесторів.

Ринок викликає значне занепокоєння через затягування процесу ухвалення Кабінетом Міністрів постанови, яка визначає межі та режими використання охоронних зон. Відсутність цього документа ускладнює встановлення єдиних обмежень для містобудівних умов, через що кожен випадок доводиться обробляти індивідуально. Це призводить до затримок, судових розглядів і порушення графіків будівництва. За підрахунками фахівців, лише в Києві щорічно втрачається понад $500 млн інвестицій через цю ситуацію.

Зрушити ситуацію з місця допомогло залучення Ради з підтримки підприємництва при Президентові України, яку очолює керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, а секретарем є Юрій Каціон. Представники девелоперів відзначили, що активна позиція Офісу Президента надала темі політичний імпульс та продемонструвала готовність держави до конструктивного діалогу з бізнесом.

Учасники зустрічі висловили незадоволення щодо бездіяльності місцевої адміністрації, зокрема Київської міської державної адміністрації (КМДА). Незважаючи на те, що закон "Про охорону культурної спадщини" (стаття 6, пункт 4 Закону України "Про охорону культурної спадщини") надає столичним органам влади право розробляти місцеві нормативні акти у сфері забудови, ці можливості залишаються без реалізації. Така бездіяльність позбавляє ринок чітких орієнтирів, знижує зацікавленість інвесторів та стримує економічну активність під час війни.

Учасники зустрічі закликали Міністерство культури сформувати робочу групу, яка без затримок розпочне виконання "Порядку визначення меж і режимів використання зон охорони, затвердження науково-проєктної документації та внесення до неї змін". Проект цього документа вже готовий, пройшов громадські обговорення і отримав усі необхідні погодження, залишився лише фінальний етап — офіційне затвердження.

Реалізація цього порядку, підкреслили експерти, забезпечить єдині правила гри для всіх учасників ринку, дозволить проводити роботи в історичних ареалах виключно за прозорими процедурами з внесенням усіх даних до державних кадастрів. Це підсилить захист культурної спадщини, стабілізує ринок та створить прогнозовані умови для інвесторів, мінімізуючи корупційні ризики.