Для України "енергетичне перемир'я" приносить двоїстий результат, - вважає експерт.
Перерва в атаках може використовуватися як засіб тиску на Україну в майбутньому.
Після проголошення так званого "енергетичного перемир'я", яке, за словами кремлівських чиновників, триватиме до 1 лютого, в Україні залишається велике занепокоєння щодо майбутніх подій. Ця короткочасна пауза в інтенсивних атаках на енергетичну інфраструктуру не розглядається як зміна стратегічного курсу Кремля або як справжній крок до зниження напруги.
"Телеграф" поспілкувався з Оксаною Кузан, керівницею аналітичного відділу Українського центру безпеки та співпраці, щоб з'ясувати, чого насправді варто очікувати після завершення оголошеної паузи, якими є мотиви Москви та які ризики ця ситуація несе для України.
За словами спеціалістки, ймовірність того, що масовані атаки з використанням ракет та дронів відновляться після закінчення формального перемир'я, залишається значною. Сам характер угоди — обмежений у часі та без чітких зобов'язань — більше нагадує тактичну паузу, аніж зміну стратегічних намірів Росії.
Кузан зазначає, що Росії необхідно не менше кількох тижнів для накопичення ракет, підготовки носіїв та розробки плану чергових ударів. Отже, затишшя не свідчить про добрі наміри, а є лише тимчасовою паузою в їхній терористичній тактиці.
Вона зазначає, що погодження Москви на таке "перемир'я" має суто прагматичні та пропагандистські причини. Кремль отримує можливість створити ілюзію гуманітарного жесту на тлі морозів, не відмовляючись при цьому від жодних стратегічних цілей.
За словами Кузан, Дональд Трамп має значну роль у цій ситуації, адже він прагне скористатися цією паузою для зміцнення свого політичного іміджу.
Цей формат надає Трампу можливість позиціонувати себе як незамінного посередника, який, за його словами, може досягти миру "одним дзвінком". Він використовує цю концепцію в контексті як внутрішньої, так і зовнішньої політики. У більш широкій перспективі він прагне закріпити за собою статус основного архітектора майбутньої угоди, де його зв'язок з Кремлем стане аргументом на користь прийняття умов, які йому будуть нав'язані, -- зазначає вона.
Водночас для України ця ситуація має подвійний ефект. Кілька днів тиші справді можуть дати можливість стабілізувати роботу енергосистеми, провести ремонти та накопичити резерви, що критично важливо в умовах холодів. Але водночас Росія вже може перетворити перемир'я на політичний аргумент.
"Росія вже зараз намагається конвертувати цей тактичний жест у політичний капітал: демонструвати конструктивність і вимагати від Заходу та України дзеркальних кроків -- від пом'якшення санкцій до де-факто визнання окупаційних ліній.
Кузан попереджає, що існує ймовірність, що деякі західні учасники, втомлені від війни та чутливі до енергетичних маніпуляцій, можуть інтерпретувати такі затримки як підтвердження того, що з Кремлем можна швидко досягти угоди, і почнуть тиснути на Київ з вимогами щодо реалістичних компромісів.
Україна вважає, що основним завданням є уникнення використання гуманітарних пауз як засобу політичного тиску. Важливішим чинником у війні стане не сила атак на енергетичну інфраструктуру, а обстановка на передовій.
"Терористичні обстріли болючі, вони забирають життя, змушують родини мерзнути, створюють додаткові страждання, але вони не ламають українське суспільство і не руйнують здатність армії тримати оборону. Навіть якщо Росія після паузи подвоїть інтенсивність ударів, це не змінить головного - Україна має зберегти стійкість, зміцнювати ППО, відновлювати енергетику і не погоджуватися на політичні поступки, замасковані під плату за тимчасове зменшення терору", -- підсумувала експертка.
Нагадуємо, що раніше "Телеграф" зазначав, що до угод щодо так званого енергетичного миру з Росією варто підходити з обережністю: жодні дипломатичні сигналізації не повинні зменшувати готовність України до ймовірних негативних ситуацій.
