Допомога Україні з боку США: коли Трамп активізує тиск на Росію?
Редакція The New York Post, яка є популярним виданням серед прихильників Дональда Трампа, виступила з закликом до президента відновити військову підтримку Україні та бути більш активним у підтримці Києва. Фокус досліджував, за яких обставин глава Білого дому може дійсно вжити рішучих заходів проти Російської Федерації.
У спеціальному зверненні редакції газети The New York Post (NYP), яка є улюбленим виданням Дональда Трампа і яке йому приносять щоранку перед початком роботи в Овальному кабінеті, акцентується на важливості посилення підтримки України. Зокрема, NYP підкреслює, що після заклику Трампа до Путіна зупинити агресію, той у відповідь здійснив найбільший обстріл Києва з моменту початку повномасштабного вторгнення.
"То чому ж, пане президенте, ваша адміністрація карає Україну?", -- запитують автори публікації, нагадуючи про рішення Пентагону призупинити військові постачання Україні.
"Путін готовий йти на крайні заходи, навіть якщо це вимагатиме жертв серед власного народу, аби зберегти свою імперію. Якщо ми дозволимо йому досягти успіху, якщо ми будемо сприяти його планам, це створить загрозу не лише для Європи. Це дасть зрозуміти Китаю, що наші союзи є вразливими, а терпіння — обмеженим. Кремлівський лідер розуміє лише мову сили і продовжуватиме принижувати та ігнорувати вас, якщо Сполучені Штати не візьмуть на себе зобов'язання захищати Київ. Втрата України призведе до глобальної дестабілізації, ослабить позиції Америки й матиме негативні наслідки для вашого президентства. Не йдіть на поступки!" — звертаються до Дональда Трампа автори статті в The New York Post.
Незабаром після публікації цієї інформації, відповідаючи на запитання журналістів про причини, чому він не надає Україні таку ж підтримку, як Ізраїлю, Трамп зауважив: "Я надаю Україні допомогу, я роблю це значною мірою...". Також президент США знову підкреслив, що конфлікт не розгорівся б, якби він обіймав посаду президента в той час.
Слова Трампа про те, що він багато допомагає Україні, на думку політолога, голови Центру аналізу та стратегій (ЦАС) Ігоря Чаленка, можна трактувати, як сигнал того, що питання розблокування військової американської допомоги, яка знаходиться наразі в Польщі, вже в процесі. Втім, зауважує експерт у розмові з Фокусом, Україні слід переходити у співпраці з Вашингтоном на комерційні рейки: "Нам необхідно дотискати кейс закупівлі американської зброї, в тому числі коштами партнерів, зокрема й Німеччини. Але рішучості, до якої Трампа закликають американські журналісти і навіть послідовної постійності від нього чекати не слід. Радше ми будемо свідками імпульсних кроків президента США, при цьому імпульси ці слід правильно направляти за рахунок посилення двопартійної підтримки. Словом, я не є оптимістом щодо Трампа, але думаю, що його можна вивести з-під російського впливу. Все залежатиме від того, хто більше "сидітиме на вухах" Трампа. А те, що ми побачили в матеріалі The New York Post -- це правильний крок, але це лише один крок, а їх потрібно багато".
Згадуючи ситуацію, коли після гри у гольф із сенатором Ліндсі Гремом Трамп підтримав антиросійський санкційний законопроєкт, експерт зауважив: "Це невеликі, але важливі кроки, особливо враховуючи, що сам Путін обмежує Трампу можливості для маневру. Проте, в той же час, санкції з російських компаній скасовуються. Тобто, там, де необхідні реальні дії, вигоду отримує Росія, а в контексті риторики, що звертається до американського суспільства, Трамп демонструє свою підтримку України".
Ігор Чаленко висловлює думку, що Київ має спиратися на "три основи", які слід невпинно розвивати: збільшення підтримки України, посилення санкцій проти агресора та активізацію дипломатичної роботи, зокрема в тісній співпраці з європейськими партнерами. "Загалом, я б на даному етапі у переговорах з Вашингтоном акцентував би увагу на антикитайській стратегії. Якщо ми бачимо, що зовнішньополітичне відомство Китаю через гонконгську пресу передає ясний сигнал про те, що поразка Росії для них є неприємною, то виникає питання: чи дійсно Трамп прагне скоординувати свої дії з Пекіном? Я в цьому маю великі сумніви. Тому важливо демонструвати, що США і КНР є геополітичними опонентами, аби уникнути повторення ситуації, що виникла за Байдена, коли лунали побоювання щодо можливості програшу РФ. В умовах, що склалися, очевидно, потрібно переглянути певні підходи", – резюмує Ігор Чаленко.
Політолог і кандидат політичних наук Олексій Буряченко в інтерв'ю для Фокусу зазначає: "Я впевнений, що Трамп усвідомлює всі ті загрози, про які йдеться в статті The New York Post. Однак питання в тому, що лише зараз починає формуватися його концепція зовнішньої політики на випадок, якщо він знову обійме президентську посаду в США. Після активних дій США на Близькому Сході віцепрезидент Венс вперше відкрито заявив, що країна відмовиться від глобалістичної політики, яка передбачала вплив на інші держави через м'яку силу, і натомість зосередиться на двосторонніх відносинах, реалізуючи так звану Трампову доктрину".
На думку експерта, щоб Трамп міг так само активно займатися питаннями Росії, як він це робив під час ескалації в Близькому Сході, йому слід було вирішити ряд інших питань і проблем, які постійно відволікали його від процесу миротворчості.
"Відволікаючих напрямків є три. Перший -- внутрішні реформи у США плюс міграційна політика. Другий -- Близький Схід (починаючи Палестиною, завершуючи Іраном), який постійно тригерив Трампа і він не міг на нього не реагувати. І третій напрямок -- виконання своєї політичної обіцянки про те, що він змусить Європу платити за свою безпеку. На нещодавньому саміті НАТО у Гаазі було ухвалено таки рішення про виділення країнами-членами 5% ВВП на безпекові питання, тобто Трамп свою обіцянку виконав. І на цьому етапі, а також на фоні невдалої розмови з Путіним, переконаний, президент США почне перебудовувати фокус на врегулювання щодо російсько-української війни, бо просто відмахнутися від цього питання він не може", -- аргументує політолог.
Олексій Буряченко вважає, що президент Трамп раніше не проявляв належної рішучості у відносинах з Росією, адже "не бажав розпорошуватися" і розумів, що одночасно вести політичну боротьбу на кількох фронтах буде для нього вкрай важко. Тому, на думку експерта, "а не з причини великої прихильності до Путіна", адміністрація США обирала в спілкуванні з Кремлем переважно м'яку риторику.
Коментуючи готовність Дональда Трампа застосувати щодо Москви принцип "мир через силу", аналітик зазначив, що президент США вже готовий до такої стратегії. Першим свідченням цього, за словами політолога, стане ухвалення в найближчому майбутньому дещо модифікованого законопроєкту Грема-Блюменталя. Це – лише перший етап. На другому, як прогнозує експерт, в контексті "стабілізуючих переговорів" між Трампом та Зеленським, Україна може сподіватися на отримання необхідних систем протиповітряної оборони та відповідних ракет. Саме санкції та системи ППО, підкреслює Олексій Буряченко, стануть наочним свідченням того, що Трамп готовий не бути таким "м’яким та позитивним" у своїх відносинах із Путіним, як раніше.
