Економічний мотор втрачає потужність. Необхідно провести комплексне відновлення.

З початку 2023 року в Україні спостерігається поступове економічне відновлення після різкого зниження ВВП у 2022 році на 28,8%. У 2023 році реальний ВВП зріс на 5,5%, у 2024 році – на 2,9%, а в період з січня по травень 2025 року темп зростання склав лише 1%.

Серед негативних факторів, що вплинули на економічну діяльність, можна виділити:

При вивченні класичних факторів виробництва варто зауважити, що у період з 2022 по 2025 роки з України емігрувало 6,9 мільйона людей, а кількість працівників у реальному секторі зменшилась на 2 мільйони, що становить 20% у порівнянні з довоєнними показниками. Міжнародні аналітики оцінюють збитки, завдані російською агресією в економіці, у 176 мільярдів доларів. Сьогодні капітальні інвестиції складають лише 5-6% від ВВП, що вдвічі менше, ніж до початку війни. Отже, закономірно, що реальний ВВП у 2025 році буде на 22% нижчим у порівнянні з 2021 роком.

Ледь помітне відновлення економічної активності в 2024-2025 роках зумовлене впровадженням фіскальних стимулів, підтриманих надходженнями з зовнішньої допомоги, а також відновленням споживчого попиту та функціонуванням "транспортного коридору" у Чорному морі. Протягом минулого року дефіцит державного бюджету без урахування грантів досяг 24% ВВП, при цьому було залучено понад 18 мільярдів доларів зовнішнього фінансування лише за перші п'ять місяців 2025 року. Одночасно спостерігається реальний приріст обсягу роздрібної торгівлі на 5,1%, що свідчить про активізацію приватного споживання. Проте рівень реальних витрат на душу населення все ще залишається нижчим за показники до війни.

Проведені розрахунки засвідчують, що протягом 2022-2024 років драйверами зростання реального ВВП на стороні сукупного попиту були державне споживання та інвестиції. Державне споживання 2024 року реально було на 37% вищим, ніж 2021-го, а державні інвестиції -- на 75,1%.

Проте в рамках приватного сектора економіки та його чисто ринкових сегментах спостерігалися вкрай негативні тенденції. У 2024 році приватні інвестиції фактично зменшилися на 35% у порівнянні з 2021 роком, а приватне споживання знизилося на 19,4%. Крім того, реальний обсяг експорту товарів і послуг впав на 40% у порівнянні з останнім мирним роком, тоді як імпорт зменшився лише на 3% (див. рис. 1).

Таким чином, ринкові сегменти економіки залишалися в пригніченому стані, незважаючи на значні фіскальні стимули та зовнішню підтримку. Це свідчить про те, що в умовах високих ризиків економічної активності та постійних руйнувань продуктивних сил країни цінові сигнали і ринкові механізми не функціонують ефективно, навіть при активному впровадженні державних інвестицій в економіку.

Аналіз факторів, що впливають на зміну реального ВВП з боку попиту в період з 2022 по 2024 рік, показав такі результати:

Отже, чистий експорт, приватні витрати та інвестиції значно знизилися в порівнянні з довоєнними показниками, що негативно вплинуло на приріст реального ВВП. Наприкінці 2024 року приватні інвестиції досягли лише 65% від рівня 2021 року. У той же час, державні інвестиції та споживання сприяли позитивному розвитку економіки.

Під час розгляду структурних елементів та факторів, що впливають на зростання валового внутрішнього продукту з виробничої сторони, можна зробити подібний висновок: в період війни найбільш інтенсивні темпи зростання реального ВВП спостерігалися в секторах, де діяльність держави є безпосередньою або де вона активно надає підтримку.

У список секторів, що у 2024 році перевищили показники довоєнного періоду, потрапили:

Обсяги наданих послуг у сферах освіти та охорони здоров'я наближаються до довоєнних показників, зокрема в освіті спостерігається кумулятивне зниження на 5,4% за період 2022-2024 років, а в охороні здоров'я — на 4,7%.

Ці сектори, виступаючи як постачальники бізнесових та побутових послуг, впливають на загальну продуктивність виробничих ресурсів і вносять свій внесок у валовий внутрішній продукт. Проте вони не забезпечують безпосередньо матеріальні основи економіки і не сприяють формуванню виробничого потенціалу держави у довгостроковій перспективі.

Замість цього зростають тривожні ознаки в ключових секторах економіки, де обсяги виробництва в основному залишаються нижчими за показники, що існували до війни:

Загалом не покращилася ситуація і 2025 року, адже тривало падіння виробництва в усіх базових галузях -- промисловості, будівництві, сільському господарстві, транспорті. Хоча 2025-го паростки економічного зростання спостерігалися в машинобудуванні, фармацевтиці, виробництві будматеріалів, металургії, текстильному виробництві, роздрібній торгівлі.

Тривожні тенденції в економічному середовищі призводять до зростання зовнішньоекономічних дисбалансів. Підрив експортного потенціалу в поєднанні з великими потребами в імпорті створює рекордний зовнішньоторговельний дефіцит, який становить близько 40 мільярдів доларів на рік. Імпорт товарів в Україну вже вдвічі перевищує експорт, а дефіцит поточного рахунку за перші чотири місяці 2025 року досяг 10,6 мільярда доларів (без урахування грантів і реінвестованих доходів).

Лише завдяки міжнародній фінансовій допомозі вдається уникнути катастрофічних сценаріїв у реальному секторі економіки та фінансовій системі. Однак у разі зупинки чи різкого скорочення міжнародної фінансової допомоги існує висока ймовірність настання кризи платіжного балансу.

Протягом перших п'яти місяців 2025 року імпорт товарів в Україні виріс на 13,2% у доларовому еквіваленті, в той час як експорт занепав на 5,9%. Зниження експортних показників зумовлене втратою виробничих потужностей через активні бойові дії на території країни, а також логістичними труднощами та руйнуванням критичної інфраструктури. Окрім того, сусідні країни ЄС ввели заборону на імпорт ряду українських товарів, що також негативно вплинуло на експорт. Продовження атак агресора на енергетичну систему та видобувні об'єкти ще більше ускладнює ситуацію.

Головними причинами, що сприяють збільшенню імпорту, є зростаючі потреби у військовій сфері, процес відновлення зруйнованої інфраструктури, а також закупівлі енергетичних ресурсів та обладнання. Протягом січня – травня 2025 року імпорт техніки і транспортних засобів збільшився на 26%, тоді як імпорт мінеральних продуктів, зокрема газу та електроенергії, виріс на 14%.

Триваюче падіння світових цін на сировинні товари негативно впливає на експорт у поточному році. Поєднання цінової ситуації та значних втрат, яких зазнали підприємства внаслідок війни, ускладнює міжнародну конкурентоспроможність українських експортерів. Як свідчать дані Міністерства економіки, за 20 днів червня 2025 року порівняно з аналогічним періодом 2024 року, світові ціни на пшеницю зменшилися на 12,8%, на залізну руду – на 11,2%, на сталь – на 5,8%, а на кукурудзу – на 2,7%.

Щоб усунути дисбаланси у зовнішній торгівлі, країні необхідно залучати інвестиції для розширення та оновлення виробничих потужностей. Це можна досягти завдяки впровадженню доступних кредитних механізмів, програм страхування від воєнних ризиків та удосконалення транспортної інфраструктури.

Відновлення економіки України стикається з великими труднощами через незбалансовану фінансово-монетарну політику. В умовах значних збитків і ризиків, пов'язаних з війною, така політика стала серйозною перешкодою для адекватного розподілу інвестиційних і фінансових ресурсів. Національні та іноземні заощадження частково блокуються в банківській системі, а частково переводяться в готівку в іноземній валюті.

Основні фінансові активи бізнесу і населення в гривневому еквіваленті на початок травня цього року становили 9,7 трлн грн, вони збільшилися з 90% ВВП у 2021 році до 123% ВВП у 2025-му. Структура фінансових активів (див. рис. 3) вказує на домінуючі позиції готівкової іноземної валюти поза банками. Частка готівкової валюти досягла 61% сумарних активів, тоді як до війни вона становила 55%. В абсолютному вимірі запаси готівкової валюти сягають 141 млрд дол., збільшившись від початку війни на 42 млрд дол.

Інвестування значних національних ресурсів в активи за кордоном фактично є вираженням капіталовтечі, що веде до виснаження фінансово-інвестиційних можливостей економіки. Така негативна ситуація виникає через низький рівень довіри до стабільності гривні, відсутність достатньої кількості інвестиційних інструментів на ринку, проблеми з регулюванням фондового та кредитного секторів, а також надмірно ліберальні правила валютного регулювання.

Протягом періоду війни депозитна база банків зросла вдвічі, але ефективність їх фінансового посередництва в економіці залишалася на низькому рівні. Сьогодні частка банківських депозитів, включаючи поточні рахунки, у загальному обсязі фінансових активів бізнесу та населення складає 28%, тоді як на початку конфлікту цей показник становив 31%. Це свідчить про те, що політика залучення гривневих активів, яка є основою монетарної стратегії НБУ, не приносить очікуваних результатів.

Ситуація ускладнюється тим, що банки надають перевагу розміщенню депозитів у депозитних сертифікатах НБУ, які зросли на 530 млрд грн з початку війни, а також в облігаціях внутрішньої державної позики (ОВДП), в які інвестували 380 млрд грн, враховуючи обов'язкові резерви. Це, в свою чергу, негативно впливає на розвиток банківського кредитування.

З 2022 по 2025 рік спостерігається стійка тенденція до зниження обсягу банківських кредитів, як в абсолютних, так і в відносних показниках: з 19,1% ВВП у 2022 році до 14,4% у травні 2025 року. На даний момент Україна демонструє найнижчий рівень банківського кредитування серед країн з ринками, що розвиваються. Це відбувається на фоні того, що приблизно 30% банківського кредитного портфеля складають пільгові програми кредитування, ініційовані урядом.

Протягом останнього року номінальний обсяг банківських кредитів зріс на 14%. Тим не менш, рівень інфляції в цей же час досягав приблизно 16%, що свідчить про зниження реальної вартості кредитного портфеля банків.

Хронічний дефіцит продуктивного капіталу в економіці (включаючи позикові ресурси) гальмує відновлення економіки та підриває основи її стійкого розвитку. Вагомими причинами такого стану є неадекватне управління грошово-кредитною сферою та проблемне регулювання фінансових ринків.

Очевидно, що після завершення війни Україні, з підтримкою міжнародних партнерів, буде необхідно інвестувати великі ресурси у відновлення країни. Водночас важливо буде вжити ефективних заходів для відновлення функціонування приватного сектору та активізації ринкових механізмів. Для заохочення приватних інвестицій і стимулювання самопідтримувального економічного зростання знадобиться надійна система страхування від військових ризиків, стабільний інвестиційний клімат, сучасна промислова політика та продумана грошово-кредитна політика, що сприятимуть відновленню ефективних каналів перерозподілу капіталу та досягненню цілей економічного розвитку.